Рішення № 80167326, 18.02.2019, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/9192/18

Провадження № 2/635/195/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року смт. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Савченка Д.М.,

секретар судового засідання – Токарук Л.П.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просить суд розірвати шлюб між нею і ОСОБА_2, зареєстрований 15 березня 1997 року в Будянській селищній раді Харківського району Харківської області, актовий запис № 12, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 2012 гривень щомісячно, до повноліття дитини, починаючи з дня подання заяви до суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 15 березня 1997 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем- Лєонт’євим ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після реєстрації шлюбу позивач змінила прізвище на ОСОБА_3. Спільне життя з відповідачем не склалось тому, що сторони не зійшлись характерами, мають різні погляди на життя, не можуть знайти спільну мову, у зв’язку з чим вдома виникали постійні сварки, відповідач не приймає участі в вихованні та утриманні дітей. Шлюбні відносини припиненні з грудня 2016 року, сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть. Позивач проживає з дочкою і сином у своєї матері за адресою: сел. Буди вул. Шкільна 23. Подальше спільне проживання і збереження шлюбу позивач вважає неможливим. 06 серпня 1997 року у сторін народилась дочка ОСОБА_5. 09 грудня 2008 року у сторін народився син ОСОБА_6. Відповідач в утриманні та вихованні сина участі не приймає, матеріальної допомоги не надає. Син ОСОБА_6 знаходиться на диспансерному обліку за станом здоров'я.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 03 січня 2019 року провадження у справі відкрито. Суд вирішив проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Позивач в судове засідання не з’явилась, про час та місце проведення судового засідання повідомлялась належним чином.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надав суду заяву в якій просив позовну заяву розглядати у його відсутність, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Суд дослідивши матеріали справи та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, встановив наступне.

Позивач та відповідач перебувають в зареєстрованому шлюбі з 15 березня 1997 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу серії І-ВЛ №037750, виданим Виконавчим комітетом Будянської селищної ради Харківського району Харківської області, актовий запис № 12.

Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Судом встановлено, що спільне життя з відповідачем не склалось через різні характери, різне ставлення до шлюбу та сімейних обов’язків. Шлюбні відносини між сторонами припинені, спільне господарство сторони не ведуть, мешкають окремо.

Згідно з довідкою, що видана виконавчим комітетом Будянської селищної ради Харківського району Харківської області від 11.12.2018 №2176, довідкою, що видана виконавчим комітетом Будянської селищної ради Харківського району Харківської області від 11.12.2018 №270, неповнолітній ОСОБА_9 проживає та зареєстрований разом з позивачем за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Буди, вул. Шкільна 23.

Згідно з довідкою № 150, що видана Комунальним некомерційним підприємством Харківської районної ради «Центр Первинної медичної допомоги №1 Харківського району» Амбулаторія загальної практики - сімейної медицини с. Буди № 38743499 ОСОБА_8 знаходиться на диспансерному обліку за станом здоров’я. Діагноз: бронхіальна астма, змішана, інтермітуючий плин, алергічний реніт, інтермітуючий плин.

Згідно з вимогами ч.1 ст.24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.3 ст.56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи вищевикладене, той факт, що відповідач надав суду заяву в якій визнав позовні вимоги в повному обсязі, суд приходить до висновку, що між сторонами відсутня згода щодо перебування у шлюбі, сім'я розпалася та існує формально, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам, а тому шлюб слід розірвати.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_3, народженого 09 грудня 2008 року, у твердій грошовій сумі в розмірі 2012 грн. (дві тисячі дванадцять) гривень щомісячно, до повноліття дитини, починаючи з дня подання заяви до суду.

Як вбачається зі свідоцтва про народження серії І-ВЛ № 294003, виданого виконавчим комітетом Будянської селищної ради Харківського району Харківській області, сторони мають спільну дитину – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Як вбачається зі свідоцтва про народження серії І-ВЛ № 144454, виданим виконавчим комітетом Будянської селищної ради Харківського району Харківській області, сторони мають спільну дитину – ОСОБА_3, народженого 09 грудня 2008 року.

Також з позовної заяви вбачається, що сторони на день звернення позивача до суду шлюбних відносин не підтримують, мешкають окремо, відповідач не приймає участі в вихованні та утриманні дітей.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частиною 1 статті 12 цього Закону передбачено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» № 4928 від 08 липня 2016 року, підписаного Президентом України 06 червня 2017 року, було внесено зміни до Сімейного кодексу України в частині збільшення мінімального розміру аліментів.

Положеннями ст.182 Сімейного Кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум на одну особу для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень;

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.2 ЦПК України зазначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 статті 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на утримання дитини, суд, враховує матеріальний стан та стан здоров'я як дітей, так і відповідача, визнання позову відповідачем, та вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього – ОСОБА_3, народженого 09 грудня 2008 року, у твердій грошовій сумі в розмірі 2012 грн. (дві тисячі дванадцять) гривень щомісячно, до повноліття дитини, починаючи з дня подання заяви до суду, тобто з 13.12.2018.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

За змістом ч.2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Згідно з ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач у своєму позові просить після розірвання шлюбу залишити прізвище «Леонт’єва».

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв’язку з повним задоволенням позову, судовий збір стягується з відповідача на користь позивача, в частині позовних вимог про розірвання шлюбу, в розмірі 704, 80 грн., в частині позовних вимог про стягнення аліментів судовий збір в розмірі 768, 40 грн. стягується на користь держави.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 430 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 15 березня 1997 року Будянською селищною радою Харківського району Харківської області, актовий запис №12- розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 704,80 (сімсот чотири гривні) вісімдесят копійок на користь ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на утримання сина - ОСОБА_3, народженого 09 грудня 2008 року, у твердій грошовій сумі в розмірі 2012 грн. (дві тисячі дванадцять) гривень щомісячно, до повноліття дитини, починаючи з 13.12.2018 року.

Рішення в частині стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліментів у межах суми виплати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Розмір аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім) гривень сорок копійок на користь держави.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання (перебування): Харківська область, Харківський район, с.Буди, вул.Шкільна, б.23, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_2, місце проживання (перебування): АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2.

Повний текст рішення складено 28 лютого 2019 року.

Суддя Д.М. Савченко