Ухвала суду № 80168644, 27.02.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/6942/17

Провадження № 1-в/461/49/19

УХВАЛА

про скасування арешту майна

27.02.2019 року Галицький районний суд міста Львова у складі головуючого судді Стрельбицького В.В., за участю секретаря Іваника Р.В., захисника ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3 про скасування арешту майна,

встановив:

адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою судді Галицького районного суду м. Львова від 28.11.2017 року на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 в межах кримінального провадження №120171400500003995 від 08.09.2017 року, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, у якому потерпілим було пред’явлено цивільний позов.

Клопотання мотивує тим, що вироком Галицького районного суду м. Львова від 12.03.2018 року заявника було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначено покарання у виді п’яти років позбавлення волі. Цивільний позов у даному кримінальному провадженні за заявою потерпілого залишено без розгляду. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 24.01.2019 року вирок від 12.03.2018 року залишено без змін. Зазначає, що цивільний позов потерпілого було залишено без розгляду, а відтак на даний момент відпала потреба у застосуванні арешту майна. Просить клопотання задоволити.

Захисник в судовому засіданні клопотання підтримав., з мотивів наведених у ньому.

Засуджений подав заяву про розгляд клопотання без його участі.

Прокурор в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Потерпілий в судовому засіданні клопотання не заперечив. Одночасно, вказав, що звернувся до засудженого з цивільним позовом в порядку цивільного судочинства.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, приходжу до наступного висновку.

Встановлено, що ухвалою судді Галицького районного суду м. Львова від 28.11.2017 року, з метою забезпечення цивільного позову, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 в межах кримінального провадження №120171400500003995 від 08.09.2017 року, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Вироком Галицького районного суду м. Львова від 12.03.2018 року ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначено покарання у виді п’яти років позбавлення волі. Цивільний позов у даному кримінальному провадженні за заявою потерпілого залишено без розгляду.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 24.01.2019 року вирок від 12.03.2018 року залишено без змін.

Статтями 7 та 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення зокрема відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи те, що цивільний позов у даному кримінальному провадженні залишено без розгляду, приходжу до переконання, що потреби і надалі обмежувати власника у володінні майном немає, оскільки на даний час відпали обставини, які стали підставою для арешту майна, передбачені ст.170 КПК України, тому клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170-174,537-539 КПК України, -

постановив:

Клопотання задоволити.

Скасувати арешт накладений ухвалою судді Галицького районного суду м. Львова від 28.11.2017 року на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Стрельбицький В.В.