Ухвала суду № 80167067, 28.02.2019, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/26/19

Номер провадження 2/319/146/2019

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 лютого 2019 року смт. Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі

головуючого судді Мальованого В.О.,

за участі секретаря Синякової О.І.

розглянувши клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення збереженої заробітньої плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

08 січня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ "Українська залізниця", в якому заявлена вимога про стягнення збереженої заробітньої плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 85 051,26 грн. Обгрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначив, що він працював з 2009 року у виробничому підрозділі «Трудівський кар'єр» філії «Центр управління промисловістю» ПАТ «Українська залізниця». 31 березня 2016 року уклав контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України на посаді рядового та приймав участь в антитерористичній операції. Під час перебування на військовій службі, дружина позивача отримала лист від Трудівського кар'єру від 29 червня 2016 року про припинення трудового договору з 04 квітня 2016 року на підставі наказу від 29 червня 2016 року. При цьому виробничий підрозділ посилався на те, що ч.3 ст.119 КЗпП України не поширюється на позивача, так як він прийнятий на військову службу за контрактом зі відсутності кризової ситуації, що погрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної мобілізації. Рішенням суду від 18 грудня 2018 року скасований наказ №36/ОС від 29 червня 2016 року про звільнення ОСОБА_2 з посади сторожа гірничо-дробильного-сортувального цеху з 04 квітня 2016 року у зв"язку з вступом на війському службу за контрактом на підставі ст.36 ч.3 КЗпП України, та стягнуто на його користь з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04 квітня 2016 року по 31 жовтня 2016 року в сумі 15575,04 грн. Наказом від 02 січня 2019 року позивача поновлено на роботі. Суд розглянув справу з винесенням рішення, де він вказував період вимушеного прогулу з 04 квітня 2016 року по 31 жовтня 2016 року включно (місяць звернення до суду), проте повний період вимушеного прогулу в зв"язку з тривалим судовим процесом склав з 04 квітня 2016 року по 01 січня 2019 року. Відповідач відмовляється виплатити йому середню заробіток та заробітну плату, яку повинен був за ним зберегти, посилаючись на попереднє рішення суду та скорочення посади сторожа одразу після його звільнення.

Вказані обставини змушують позивача звернутись з позовом до суду.

Ухвалою суду від 11 січня 2019 року провадження усправі було відкрито .

27 лютого 2019 року на адресу суду надійшов відзив на позов представника відповідача АТ "Українська залізниця" ОСОБА_3 та клопотання про залишення позову без руху у зв'язку з несплатою позивачем при подачі позову судового збору.

Розглянувши клопотання , вивчивши матеріали справи суд прийшов до наступних висновків.

Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи , що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч.4 ст.175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Позивачем ОСОБА_2 при подачі позову судовий збір не сплачено. Підставою звільнення від сплати судового збору позивач заначив ст.5 Закону України "Про судовий збір " відповідно до якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII з пункту 1 частини 1 ст. 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір" виключено слова "за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин".

В позовній заяві позивач прохає суд стягнути збережену заробітну плату та середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, яка затверджена наказом Держкомстату від 13 січня 2004 року № 5, середній заробіток за весь час вимушеного прогулу не включається до фонду оплати праці підприємства.

Тобто, відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 5 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VІ "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 01.01.2019року № 2628-VIII) позивач звільнений від сплати судового збору лише щодо позовних вимог про стягнення збереженої заробітної плати.

Як зазначив Верховний Суд України в постанові від 30 листопада 2016 року у справі № 6-1121цс16 щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції пункту 1 частини 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", стягнення заробітної плати, про що зазначається в пункті 1 частини 1 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір", не є тотожнім стягненню середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч.1 ст.417 ЦПК України, вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Тобто, у справах про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивачі від сплати судового збору не звільняються.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 гривень.

Тобто, позивач звертаючись до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , мав сплатити судовий збір в розмірі 1 відсотку від ціни позову, але не менше 768,40 грн. ( 1921*0,4=768,40).

Згідно з ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.257 ЦПК України , суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою , поданою без додержання вимог , викладених у статтях 175,177 цього Кодексу , та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Зважаючи на той факт , що позивачем при подачі позову не було сплачено судового збору, з метою усунення даного недоліку справу необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк для його усунення шляхом надання квитанції про сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення збереженої заробітньої плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, залишити без руху, надавши позивачу строк у п"ять днів з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у зазначений вище строк позовна заява буде залишена без розгляду , що не позбавляє права повторного звернення до суду з даним позовом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.О.Мальований