Рішення № 80174088, 26.12.2018, Білогірський районний суд Хмельницької області

Білогірський районний суд Хмельницької області 30200 Хмельницька обл., смт Білогір’я, вул. Шевченка, 42, inbox@bg.km.court.gov.ua, Тел.(факс) 038 41 2 1444

Справа № 669/878/17

Провадження № 2/669/120/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2018 року смт.Білогір'я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі :

головуючої - судді Бараболі Н.С.,

за участю секретаря Семенюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Білогір'я цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи – Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Білогірський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області,

В С Т А Н О В И В :

02.08.2017 року ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся до суду із позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» (надалі – ПАТ КБ «ПриватБанк»/відповідач) із позовом про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 12 грудня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 4480, про стягнення із ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "ПриватБанк» невиплаченої в строк за кредитним договором №HMXRRX12570009 від 12.04.2007 року заборгованості в сумі 30513,32 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 12 квітня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та позивачем було укладено кредитний договір № HMXRRX12570009, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 1776,00 грн. зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 12,0% річних. 19 травня 2008 року Білогірським районним судом Хмельницької області видано судовий наказ, яким стягнуто з нього на користь відповідача заборгованість за кредитом в розмірі 4276,37 грн. Судовий наказ пред’явлений до примусового виконання, та ним 14.09.2009 року кредит був повністю сплачено.

14 червня 2017 року з постанови державного виконавця Білогірського районного відділу ДВСГТУЮ у Хмельницькій області для нього стало відомо, що 12.12.2016 року вищевказаний приватний нотаріус вчинив виконавчий напис про стягнення з нього на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № HMXRRX12570009 за період з 12.12.2007 року по 21.09.2016 року (3450днів) в загальному розмірі 30513,32 грн. Позивач вважає, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус зобов'язаний був керуватися ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якими передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Однак, виконавчий напис вчинений нотаріусом із порушенням вказаних норм законодавства, оскільки при його вчиненні нотаріус не пересвідчився у безспірності суми заборгованості, так як заборгованість за кредитом ним була погашена повністю ще 14.09.2009 року, а тому просив визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися. В поданій до суду заяві його представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала, просила розгляд справи проводити у її відсутності та відсутності позивача, позов задоволити.

Представник відповідача, який повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином, в судове засідання не з'явився, надіслав заперечення, в якому заперечив проти вимог позивача. Вважає, що нотаріус під час вчинення виконавчого напису керувався ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 правомірно. Безспірність кредитної заборгованості підтверджували документи, передбачені законодавством, у тому числі: розрахунок заборгованості, письмова вимога банку про усунення порушення та докази відправки, кредитний договір. Нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. Зазначив, що дії приватного нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису були цілком законними.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надіслав заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності.

Представник Білогірського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, своєчасно та належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з’явився, заперечень проти позову не надав.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ознайомившись із заявами сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 12 квітня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, позивачем по справі, було укладено кредитний договір № HMXRRX12570009, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 1776,0 грн. на строк дванадцять місяців на строк з 12.04.2007р. по 11.04.2008р. включно, з умовами сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 1,0% на місяць, на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 43,51грн. та єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 296,0грн. в обмін на зобов’язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії в зазначені в Заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (СТАНДАРТ) строки (а.с.118).

Згідно судового наказу №2-н-49/08, виданого 19 травня 2008 року Білогірським районним судом Хмельницької області, із ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» стягнуто заборгованість за споживчим кредитом № HMXRRX12570009 від 12.04.2007р. в сумі 1776 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 1699,5 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 478,61 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за довогором в сумі 322,26 грн. (а.с.10).

Постановою про закінчення виконавчого провадження старшого державного виконавця державної виконавчої служби Білогірського районного управління юстиції Хмельницької області ОСОБА_4 від 26.02.2010 року, виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного судового наказу закінчено в зв’язку із сплатою боргу по кредиту згідно квитанції №393 від 14.12.2009 року (а.с.а.с.11,12).

28.10.2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» направив ОСОБА_1 письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором №HMXRRX12570009 від 12.04.2007 року (а.с.а.с.104-107), в якій вимагав виконання всіх боргових зобов’язань за цим договором, що станом на 21.09.2016 року становили в загальній сумі 30513,32 грн., а саме: заборгованість за відсотками у розмірі 4532,46 грн.; заборгованість з комісії у розмірі 478,61 грн.; заборгованість з пені у розмірі 23573,04 грн.; заборгованість по штрафам (фіксована частина) у розмірі 500,00 грн.; заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 1429,21 грн.

