Ухвала суду № 80169701, 28.02.2019, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 455/213/19

Провадження № 1-кс/452/322/2019

УХВАЛА

Іменем України

28 лютого 2019 року м. Самбір

Слідчий суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Карнасевич Г.І., з участю секретаря Страхоцької Т.А., прокурора Самбірської місцевої прокуратури Львівської області Гут Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Самборі Львівської області в кримінальному провадженні № 12018140320000328 від 06.06.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1, ч. 2 ст. 366 КК України, внесене прокурором Самбірської місцевої прокуратури у Львівській області Гут Л.М., клопотання про арешт майна,-

в с т а н о в и в :

У провадженні СВ Старосамбірського відділу поліції Самбірського ВП ГУНП у Львівській області знаходиться кримінальне провадження № 12018140320000328 від

06 червня 2018 року за ознаками кримінальний правопорушень, передбачених ч. 2

ст. 364, ч.ч. 1, 2 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.06.2018 року в Старосамбірське ВП поступила заява від голови сходів громадян гр. ОСОБА_2, в якій він просить перевірити законність набуття права власності на будівлі колишнього колгоспу, правонаступником якого є приватна агрофірма «Вигор» (надалі - ПАФ «Вигор») Товариством з обмеженою відповідальністю «Чумак», які були включені у пайовий фонд та законність прийнятого рішення виконавчим комітетом Трушевицької сільської ради Старосамбірського району Львівської області у 2008 році щодо відчуження майна пайовиків.

Згідно довідки Трушевицької сільської ради Старосамбірського району відомо, що

12.12.2008 року виконавчий комітет вказаної сільської ради не засідав та рішення про видачу свідоцтва на право власності на вищевказані нежитлові будівлі, що розташовані за адресою:

АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 - не приймалися, крім того, будь-яких документів щодо розгляду питання про надання у власність нежитлових приміщень ПАФ «Вигор» в приміщенні Трушевицької сільської ради в наявності не має.

Дані рішення були складенні та видані представнику виконавчої служби особисто на той час діючим головою сільської ради гр. ОСОБА_3

Окрім того, здійсненими у кримінальному провадженні тимчасовими доступами до речей та документів з Комунального підприємства «Старосамбірське районне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» вилучено оригінали рішень виконавчого комітету Трушевицької сільської ради Старосамбірського району Львівської області №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13, №14, №15, №16 №17 та №18 від 12.12.2008 року про видачу свідоцтва на право власності на нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_4, АДРЕСА_5) Старосамбірського району Львівської області, які підписані тодішнім сільським головою гр. ОСОБА_3, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи.

Згідно витягів про державну реєстрацію прав від 19.10.2010 року нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_3 є у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Чумак», юридична адреса: с. Трушевичі, Старосамбірський район, Львівська область (код ЄДРПОУ 20796478).

18.02.2019 року гр. ОСОБА_3 оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 364, ч. ч. 1, 2 ст. 366 КК України.

25 лютого 2019 року прокурор Самбірської місцевої прокуратури Львівської області звернувся до слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12018140320000328 від 06.06.2018 року, а саме: заборону розпоряджатися та використовувати 12 нежитлових будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_3.

В обґрунтування клопотання прокурор покликається на те, що необхідність по вказаному кримінальному провадженні накласти арешт на вищевказане майно, так як наявні достатні підстави вважати, що вище вказані 12 нежитлових будівель набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення та являються предметом злочинного посягання. Крім цього, вище зазначене майно (нежитлові будівлі) можуть бути відчужені.

Прокурор Гут Л.М. в судовому засіданні дане клопотання підтримала, просила задовольнити та слухати справу у відсутності представників даних приміщень, оскільки існує загроза, що дані приміщення будуть продані.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку про наступне.

Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є: 1) виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід; 2) накладення грошового стягнення;

3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; 4) відсторонення від посади;

5) тимчасовий доступ до речей і документів; 6) тимчасове вилучення майна; 7) арешт майна;

8) затримання особи; 9) запобіжні заходи.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч.1 ст.131 КПК України).

Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчинення злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову (ч.3 ст.170 КПК України).

Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч.2 ст.132 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження псування,знищення, перетворення, відчужування. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 1 ст. 64-2 Кримінального процесуального кодексу України, третьою, особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.

Згідно ч. 2 цієї статті, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

У відповідності до ч. 3 ст. 64-2 Кримінального процесуального кодексу України, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, наявні достатні підстави вважати, що вище вказані 12 нежитлових будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_8, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення та являються предметом злочинного посягання, з урахуванням вище викладеного, з метою тимчасового позбавлення можливості відчужувати, розпоряджатися будь-яким чином та використовувати вище вказане майно, унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку, що в даному випадку розумним та співрозмірним обмеженню права власності буде накладення арешту на майно, а тому клопотання прокурора Самбірської місцевої прокуратури Львівської області є обґрунтованим.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.170 - 173, 175, 395 КПК України,

у х в а л и в :

Клопотання прокурора Самбірської місцевої прокуратури Львівської області юриста 1 класу Гут Л.М. задовольнити.

Накласти арешт та заборонити розпоряджатися та використовувати 12 нежитлових будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_9, АДРЕСА_10 - АДРЕСА_11) Старосамбірського району Львівської області, котрі в рамках даного кримінального провадження визнані речовим доказом, шляхом заборони його власникам права на відчуження та користування вказаними будівлями.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя