Рішення № 80168172, 28.02.2019, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

28.02.2019

Справа № 337/2753/18

Провадження № 2/337/102/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

у складі головуючого судді Кучерук І.Г.

з участю секретаря Голівщук Т.М.

розглянувши цивільну справу за позовом Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: КУ «Запорізький спеціалізований будинок дитини «Сонечко», про відібрання дитини від матері без позбавлення її батьківських прав,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому вказав, що в службі (управлінні) у справах дітей Запорізької міської ради перебуває на обліку малолітня ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, як така, що опинилася в складних життєвих обставинах. Мати дитини, ОСОБА_2, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. За інформацією Запорізького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді від 12.03.2018 року, повідомлення від КЗ «Пологовий будинок № 9» встановлено, що мати, ОСОБА_2, у жіночій консультації по вагітності не спостерігалась, до пологового будинку була доставлена машиною швидкої допомоги, була дуже брудна, не мала необхідні речі для неї та новонародженої дитини. З медичним персоналом ОСОБА_3 вела себе агресивно, забороняла будь-який контакт з дитиною, підвищувала голос. Згідно з повідомленням КУ «Запорізький центр первинної медико- санітарної допомоги № 5» від 26.04.2018 року № 01-14/1125 малолітня ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, спостерігається фахівцями центру з народження, до 11.04.2018 року проживала за адресою: вул. Героїв 93-ї бригадиАДРЕСА_1, м. Запоріжжя. З 11.04.2018 року і до теперішнього часу дитина спостерігається за адресою: АДРЕСА_2. 16.04.2018 року при відвідуванні дитини вдома лікарем-педіатром, медичною сестрою, мати працівників медичного закладу до квартири не впустила, огляд дитини відбувся у під’їзді будинку, дитина була поверхнево оглянута. З метою обстеження умов проживання малолітньої дитини спеціалістами відділу по Хортицькому району служби (управління) у справах дітей ЗМР здійснювалися виходи за адресою проживання родини 13.04.2018 року, 23.04.2018 року, 07.05.2018 року, 25.05.2018 року, але вдома матері не було, були залишені запрошення до відділу. При відвідуванні родини 07.05.2018 року двері за вищезазначеною адресою відчинив чоловік, який не назвався. В результаті відвідування встановлено, що санітарно-гігієнічний стан помешкання незадовільний, в квартирі безлад, купи старих речей, неприємний запах. Водопостачання та електропостачання наявні, газопостачання відсутнє. Ванна кімната та туалет знаходяться у занедбаному стані. Приготування їжі відбувається на саморобному електричному пристрої з відкритим теном. Окрім того, 16.04.2018 року та 23.04.2018 року спеціалісти відділу зустрічали ОСОБА_3 на території Хортицького району, з нею були проведені бесіди та запрошено до відділу, але ОСОБА_3 не з’являлася. 28.03.2018 було надіслано листа до Запорізького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з проханням взяти дану родину під соціальний супровід та повідомити відділ про проведену роботу. Відповідно до інформації центру, наданої до відділу 10.04.2018 року, працівниками було помічено, що протягом тижня з 02.04.2018 року по 06.04.2018 року ОСОБА_3 жебракувала неподалік одного з супермаркетів на території Вознесенівського району м. Запоріжжя, дитини з нею не було. ОСОБА_4 було надано комплекс соціальних послуг, були роз’яснені переваги перебування під соціальним супроводом, але від запропонованого супроводу ОСОБА_3 відмовилась. 30.05.2018 року спеціалістами відділу спільно з фахівцем ЗЦСССДМ було здійснено вихід за адресою реєстрації матері: АДРЕСА_2, але вдома нікого не було. З бесіди з чоловіком, який відкрив двері квартири та не назвався, стало відомо, що ОСОБА_2 разом з дитиною ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вже декілька днів за цією адресою не з’являються. З телефонної розмови з ОСОБА_3 вдалося дізнатися про нову адресу проживання родини на території Запорізького району Запорізької області. В ході обстеження спеціалістами служби у справах дітей Запорізької райдержадміністрації було з’ясовано, що приміщення непридатне для проживання, знаходиться в аварійному стані, відключене від енергопостачання. 31.05.2018 року фельдшер Бабурського фельдшерсько- акушерського пункту встановила, що за новим місцем проживання ОСОБА_3 з малолітньою дитиною перебували чоловіки та жінки в стані алкогольного сп’яніння, гучно лаялися, на її зауваження не реагували, погрожували фізичною розправою. 01.06.2018 року до відділу по Хортицькому району служби (управління) у справах дітей надійшов лист з КУ «Запорізька міська багатопрофільна дитяча лікарня № 5» з повідомленням про те, що 01.06.2018 року вночі малолітня дитина ОСОБА_1, була доставлена до установи відповідно до акту про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я або яку відмовилися забрати батьки чи інші родичі, про підкинуту чи знайдену дитину співробітниками поліції з території Запорізького району Запорізької області. На підставі клопотання служби (управління) у справах дітей ЗМР малолітня ОСОБА_1, була влаштована до КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» на тимчасове повне державне забезпечення. На комісії з питань захисту прав дитини районної адміністрації ЗМР по Хортицькому району, яке відбулося 06.06.2018 року, було розглянуто питання про порушення справи щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої ОСОБА_1, та було вирішено порушити питання про відібрання малолітньої дитини у матері без позбавлення її батьківських прав. ОСОБА_3 раніше перебувала на профілактичному обліку в службі (управлінні) у справах дітей Запорізької міської ради, була позбавлена батьківських прав відносно своїх дітей, і наразі продовжує неналежним чином виконувати батьківські обов’язки по відношенню до сьомої дитини. Таким чином, відповідач усіляко ухиляється від виконання своїх обов’язків по вихованню, розвитку та утриманню дитини і залишення дитини у родині є небезпечним для її життя, здоров’я і морального виховання. Просить суд постановити рішення про відібрання у ОСОБА_2 її малолітньої доньки ОСОБА_1, без позбавлення її батьківських прав, малолітню ОСОБА_1 передати органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району до вирішення подальшої долі дитини, стягнути з ОСОБА_2, на користь КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко», на утриманні якої буде знаходитись дитина, аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_1, в твердій грошовій сумі у розмірі 746 грн. щомісячно.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12.07.2018 року, відкрито провадження по справі, та встановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

