Ухвала суду № 80167526, 25.02.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 25.02.2019

Справа № 320/657/19

Провадження № 1-кс/320/1011/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року м. Мелітополь

Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Горбачова Ю.В.,

з секретарем с/з - ОСОБА_1,

за участю: прокурора – Ромащенко М.О.,

слідчого – Баглюка В.В.,

підозрюваного – ОСОБА_2 та його захисників – адвокатів ОСОБА_3,ОСОБА_4,

розглянувши клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_5, погоджене заступником військового прокурора військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України ОСОБА_6, від «23» лютого 2019 року у кримінальному провадженні № 42018080370000148 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, до 15.01.2019 року працюючого начальником територіального сервісного центру № 6541 (на правах відділу, м. Херсон) Регіонального сервісного центру МВС в Херсонській області, на час розгляду клопотання не працюючого, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 24 лютого 2019 року надійшло клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі ОСОБА_5, погоджене заступником військового прокурора військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України ОСОБА_6, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018080370000148 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання обґрунтовано тим, що з 24 вересня 2018 року ОСОБА_2 призначений на посаду начальника територіального сервісного центру № 6541 (на правах відділу, м. Херсон) Регіонального сервісного центру МВС в Херсонській області.

Згідно ст.ст. 24, 68 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно ст. ст. 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе. Особи уповноважені на виконання функцій держави у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди, незважаючи на приватні інтереси, зобов’язані невідкладно вжити заходів на запобігання проявів корупції.

Згідно Постанови № 889 Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року в України утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ, одним з яких є Регіональний сервісний центр МВС в Херсонській області.

Відповідно до Розділу 4, ч.2 Положення про територіальний сервісний центр МВС, начальник здійснює керівництво та контроль за діяльністю ТСЦ МВС і відповідає перед начальником РСЦ МВС або особою, що виконує його обов’язки, та керівництвом ГСЦ МВС за виконання покладених на нього завдань і функцій.

Згідно посадової інструкції начальника територіального сервісного центру № 6541 (на правах відділу, м. Херсон), яка 3 липня 2018 року затверджена начальником РСЦ МВС в Херсонській області, начальник ТСЦ зобов’язаний: здійснює керівництво діяльністю територіального сервісного центру відповідно до завдань та функцій, передбачених Положенням про ТСЦ МВС; проводить роботу щодо попередження та недопущення корупційних діянь; взаємодіє з іншими підрозділами МВС, Національної поліції, а також органами виконавчої влади установами та організаціями; контролює правильність і обґрунтованість видачі посвідчень водія, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, номерних знаків, а також повноту сплати передбачених платежів; контролює збереження документів, які стали підставами видачі посвідчень водія, реєстрації, перереєстрації та зняття з обліку ТЗ, а також їх знищення згідно вимог чинного законодавства.

Однак, всупереч наведеним вимогам законодавства, ОСОБА_2, будучи начальником територіального сервісного центру № 6541 (на правах відділу, м. Херсон) Регіонального сервісного центру МВС в Херсонській області, з 27 грудня 2018 року вирішив незаконно збагатитися за наступних обставин:

Так, з 2009 року ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (мати ОСОБА_10Ю.) зареєстрували приватне підприємство «Трилюкс МНС», основним видом діяльності якого є торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами та їх ремонт.

З вказаного часу директором ПП «Трилюкс МНС» є ОСОБА_10.

З метою спрощення процедури оформлення (реєстрації) транспортних засобів, ПП «Трилюкс МНС» надає послуги з оформлення відповідних документів для проведення реєстраційних дій в територіальних органах з надання сервісних послуг МВС (реєстраційне повідомлення № 4/8-4103 від 22 квітня 2011 року щодо внесення підприємства на облік в реєстрі Департаменту Державтоінспекції під № 6152).

27 грудня 2018 року, приблизно о 14 годині 40 хвилин та 29 грудня 2018 року, приблизно о 11 годині ОСОБА_2, будучи начальником територіального сервісного центру №6541 (на правах відділу, м. Херсон) Регіонального сервісного центру МВС в Херсонській області, перебуваючи в адміністративній будівлі територіального сервісного центру №6541 (на правах відділу, м. Херсон) регіонального сервісного центру МВС в Херсонській області (територіального органу, м. Херсон) за адресою: м. Херсон, вул. Миколаївське Шосе, 5 км, усвідомлюючи, що його наділено повноваженнями щодо здійснення керівництва та контролю за діяльністю ТСЦ МВС, з корисливих мотивів, діючи умисно, з метою особистого незаконного збагачення, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, в ході зустрічі з ОСОБА_7 вимагав у останнього надати йому, ОСОБА_2, неправомірну вигоду у сумі 20 000 гривень, за реєстрацію протягом вересня – листопада 2018 року 90 транспортних засобів через приватне підприємство «Трилюкс МНС», співвласником якого є ОСОБА_7, та подальше безперешкодне оформлення транспортних засобів, тобто за вчинення дій, які безпосередньо входили до його повноважень.

15 січня 2019 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, ОСОБА_2, будучи особою, яка провадить професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних послуг, перебуваючи поблизу магазина «Шашлик», за адресою: м. Херсон, вул. Карбишева, 6, усвідомлюючи, що його наділено службовими повноваженнями щодо здійснення керівництва та контролю за діяльністю ТСЦ МВС, з корисливих мотивів, діючи умисно, з метою особистого незаконного збагачення, реалізуючи свій злочинний умисел, в ході зустрічі з ОСОБА_7 одержав від останнього неправомірну вигоду для себе у сумі 10 000 гривень, за реєстрацію протягом вересня – листопада 2018 року 90 транспортних засобів через приватне підприємство «Трилюкс МНС», співвласником якого є ОСОБА_7, та подальше безперешкодне оформлення транспортних засобів, тобто за вчинення дій, які безпосередньо входили до його повноважень.

22 лютого 2019 року, приблизно о 15 годині 40 хвилин, ОСОБА_2, будучи особою, яка провадить професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних послуг, перебуваючи за адресою: м. Херсон, просп. Ушакова, біля будинку № 3, усвідомлюючи, що його наділено службовими повноваженнями щодо здійснення керівництва та контролю за діяльністю ТСЦ МВС, з корисливих мотивів, діючи умисно, з метою особистого незаконного збагачення, реалізуючи свій злочинний умисел, в ході зустрічі з ОСОБА_7 одержав від останнього неправомірну вигоду для себе у сумі 10 000 гривень, за реєстрацію протягом вересня – листопада 2018 року 90 транспортних засобів через приватне підприємство «Трилюкс МНС», співвласником якого є ОСОБА_7, та подальше безперешкодне оформлення транспортних засобів, тобто за вчинення дій, які безпосередньо входили до його повноважень.

Таким чином, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється в одержанні особою, яка провадить професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних послуг, неправомірної вигоди для себе, за вчинення дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду, поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 368-4 КК України.

22.02.2019 ОСОБА_2 затримано в порядку ст.208 КПК України, останньому у визначеному ст.278 КПК України порядку здійснено повідомлення про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Діяння ОСОБА_2 кваліфікується за ознаками кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч.4 ст.368-4 КК України.

Ці обставини містяться у заяві ОСОБА_7 протоколах допиту останнього, протоколі затримання підозрюваного ОСОБА_2, протоколах допиту ОСОБА_11, ОСОБА_12 інших матеріалах досудового розслідування.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» - «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою».

Зважаючи на те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України вказаний запобіжний захід застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.

З огляду на кримінальне правопорушення – злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, та його особу існують ризики, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Висновок про наявність вказаних ризиків зроблено виходячи з наступних обставин, які містяться в матеріалах кримінального провадження:

-ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 4 ст.368-4 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, а згідно примітки до ст.45 КК України даний злочин є корупційним;

-не дивлячись на те, що ОСОБА_2 фактично був затриманий на місці вчинення злочину, він своєї вини у вчиненні вказаного злочину не визнав, посилаючись на положення ст.63 Конституції України взагалі відмовився надавати будь-які показання з даного приводу, від добровільного проведення освідування відмовився;

З огляду на ці обставини запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м’якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою неможливо.

Зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям п.35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лательє проти Франції".

Приймаючи до уваги викладене, зважаючи на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 4 ст.368-4 КК України, та наявність ризиків, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення, застосування більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою для запобігання цим ризикам є недостатнім, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, тяжкість покарання, що йому загрожує, вік, стан здоров’я та майновий стан, його репутацію, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам реалізувати ризики, що існують.

Слідчий та процесуальний прокурор у судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити, обравши відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 60 діб з можливістю внесення застави у розмірі не менше 600 (п’ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 152 600 (один мільйон сто п’ятдесят дві тисячі шістсот) гривень.

Підозрюваний ОСОБА_2 та його захисники адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з заставою та просили обрати більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, або обрати заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Дослідивши доводи, викладені у клопотанні та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, заслухавши доводи учасників, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Так, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання лише у вигляді реального позбавлення волі на строк від 4 до 8 років. Таким чином, ОСОБА_2, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання у вигляді від 4 до 8 років реального позбавлення волі, а також те, що згідно вимог ст. 75 КК України не можливим є звільнення від відбування покарання при засудженні особи за корупційний злочин, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_2, перебуваючи на волі, може вжити заходів до знищення або переховування документів, що можуть мати доказове значення по кримінальному провадженню та можуть бути використані як докази його вини. До того ж, ОСОБА_2, перебуваючи на волі може впливати на свідків кримінального правопорушення та інших осіб, які можуть надати свідчення по даному кримінальному провадженню.

У зв’язку з вищевикладеним, слідчий суддя вважає, що запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України неможливо, при застосуванні до нього запобіжного заходу, більш м’якого, ніж тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, який буде співрозмірним з вчиненими ним діями та забезпечить виконання ним процесуальних обов’язків підозрюваного.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, в якому його підозрюють, слідчий суддя вважає доцільним визначити йому заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 115 260 (сто п'ятнадцять тисяч двісті шістдесят) гривень 00 копійок.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2, такі обов'язки: не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи; утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; прибувати до слідчого, прокурора або суд за першою вимогою.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_2 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178,183,193,194, 196, 197, 202, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі ОСОБА_5, погоджене заступником військового прокурора військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України ОСОБА_6, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018080370000148 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», строком на 2 місяці, але не більше 60 діб.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 обчислювати з 15 години 48 хвилин 22 лютого 2019 року до 15 години 48 хвилин 22 квітня 2019 року.

Одночасно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.

Заставу визначити у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 115 260 (сто п'ятнадцять тисяч двісті шістдесят) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Запорізькій області, № рахунку 37319085001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, Код ЄДРПОУ 26316700, Код МФО 820172, призначення платежу обов'язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, номер справи, ПІБ підозрюваного.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

-не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи;

-утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

-прибувати до слідчого, прокурора або суд за першою вимогою.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 15 години 48 хвилин 22 квітня 2019 року.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 27.02.2019 року.

Слідчий суддя: Ю.В. Горбачова