Ухвала суду № 80172063, 28.02.2019, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/545/19

Справа № 754/1489/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Лісовської О.В.

за участю секретаря - Грей О.П.

представника відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "Кредитні ініціативи" звернувся до суду із позовом до відповідачки ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 29.01.2019 року задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів, витребувано від позивача оригінали всіх договорів, укладених з ОСОБА_3, що є предметом даного позову; інформацію щодо укладення ТОВ "Кредитні ініціативи" будь-яких договорів щодо переуступки права вимоги за договорами, укладеними з ОСОБА_3.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 просив залишити позовну заяву без розгляду, зважаючи на вимоги п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки ухвала суду про витребування доказів залишена позивачем без виконання, до цього часу не надано оригінали укладених відповідачем договорів, що є предметом позову, а відповідачка факт існування вказаних договорів заперечує. На підставі викладеного представник вважає, що є всі підстави для залишення позову без розгляду.

Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав подане клопотання, просив його задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у своїй заяві просить розглядати справу в його відсутність.

Зваживши доводи клопотання, вислухавши думку учасників справи, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, позивач звернувся до суду із позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором від 10.01.2008 року, укладеним між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_3

В обґрунтування заперечень стороною відповідача вказується про те, що відповідач заперечує наявність кредитного договору, оскільки оригінал його на даний час відсутній.

Ухвалою суду від 29.01.2019 року витребувано докази у позивача, а саме витребувано оригінали всіх договорів, укладених з ОСОБА_3, що є предметом даного позову; інформацію щодо укладення ТОВ "Кредитні ініціативи" будь-яких договорів щодо переуступки права вимоги за договорами, укладеними з ОСОБА_3.

Але на виконання ухвали суду від 29.01.2019 року оригінали договорів суду надано не було.

У своєму клопотанні представники відповідача просять суд залишити позов без розгляду, зважаючи на те, що оригінали договорів, укладених з ОСОБА_3, та якій є предметом позову, суду не надані.

Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

Слід зазначити, що судом витребовувалися у позивача оригінали укладених з відповідачкою Договорів для огляду у судовому засіданні, але такі документи суду надані не були.

Враховуючи те, що єдиним належним доказом на підтвердження наявних між сторонами правовідносин у даному випадку є Кредитний договір, відповідно до якого відповідачці надавалися кошти, оригінал наданий не був, а тому суд вважає, що є всі підстави для задоволення клопотання представника відповідача та залишення позову без розгляду.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов"язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Слід зазначити, що залишення позову без розгляду у даному випадку не можна вважати обмеженням позивача у доступі до правосуддя, оскільки він має право на повторне звернення до суду з аналогічним позовом.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

ЄСПЛ у своїй практиці наголошує на тому, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання. Проте, право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або такою мірою, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження не будуть сумісними з п. 1 статті 6 Конвенції, якщо вони не мають легітимної мети та не є пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

На підставі викладеного, керуючись п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду - задовольнити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом п?ятнадцяти днів з дня проголошення.

Повний текст ухвали виготовлений 28 лютого 2019 року.

Суддя О.В.Лісовська