Рішення № 80172519, 08.02.2019, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/1247/18

Провадження № 2/589/259/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2019 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючої судді Курбанової А.Р.

за участі секретаря судового засідання Нагорної Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2018 року позивач звернувся до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 42516 грн. 99 коп. заборгованості за кредитним договором від 29.12.2015р., посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань.

У судове засідання представник позивача не з'явився. В позовній заяві зазначив, що позовні вимоги підтримує.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про застосування строку позовної давності в один рік до позовних вимог в частині стягнення пені.

В свою чергу, позивач подав відзив на заяву відповідача про застосування строку позовної давності, в якому спростовуючи доводи відповідача, зазначив, що при подачі позову до суду строк позовної давності не закінчився, вважаючи, що такий строк слід рахувати з 31.12.2018р. – кінцевого строку повернення кредитних коштів. Також, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

29.12.2015 р. ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі по тексту Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) уклали генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукта кредитних карток (далі Генеральна угода), у відповідності умов якої відповідач отримав кредит у розмірі 17164 грн. 77 коп. строком на 36 місяці у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18% на рік (1,5% на місяць) на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення не пізніше 31.12.2018р.

Згідно з 2.1 Генеральної угоди сторонами було обумовлено погашення заборгованості Позичальника в наступному порядку: з 1 по 25 число кожного місяця Позичальник надає Банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 622 грн. 74 коп. для погашення заборгованості, яка складається із заборгованості по кредиту, процентам, а також інших витрат.

При цьому, відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди у разі порушення Позичальником строків погашення заборгованості, вказаних в цій Генеральній угоді, Умовах і правилах, більш ніж на 31 день, Позичальник сплачує Банку штраф в розмірі 1261 грн. 49 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, а відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідач належним чином не виконував своїх договірних зобов'язань зі здійснення щомісячних платежів, передбачених умовами Генеральної угоди. Внаслідок вищевказаного станом на 14.03.2018р. у відповідача перед Банком утворилась заборгованість на загальну суму 41255 грн. 50 коп., а саме: заборгованість за кредитом в сумі 17164 грн. 78 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом 6925 грн. 97 коп., заборгованість за пенею 17164 грн. 75 коп.

Частина 1 ст. 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 2 даної статті учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Частина 2 ст. 13 ЦПК України визначає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідач в даній справі не скористався своїми правами щодо подання відзиву на позовну заяву з правовим обгрунтуванням своїх заперечень, в судове засідання не з`явився без поважних причин.

На думку суду, наявність та розмір заявленої до стягнення заборгованості ОСОБА_1 перед Банком у сумі 41255 грн. 50 коп. витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не спростовано відповідачем.

Разом з тим, відповідач подав заяву про застосування судом позовної давності до заявлених позивачем вимог щодо стягнення пені.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 ЦК України).

Статтею 258 ЦК України встановлено позовну давність в один рік, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).

При цьому, аналізуючи умови договору та зміст наведених вище правових норм ст. 257, 258, ч.1 ст. 261 ЦК України, суд дійшов висновку, що за договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Указаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 19.03.2014 року у справі №6-14цс14.

Позовна давність, установлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (частина перша статті 259 ЦК України).

Доказів того, що між сторонами досягнуто домовленість про збільшення позовної давності матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного, до спірних правовідносин підлягає застосуванню строк позовної давності, установлений законом, тобто ст. 258 ЦК України.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, строк позовної давності за зобов'язаннями зі сплати пені, нарахованої до 18 березня 2017р., сплив 18 березня 2018 року. При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що будь-яких доказів на підтвердження дій відповідача, які свідчать про визнання відповідачем боргу, як-то повне або часткове визнання претензії позивача, часткове погашення самим боржником чи за його згодою іншою особою пені, прохання про відстрочку виконання, позивачем представлено не було.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що Позичальником у процесі розгляду справи було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності до цих вимог, суд вважає за необхідне та правомірне відмовити позивачу у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 8925 грн. 67 коп. пені, що була нарахована до 18.03.2017р. з підстав пропуску строку позовної давності.

Вирішуючи вимоги позивача про стягнення штрафу в сумі 1261 грн. 49 коп., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

При цьому, відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди у разі порушення Позичальником строків погашення заборгованості, вказаних в цій Генеральній угоді, Умовах і правилах, більш ніж на 31 день, Позичальник сплачує Банку штраф в розмірі 1261 грн. 49 коп.

Позивачем у складі заборгованості нараховано та заявлено до стягнення 17164 грн. 75 коп. пені.

При цьому, позивачем також одночасно нараховано штраф в розмірі 1261 грн. 49 коп. за порушення строків платежів.

Указане свідчить про те, що позивачем нараховано пеню та штраф за одне й те саме правопорушення.

Між тим, за положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача неустойки у вигляді штрафу. Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15.

Підсумовуючи наведене, позов Банку підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 32329 грн. 83 коп. (заборгованість за кредитом в сумі 17164 грн. 78 коп.+ заборгованість по процентам за користування кредитом 6925 грн. 97 коп.+ заборгованість за пенею 8239 грн. 08 коп.)

Вирішуючи питання щодо судових витрат в справі, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати пропорційно до обсягу задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 11, 253, 257, 258, 261, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 /ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2/ на користь публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» /код ЄДРПОУ 14360570, адреса: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро/ заборгованість за кредитним договором від 29.12.2015р. в сумі 32329 грн. 83 коп. /тридцять дві тисячі триста двадцять дев’ять грн. 83 коп./

Стягнути з ОСОБА_1 /ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2/ на користь публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» /код ЄДРПОУ 14360570, адреса: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро/ судовий збір в сумі 1339 грн. 82 коп. /одна тисяча триста тридцять дев’ять грн. 82 коп./

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_2