Ухвала суду № 80169769, 25.02.2019, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 524/7269/15-к

пр.№ 1-в/464/9/19

У Х В А Л А

25 лютого 2019 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Чорна С.З.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

за участю:

прокурора Петришин М.І.

представника Сихівського районного відділу

з питань пробації філії Державної установи

«Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання фахівця Сихівського районного відділу з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_2 про скасування ст.75 КК України відносно засудженого ОСОБА_4,-

в с т а н о в и в :

фахівець Сихівського районного відділу філії Державної установи Центру пробації у Львівській області ОСОБА_2 звернулася до суду з клопотанням про скасування ОСОБА_4 звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення його у місця позбавлення волі для відбування призначеного вироком суду покарання. В обгрунтування клопотання, покликається на те, що вироком Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст.307 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк 3 роки. 13.07.2017 ОСОБА_4 було поставлено на облік та ознайомлено з умовами відбування покарання та обов»язками, які згідно ст.76 КК України на нього були покладені судом. Також було винесено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію. Всупереч цьому, 18.12.2017 ОСОБА_4 не з»явився на реєстрацію в Сихівський РВ без поважних причин, за що йому було винесено застереження у вигляді письмового попередження. 31.01.2018 ОСОБА_4 притягався до адміністративної відповідальності Сихівським районним судом м.Львова за ч.1 ст.51 КУпАП. 16.10.2018 ОСОБА_4 не з»явився на планову реєстрацію, однак мати засудженого ОСОБА_5 надала пояснення, що ОСОБА_4 знаходиться на лікуванні в РЦ «Центр здорової молоді», однак підтверджуючих матеріалів станом на 29.10.2018 не має. Крім цього, зазначає, що в провадженні Сихівського районного суду м.Львова перебувають на розгляді два обвинувальних акти за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.2 ст.186, ч.2 ст.309 КК України. А відтак, враховуючи те, що за час перебування на обліку ОСОБА_4 систематично порушував обов'язки, покладені на нього судом, а саме не з'являвся на реєстрацію в орган пробації, просить клопотання задовольнити.

В судовому засіданні представник персоналу органу пробації та прокурор клопотання підтримали з підстав, викладених у ньому, просять таке задовольнити. Зазначили, що поведінка засудженого свідчить про його легковажне ставлення до відбування покарання та небажання стати на шлях виправлення. Вказали, що не звертались до прокурора в порядку ст.476 КПК України про скасування вироку.

Захисник у судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечив, вважає клопотання передчасним. Просить відмовити у задоволенні такого за безпідставністю.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та особової справи засудженого, суд приходить до наступного висновку з огляду на таке.

Судом встановлено, що вироком Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 14.03.2016 затверджено угоду від 14 березня 2016 року між прокурором Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 про визнання винуватості. ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307 КК України і призначено узгоджене сторонами покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації усього належного майна. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, поклавши передбачені ст.76 КК України обов»язки : систематично з»являтись на реєстрацію до органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без відому органу кримінально-виконавчої системи.

06.07.2017 в Сихівський РВ надійшла особова справа відносно ОСОБА_4, а 13.07.2017 ОСОБА_4 було поставлено на облік та ознайомлено з умовами відбування покарання та обов»язками, які згідно ст.76 КК України на нього були покладені судом.

Згідно з приписами п. 8 ч. 1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати питання направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.

У судовому засіданні встановлено, що вирок Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 14.03.2016 ухвалений на підставі угоди, укладеної 14 березня 2016 року між прокурором Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 про визнання винуватості.

Відповідно до ч. 1 ст.472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

За умовами ч. 1 ст.476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Згідно з ч. 3 даної статті, суд своєю ухвалою скасовує вирок, яким затверджена угода, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що засуджений не виконав умови угоди. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування.

При цьому, виходячи з положень ст.476 КПК України, право ініціювання скасування вироку на підставі угоди про визнання винуватості у зв"язку з порушенням умов угоди, зокрема й порушення умов іспитового строку, наділений прокурор.

Тому невиконання засудженим ОСОБА_4 умов укладеної угоди про визнання винуватості, якою сторонами було узгоджено призначене йому покарання, яке ним належним чином не виконується, є підставою для скасування такого вироку, відповідно до ст.476 КПК України.

Таким чином, питання про скасування іспитового строку, визначеного вироком суду на підставі угоди, КПК України врегульовано спеціальними нормами.

Такий висновок узгоджується з постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» № 13 від 11 грудня 2015 року, де у п. 23 зазначено, що відповідно до ч. 1 ст.476 КПК України у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор, відповідно, мають право в межах встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Суд здійснюючи розгляд таких клопотань, має чітко відмежовувати невиконання угоди (ч. 1 ст.476 КПК України), яке тягне за собою скасування вироку, постановленого на підставі угоди, від умисного невиконання угоди (ч. 5 ст.476 КПК України), яке, окрім скасування вироку, є підставою для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.

Тобто, у цьому випадку, при порушенні засудженим вимог ст.76 КК України, в силу положень ст.476 КПК України, має бути застосований спеціальний порядок, який полягає не у направленні до суду клопотання про скасування звільнення та направлення особи для відбування покарання за вироком суду, а ґрунтується на зверненні визначених КПК України осіб до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.

Оскільки за наслідками розгляду клопотання про скасування затвердженої угоди є призначення судового розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування, тож звернення безпосередньо до суду з питанням, передбаченим ст.537 КПК України, порушує право особи на захист, що є неприпустимим.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що в задоволенні зазначеного подання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 369-372, 395, 472-476, 537, 539 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

в задоволенні клопотання фахівця Сихівського районного відділу з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_2 про скасування ст.75 КК України відносно засудженого ОСОБА_4 – відмовити.

Особову справу засудженого ОСОБА_4 повернути Сихівському районному відділу з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області для подальшого виконання вироку суду.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сихівським районний суд м. Львова протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя Чорна С.З.