Рішення № 80169785, 28.02.2019, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/11231/18

Провадження № 2/712/315/19

Р ІШ Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого-судді Мельник І.О.

з участю секретаря Хоменко А.В.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 09.07.2018 о 18 год. 00 хв. в квартирі № 81 буд. № 29/5, власницею якої є ОСОБА_2, сталося чергове затоплення підлоги, що відбулося через розпочатий самотужки ремонт кухні, при якому надломився патрубок з краном і вода залила підлогу на кухні, яка через биту облицювальну плитку та сміття не відбиралася, прорвала стикі між панелями і стінами та залила не тільки стелю кухні поверхом нижче, а й стелю і стіну суміжної спальної кімнати кв. № 77 та призвело до необхідності проведення капітального ремонту. Згідно з дефектним актом, складеним комісією та калькуляцією збитків, нанесених позивачу, сумарна вартість підтоплення становить 8056,84 грн. та 45 грн., витрачених на роздруківку фотокарток у студії «Роксолана». Окрім цього, позивач вказує на події, що відбулися у 2010 році, коли сталося ще два підтомлення, зафіксованих в актах від 04.01.2010 та 26.01.2010, які призвели до 6708,50 грн. збитків, нанесених позивачу. В добровільному порядку відповідачка сплатити збитки, завдані затопленням, відмовляється, тому, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом, просить суд стягнути з відповідачки на його користь 14810,34 грн. та сплатити судовий збір.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.10.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідачкою та її представником 06.12.2018 скеровано до суду відзив на позовну заяву, яким просять суд у задоволенні позову відмовити через відсутність доказів залиття квартири 19.07.2018. Щодо залиття квартири у 2010 році, відповідачка підтверджує цей факт, а також те, що шкоду, яку завдано останньому, відшкодовано у повному обсязі, про що свідчить нотаріальна заява матері відповідачки - ОСОБА_3, яка проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Крім того, у зв’язку із агресивною поведінкою позивача щодо родини відповідачів, останні змушенні були переїхати до іншого помешкання, перекрити воду у квартирі, що також унеможливлює реальність факту затоплення квартири ОСОБА_1 із квартири, в якій ніхто не мешкає. Крім того, у даху будинку утворився дефект, який завдає шкоди всім користувачам будинку по вул. М. Залізняка, 29/5. З цією метою, з кожного володільця майна у будинку стягнуто певну суму, у т.ч. з ОСОБА_2

Позивачем 17.12.2018 скеровано до суду заперечення на відзив, яким він просить суд стягнути з ОСОБА_2 19515 грн., з яких 4000 грн. – компенсація за моральну шкоду. Так, зокрема, 19.01.2019 відповідач збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути моральну шкоду в зазначеній вище сумі за наклепи з боку відповідачки та її представника.

В судовому засіданні позивач збільшені позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка та її представник – адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не з»явилися, скерували до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов не визнали, заперечували проти його задоволення з підстав, вказаних у відзиві на позов.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вивчивши відзив на позовну заяву та відповідь на відзив, суд вважає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на праві сумісної власності належить квартира № 77 по вул. Громова (ОСОБА_6), 29/5, що підтверджено свідоцтвом на право власності від 09.07.1998. Зазначена квартира розташована на 2-му поверсі 9-ти поверхового будинку, даний факт зазначено у технічному паспорті на квариту.

З копії акту, складеного 04.01.2010 вбачається, що 31.12.2009 відбулося залиття квартири АДРЕСА_1, що в м. Черкаси, в результаті чого на стелі ванної кімнати жовта мокра пляма від води, жовті, мокрі підтьоки від води по всі стіні. По всій довжині панельного стику ванної кімнати відпала штукатурка і шпаклівка стику від частих заливів квартирою № 81. Причиною заливу є недбале ставлення до санітарних технічних приладів квартиронаймача кв. № 81 ОСОБА_7 В ванній кімнаті не має ущільнення між ванною і стінкою.

Аналогічний акт складено 26.01.2010, в якому зазначено, що 26.01.2010 була повторно залита квартира № 77 квартиронаймача ОСОБА_1, ОСОБА_5

Згодом, складено акт від 19.07.2018 та дефектний акт, який є невід’ємною частиною акту від 19.07.2018.

Пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 визначено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт за формою, встановленою додатком 4 до цих Правил.

В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтована вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Акт обов'язково має бути підписаний всіма членами комісії.

У листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №12/20-11-1975 від 29.12.2009 «Щодо ремонту квартири після залиття» також зазначено, що при складанні акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. Якщо винуватець події відмовляється підписувати акт, необхідно запросити свідків з числа сусідів. Вони також можуть засвідчити факт затоплення та скласти опис пошкоджень та зіпсованого майна.

Тобто, факт залиття квартири, характер та його причини, завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтована вартість) та його наслідків має бути зафіксований актом комісійного обстеження квартири, складеним за обов'язкової участі потерпілої та винної особи.

Дослідивши зазначені вище акти про залиття, суд вважає, що Правилам утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженим наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 та до додатку до пункту 2.3.6 Правил № 4, вони не відповідають. Дані акти не є належними та допустимими доказами, оскільки на час складання актів члени комісії квартиру відповідача не відвідували. В акті не вказано, яким чином встановлено причину залиття, в якому місці стався розрив (якщо це і відбулося), ким обстежено чи встановлено місце прориву. Дані записи вчинено зі слів позивача. Крім того, суд звертає увагу на те, що при складанні акту від 19.07.2018 до складу комісії не був залучений фахівець у галузі сантехнічних робіт, а тому взагалі не зрозуло яким чином комісії дійшла висновку про причини затоплення.

Разом з тим, як зазначила у відзиві відповідачка та даний факт підтверджено довідкою за підписом голови правління ОСББ «ОСОБА_6, 29/5», що з усіх мешканців квартир будинку був здійснений внесок на капітальний ремонт даху. Тобто в будинку по вул. М. Залізняка, 29/5 існувала несправність даху.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано «Дефектний акт», яким було обраховано вартість ліквідації заливу кухні і житлової кімнати АДРЕСА_2, який, навіть , якщо припустити факт події залиття, мав би бути складений у стислі терміни, особою, яка має відповідну фахову підготовку. З аналізу вказаного доказу не вбачається ким і коли складений цей акт, яким чином обрахована площа, яка потребує ремониту, а також вартість ремонтних робіт і матеріалів.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність складу правопорушення: відсутні докази не те щодо безпосередньої вини відповідача в залитті та/або, чи протиправної поведінки відповідачки, відсутні докази причинного зв'язку між шкодою та поведінкою заподіювача, і, ключове: відсутні докази самого факту залиття квартири позивача.

Фотознімки, які, як стверджує ОСОБА_8, мали б вказувати на факт залиття його квартири, окрім того, що не мають жодної прив’язки до місць, де саме вони здійснені та обґрунтування, чи певний залив, на який посилається позивач, міг би бути у таких місцях, разом з іншим, без здійснення фахової спеціалізованої експертизи (дослідження), разом з тим, мають ознаки давності. Тобто, надані позивачем фотознімки (як докази), (якщо вони і мали б відношення до його квартири) могли б вказувати на залиття квартири позивача у 2010 році, за яке відповідачка та її родина повністю розрахувались.

Згідно з ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Таким чином, надані позивачем докази є неналежними і не свідчать про те, що залиття 19.07.2018 квартири позивача сталося з вини відповідачки.

За таких обставин, відповідно до ст.1166 ЦК України відсутні правові підстави для відшкодування шкоди за рахунок відповідачки.

Крім того, оскільки суд не знайшов правових підстав для задоволення позову в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 137, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України,ст.ст. 15, 16, 23, 1166, 1167 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до апеляційного суду Черкаської області через місцевий суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 01.03.2019.

ОСОБА_9Мельник