12.12.2016 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 вчинив виконавчий напис, реєстровий №4480, про стягнення з позивача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором за період з 12.04.2007 року по 21.09.2016 року (3450 днів) в загальному розмірі 30513,32 грн. (а.с.100).

Відповідно до заяви ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» за вих. № б/н від 14.11.2016 року, адресованої приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (а.с.101), про вчинення виконавчого напису, у додатку вказані доданими: кредитний договір /копія/; засвідчена виписка з особового рахунку боржника/копія/- 2 екземпляри; вимога про усунення порушень за Кредитним договором/копія/; розрахунковий документ про оплату послуг поштового зв'язку/копія/; опис вкладення в цінний лист/копія/; установчі документи ПАТ КБ «ПриватБанк» /копія/; витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ПАТ КБ «ПриватБанк» /копія/; довіреність представника ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»/копія/; паспорт представника ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»/копія/.

Однак, на вимогу суду приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було надано документи, на підставі яких 12.12.2016 року було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 4480, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості (супровідний лист за вих. 979/01-16 від 03.07.2018 року), а саме: письмову вимогу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1А про усунення порушень за кредитним договором, список згрупованих поштових відправлень: пріоритетних листів з оголошеною цінністю поданих в Поштампт - ЦПЗ № 1 ДД УДППЗ, фіскальний чек від 28.10.2016 року про оплату вартості поштової кореспонденції, анкету-заяву ОСОБА_1А про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 12.04.2007 року, розрахунок заборгованості за договором №HMXRRX12570009 від 12.04.2007 року станом на 21.09.2016 року.

Таким чином, встановлено, що при зверненні до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не надало оригінал кредитного договору та засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Згідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 29.06.1999 № 1172 для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За судовою практикою Верховного Суду (зокрема, постанови від 23.01.2018 року у справі № 310/9293/15-ц, від 19.09.2018 року у справі № 207/1587/16) підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і неправильність вимог боржника.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Таким чином, дослідивши обставини справи та надані докази, суд доходить висновку, що всупереч положенням статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 29.06.1999 № 1172, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинив оспорюваний виконавчий напис за відсутності оригіналу кредитного договору; вчинив виконавчий напис про стягнення заборгованості за період, що перевищує три роки - з 12.04.2007 по 21.09.2016 (3450 днів); за відсутності документів, які підтверджували безспірність заборгованості, без засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Надання ПАТ КБ «ПриватБанк» нотаріусу розрахунку заборгованості за договором №HMXRRX12570009 від 12.04.2007 року станом на 21.09.2016 року, що розпочинається з 12.04.2007 року не може вважатися виконанням вимог абз. б) п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, оскільки цей розрахунок не є завіреною випискою з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

В той же час, нотаріус при видачі виконавчого напису здійснив стягнення заборгованості по кредиту вирахуваної Банком за період з 12.04.2007 року по 31.09.2016 року, при цьому не з`ясував час виникнення у кредитора права вимоги, чим не дотримався вимог ст.88 Закону України «Про нотаріат» щодо необхідності видачі виконавчого напису про стягнення заборгованості не більше ніж за три роки з дня виникнення у Банку права вимоги, а щодо пені – один рік.

Крім того, як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором (а.с.103) ОСОБА_1 здійснив останній платіж 15.12.2009 року та після цього припинив сплачувати кредит.

Згідно судового наказу №2-н-49/08, виданого 19 травня 2008 року Білогірським районним судом Хмельницької області, із ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» стягнуто заборгованість за споживчим кредитом № HMXRRX12570009 від 12.04.2007р. в розмірі 4276,37 грн. Дане рішення набрало законної сили 10.06.2008 року. Борг сплачено.

В той же час, після постановлення судом вказаного рішення ПАТ КБ «ПриватБанк» продовжило нараховувати для позичальника заборгованість, в тому числі проценти, комісію, пеню.

Разом з тим, якщо за рішенням про стягнення кредитної заборгованості чи звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.

Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором.

Такий висновок викладений у постанові ОСОБА_6 Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).

Наведені обставини свідчать про те, що між сторонами кредитного договору існує спір, зокрема про розмір кредитної заборгованості, а тому суд знаходить підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 18 ЦК України, ст. 87, 88 Законом України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 «Про затвердження Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», ст.ст. 81, 141, 247,264-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 12 грудня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 4480, про стягнення із ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "ПриватБанк» невиплаченої в строк за кредитним договором №HMXRRX12570009 від 12.04.2007 року заборгованості в сумі 30513,32 грн.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 640,00 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 26 грудня 2018 року.

Суддя підпис ОСОБА_7

З оригіналом згідно.

Суддя Білогірського районного суду

Хмельницької області ОСОБА_7