Ухвала суду № 80169495, 27.02.2019, Лисянський районний суд Черкаської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 700/1114/18

Провадження № 2/700/69/19

27 лютого 2019 р. Лисянський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка цивільну справу №700/1114/18 провадження №2/700/69/19 за позовом ОСОБА_1 до Петрівсько-Попівської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Петрівсько-Попівської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 27 грудня 2015 року в с. Макіївка Смілянського району Черкаської області померла ОСОБА_3. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,80 га, відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР № 044366, виданого на підставі рішення сесії Петрівсько-Попівської сільської ради № 8 від 09.07.2002 року. За життя спадкодавець залишила заповіт, посвідчений секретарем П-Попівської сільської ради Лисянського району Черкаської області, зареєстрований в реєстрі за № 1. Як спадкоємець за заповітом звернувся до Лисянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв’язку із пропуском строку. За таких обставин змушений звернутися до суду та просить визнати право власності на земельну ділянку, яку залишилася після смерті ОСОБА_3

Позивач у судове засідання не з’явився, просив розглянути справу без його участі, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, відзиву не подавав.

За таких обставин, суд дійшов висновку про ухвалення заочного рішення на підставі наявних доказів у справі, відповідно до положень ч.1 ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Матеріалами справи встановлено, що 27 грудня 2015 року в с. Макіївка Смілянського району Черкаської області померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-СР № 267427 від 28.12.2015 року.

Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,80 га, відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР № 044366, виданого на підставі рішення сесії Петрівсько-Попівської сільської ради № 8 від 09.07.2002 року.

01.02.2011 року ОСОБА_3 за життя залишила заповіт, посвідчений секретарем Петрівсько-Попівської сільської ради Лисянського району Черкаської області, зареєстрованого в реєстрі за № 1, відповідно до якого спадкоємцем майна померлої є ОСОБА_2.

Як вбачаться із довідок П-Попівської сільської ради Лисянського району Черкаської області від 18.02.2019 року №№ 16, 17, ОСОБА_2 фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3, так як проживав зі спадкодавцем до дня її смерті, вів із нею спільне господарство та здійснив поховання за власні кошти.

Відповідно до постанови державного нотаріуса Лисянської державної нотаріальної контори від 30.09.2016 року № 1726/02-31, позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину через пропущений встановлений законом строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно зі ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно зі ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтею 1218, ч.1 ст.1225, ст.1233 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За вимогами ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов’язковим, коли об’єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов’язковій державній реєстрації.

В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).

Згідно зі с. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання права власності на майно, у разі коли це право оспорюється або не визнається, а також у разі втрати документів на право власності на майно.

З огляду на викладене, визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Судом встановлено, що визнання позову відповідачем, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, беручи до уваги наявність у позивача дійсного заповіту, визнання позову відповідачем, відсутність інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, необхідно визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3, яка померла 27 грудня 2015 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст.4,5,12,13, 19, 81, 82, 259, 280-284 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Петрівсько-Попівської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,80 га, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР № 044366, виданого на підставі рішення сесії Петрівсько-Попівської сільської ради № 8 від 09.07.2002 року на ім’я ОСОБА_3, яка померла 27 грудня 2015 року.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Лисянським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Черкаської області через Лисянський районний суд Черкаської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Бесараб