Рішення № 80168508, 27.02.2019, Буський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №440/2241/18

Провадження № 2/440/731/2019

27 лютого 2019 року

Буський районний суд Львівської області

в складі:головуючого-судді ОСОБА_1М.

при секретарі Гута О.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м. Буську в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 селищної ради Буського району про визнання права власності на спадкове майно, –

встановив:

ОСОБА_2 звернулася в суд з означеною заявою, покликаючись на те, що 13.02.2011 року помер батько ОСОБА_4, мати ОСОБА_5 померла раніше 29.05.1995 року. Після смерті батька відкрилась спадщина, що складається з житлового будинку № 33 по вул. Валова в смт.Олесько Буського району Львівської області. Позивач є спадкоємцем по закону до даного майна, фактично вступила в управління спадковим майном.

ОСОБА_2, до початку підготовчого судового засідання, подала письмове клопотання про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує, просить його задоволити.

ОСОБА_3 селищної ради подав лист з проханням справу слухати у відсутності їх представника, позов визнають, заперечень щодо такого, не мають.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається із свідоцтва серії І-СГ № 242788, виданим від 15.02.2011 року, ОСОБА_4, який помер 13.02.2011 року, про що зроблено актовий запис № 4 від 15.02.2011 року.

Із наявної в матеріалах справи копії заповіту, посвідченого 11 червня 2008 року, секретарем Олеської селищної ради Буського району Львівської області вбачається, що ОСОБА_4 все своє майно заповів ОСОБА_2.

Згідно довідки ОСОБА_3 селищної ради Буського району Львівської області від 13.09.2018 року №1143, вбачається, що житловий будинок в смт.Олесько по вул.Валова,33 дійсно належав ОСОБА_4, який помер 13.02.2011 року.

Як вбачається з довідки ОСОБА_3 селищної ради Буського району Львівської області від 13.09.2018 року №1144, вулиця 1 травня була перейменована на вулицю Валова в смт.Олесько /згідно рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 селищної ради №31від 10.05.1990р./.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів, серед іншого, може бути визнання права.

Норма статті 316 цього Кодексу визначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.91 р. N 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Позивач фактично прийняла спадщину після смерті батька, вступила у володіння і розпорядження спадковим майном, несе витрати по утриманню та обслуговуванню будинку.

До спадкового майна належить житловий будинок № 33 по вул. Валова в смт.Олесько Буського району Львівської області, інвентаризаційна вартість якого, згідно технічного паспорту, виготовленого Львівським «БТІ та ЕО» від 17.10.2018 р. становить 129129 гривень, 1925 року забудови, загальною площею 62,1кв.м, відповідає технічним нормам забудови та придатний для проживання.

За життя спадкодавець ОСОБА_4 права власності на житловий будинок не виготовляв, однак він рахувався за ним до дня смерті, що підтверджується відповідною довідкою.

Інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, ні за заповітом, ні за законом немає.

Обставин, які б спростовували твердження позивачки в позовній заяві, суд не знаходить.

Враховуючи вище викладене, те що відповідач позов визнає, на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позивач набула права власності на спадкове майно на законних підставах, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1216, 1225, 1265, 1268 ЦК України, ст.ст.4-5,10, 12, 76-80, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителькою смт. Олесько вул. Валова,33, Буського району Львівської області право власності, в порядку спадкування за законом, на житловий будинок № 33 по вул.Валова в смт.Олесько Буського району Львівської області, після смерті батька ОСОБА_4, який помер 13.02.2011 року.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання, через Буський районний суд Львівської області.

Суддя: Б. М. Журибіда