28.11.2018 року до суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог у якій позивач просить збільшити позовні вимоги в частині стягнення аліментів з матері ОСОБА_2, на користь КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко», на утриманні якої знаходиться малолітня ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та призначити їх у розмірі не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 128 ЦПК України, судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 130 ЦПК України, розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

Як вбачається з довідки Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, саме за цією адресою відповідачка повідомлялася про розгляд справи.

У судові засідання відповідачка не з’явилася, вважається належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала.

Судом були використані всі можливі способи сповіщення відповідачки про наявність справи у суді, та виклик до суду, але вони результатів не дали.

Представник позивача надала заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення, підтримала остаточно уточнені позовні вимоги.

Третя особа КУ «Запорізький спеціалізований будинок дитини «Сонечко» у судове засідання не з’явилась надала заяву про погодження збільшення розміру позовних вимог у частині стягнення аліментів.

Відповідно до ст. 280 ч.1 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У суду є підстави для ухвалення заочного рішення.

Суд, розглянувши надані документи та матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 є матір’ю малолітньої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ЖС №359062 виданого 28.03.2018 року, актовий запис № 193(а.с. 8).

Відповідно до листа Запорізького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді № 644\03-Х від 12.03.2018 року, за повідомленням від лікаря КЗ «Пологовий будинок № 9», ОСОБА_2 у жіночій консультації по вагітності не спостерігалась, до пологового будинку була доставлена машиною швидкої допомоги, була дуже брудна, не мала необхідні речі для неї та новонародженої дитини. З медичним персоналом ОСОБА_3 вела себе агресивно, забороняла будь-який контакт з дитиною, підвищувала голос(а.с. 12).

Відповідно до листа Запорізького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді № 921\03-Х від 10.04.2018 року, протягом тижня з 02.04.2018 року по 06.04.2018 року, ОСОБА_3 жебракувала неподалік супермаркету, дитини з нею не було. ОСОБА_4 було надано комплекс соціальних послуг, були роз’яснені переваги перебування під соціальним супроводом, але від запропонованого супроводу ОСОБА_3 відмовилась(а.с.13).

Згідно до листа № 01-14\1125 від 26.04.2018 року, КУ «Запорізький центр первинної медико- санітарної допомоги № 5», малолітня ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, спостерігається фахівцями центру з народження, та проживала за адресою: вул. Героїв 93-ї бригадиАДРЕСА_1, м. Запоріжжя, а з 11.04.2018 року дитина спостерігається за адресою: АДРЕСА_2. 16.04.2018 року при відвідуванні дитини вдома лікарем-педіатром дільничним, медичною сестрою дільничною, мати працівників медичного закладу до квартири не впустила, огляд дитини відбувся у під’їзді будинку, дитина була поверхнево оглянута(а.с.14).

Наказом № 368 від 10.05.2018 року Служби у справах дітей Запорізької міської ради, малолітня ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, взята на облік як така, що опинилася в складних життєвих обставинах(а.с. 9).

Відповідно до листа № 02-13\456 від 01.06.2018 року КУ «Запорізька міська багатопрофільна дитяча лікарня № 5», 01.06.2018 року була доставлена до лікарні дитина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з актом Управління НП України та закладу охорони здоров’я про підкинуту чи знайдену дитину. Дитина мала неохайний вигляд, попрілості на шкірних покривах(а.с.15).

Згідно до листа № 22-33\0659 від 01.06.2018 року, Служби у справах дітей Запорізької райдержадміністрації, 31.05.2018 року фельдшер Бабурського фельдшерсько- акушерського пункту повідомила, що за новим місцем проживання ОСОБА_3, у с. Бабурка вул. Дружня,1, з малолітньою дитиною перебували чоловіки та жінки в стані алкогольного сп’яніння, гучно лаялися, на її зауваження не реагували, погрожували фізичною розправою(а.с.16).

Відповідно до довідки № 10-09\818 від 07.05.2018 року Служби у справах дітей Запорізької міської ради відділ по Хортицькому району,

При виході 07.05.2018 року на адресу АДРЕСА_3, двері відчинив чоловік, який не назвався. В результаті відвідування встановлено, що санітарно-гігієнічний стан помешкання незадовільний, в квартирі безлад, купи старих речей, неприємний запах. Водопостачання та електропостачання наявні, газопостачання відсутнє. Приготування їжі відбувається на саморобному електричному пристрої з відкритим теном(а.с.19).

Відповідно до висновку Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району № 01\01-22\0659 від 23.06.2018 року, так як відповідач усіляко ухиляється від виконання своїх обов’язків по вихованню, розвитку та утриманню дитини і залишення дитини у родині є небезпечним для її життя, здоров’я і морального виховання, орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району дійшов висновку про доцільність відібрання малолітньої дитини ОСОБА_1, від матері ОСОБА_2, без позбавлення її батьківських прав(а.с.5-7).

Відповідно до положень Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною Постановою ВР від 27.02.1991року № 789-ХІІв усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави - учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Дитина з моменту народження має право на піклування своїх батьків.

Відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

У відповідності до ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Частиною 1 ст. 170 СК України визначено, що суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Європейський суд з прав людини у п.52 рішення у справі «Савіни проти України» зазначив, що у будь-якому разі передання дитини під державну опіку слід зазвичай розглядати як тимчасовий захід, здійснення якого має одразу припинятися, коли це дозволяють обставини. Отже, такий захід не може бути санкціонований без попереднього розгляду можливих альтернативних заходів і має оцінюватися в контексті позитивного обов'язку держави вживати виважених і послідовних заходів зі сприяння возз'єднанню дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою та якщо це можливо, не допускаючи розлучення братів і сестер.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_2, в порушення ст.150, 152, 155, 180 СК України, ухиляється від виконання обов'язків матері по вихованню та утриманню своєї малолітньої дитини, а тому вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та відібрати малолітню ОСОБА_1, у матері, без позбавлення останньої батьківських прав.

Частиною 3 ст. 170 СК України встановлено, що якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Частиною 4 ст. 170 СК України передбачено, що при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

При таких обставинах, суд вважає необхідним стягнути з відповідачки аліменти на утримання неповнолітньої дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідачка має можливість надавати матеріальну допомогу у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і такий розмір аліментів на дитину забезпечить можливість подальшого утримання, та не ускладнить матеріальний стан відповідачки.

Згідно зі ст.430 ЦПК України суд вважає можливим допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. 10, 12, 89, 141, 229, 247, 263-265, 280, 354, 430 ЦПК України, ст. 150, 152, 155, 164, 170, 180-182 СК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Відібрати у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, її малолітню доньку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, без позбавлення її батьківських прав.

Малолітню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, передати органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району до вирішення подальшої долі дитини.

Стягнути з ОСОБА_2(ІНФОРМАЦІЯ_5, АДРЕСА_4) на користь КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко»(м. Запоріжжя, вул.. Олімпійська, буд. 6а, ЄДРПОУ 05499139) на утриманні якої буде знаходитись дитина, аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26.06.2018 року і до повноліття дитини до 07.03.2036 року.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2(ІНФОРМАЦІЯ_5, АДРЕСА_4) на користь держави судовий збір у розмірі 1409(одна тисяча дев’ять) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в Запорізький апеляційний суд протягом 30 днів.

Рішення може бути переглянуто Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцятиднів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя:

Повний текст рішення складений 28.02.2019 року.

Суддя: