Вирок № 80170296, 28.02.2019, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа № 694/1673/18

Провадження №1кп/694/86/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2019 року м.Ватутіне

Ватутінський міський суд Черкаської області

в складі: головуючого - cудді Здоровила В.А.

секретар Руденко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ватутіне кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018250140000731 від 20 серпня 2018 року по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Звенигородка, Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, освіта повна загальна середня, одруженого, на утриманні має малолітню дитину, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора Гончара Р.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

в с т а н о в и в:

обвинувачений ОСОБА_1 20.08.2018 близько 05 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись по вул.О.Довженка, м.Звенигородка, Черкаської області, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, шляхом вільного доступу, через незамкнені дверцята, проник в салон автомобіля марки «ЗАЗ-1102», реєстраційний номер НОМЕР_2, який знаходився на узбіччі проїзної частини, біля будинковолодіння НОМЕР_3 та яким користується ОСОБА_2, після чого шляхом з'єднання контактів замка запалення запустив двигун та незаконно заволодів вказаним вище автомобілем, вартість якого згідно висновку авто товарознавчої експертизи №4/741 від 19.09.2018 становить 13958 грн. 30 коп. та в подальшому викраденим автомобілем розпорядився на власний розсуд.

Будучи допитаним під час судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_1 вину свою визнав повністю, щиро розкаявся та надав покази, що він дійсно 20.08.2018 близько 05 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись біля будинку НОМЕР_3 по АДРЕСА_2 побачив на узбіччі дороги автомобіль та вирішив на ньому покататися. У вчиненому щиро розкаюється та просить його суворо не карати. Збитки потерпілому він відшкодував.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності, претензій ні матеріального, ні морального характеру до обвинуваченого не має, при призначенні покарання покладається на розсуд суду.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, які вважають, що вказане кримінальне провадження доцільно розглянути відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, суд відповідно до частини 3 статті 349 КПК України визнав недоцільним дослідження всіх доказів стосовно обставин справи, що підтверджують вину обвинуваченого та ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченого.

При цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст таких обставин і не має сумнівів у добровільності їх позиції.

Також суд роз'яснив, що учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 згідно з вимогами ст.65-67 КК України та роз'ясненнями, що містяться в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, який, відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Крім того, при призначенні покарання суд враховує дані про особу обвинуваченого обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, та вимоги ч.2 ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Суд при призначенні покарання обвинуваченому враховує такі пом'якшуючі покарання обставини, як щире каяття, оскільки обвинувачений визнав вину у інкримінованому йому злочині, надав покази, які відповідають обставинам, викладеним у обвинувальному акті, що свідчить про наявність належної критичної оцінки своєї протиправної поведінки та про готовність нести кримінальну відповідальність, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданих збитків.

До бставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Особа обвинуваченого ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується посередньо.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.65 КК України, суд приймає до уваги суспільну небезпеку, ступінь тяжкості та характер вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, а також враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, щиро покаявся, а тому суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 міру покарання у виді позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки вважаючи, що саме ця міра покарання з урахуванням обставин даної справи буде достатньою для його виправлення та перевиховання і попередження вчинення ним нових злочинів.

Таку міру покарання як штраф суд вважає застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_1 недоцільно, оскільки він на даний час офіційно не працює та інших доходів немає, на його утриманні знаходиться малолітня дитина.

Зазначене узгоджується із положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Враховуючи положення ст.124 КПК України суд стягує з ОСОБА_1 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта в розмірі 1859 грн. 00 коп.

Речовий доказ по справі автомобіль марки «ЗАЗ-1102», реєстраційний номер НОМЕР_2 передано на зберігання потерпілому ОСОБА_2 під розписку.

Речові докази по справі: 9 слідів пальців рук в спец пакеті 3718626 та дактилокарна ОСОБА_3 в спец пакеті 3718626, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області - знищити.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Керуючись ст. 349, 369-371, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного йому судом покарання, якщо він на протязі однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки: періодично з'являтися до органу пробації для реєстрації та повідомляти органи пробації про зміну місця проживання та роботи.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_4, виданий Звенигородським РВ ГУМВС України у Черкаській області 16 червня 2010 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта в розмірі 1859 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 00 коп. (отримувач: УК у м.Черкаси/24060300, код отримувача 38031150, р/р 31116115700002, банк ГУДКСУ у Черкаській області, МФО 854018).

Речовий доказ по справі «ЗАЗ-1102», реєстраційний номер НОМЕР_2 передано на зберігання потерпілому ОСОБА_2 під розписку на зберігання, якого звільнити від подальшого його зберігання після вступу вироку суду в законну силу.

Речові докази по справі: 9 слідів пальців рук в спец пакеті 3718626 та дактилокарна ОСОБА_1 в спец пакеті 3718626, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області - знищити.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Підстав для обрання засудженому ОСОБА_1 міри запобіжного заходу судом не встановлено.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Черкаської області, через Ватутінський міський суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копія вироку невідкладно вручається прокурору та засудженому.

Головуючий В.А.Здоровило