Ухвала суду № 80166752, 28.02.2019, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

18 м. м. Первомайський Первомайський район Харківська область Україна 64107

Справа № 632/277/19

провадження № 2/632/221/19

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

28 лютого 2019 р. суддя Первомайського міськрайонного суду Харківської області Библів С.В., розглянувши матеріали позовної заяви АТ «Харківобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, -

У С Т А Н О В И В:

27 лютого 2019 року представник АТ «Харківобленерго» ОСОБА_2 за довіреністю звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію.

Одночасно з позовною заявою надійшло клопотання про розгляд даного позову в порядку спрощеного позовного провадження з підстав ч. 6 ст. 19 ЦПК України, як малозначної справи.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у дані цивільній справі суддя виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.

Частина 1 ст. 274 ЦПК України визначає, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються: малозначні справи; і справи, що виникають з трудових відносин, а згідно ч. 2 цієї статті - може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною 3 ст. 274 ЦПК України суду надано повноваження для того, щоб вирішити, чи розглядати справу в порядку спрощеного провадження, адже встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Дискреційні повноваження суду узгоджуються з передбаченою статтею 11 ЦПК пропорційністю у цивільному судочинстві, яку статтею 1 ЦПК віднесено до основних засад цивільного судочинства, та відповідно до якої суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями тощо.

Вирішуючи питання, чи належить справа до категорії малозначних, суд у кожному конкретному випадку на підставі досліджених судом конкретних обставин у справі має оцінити наявність критеріїв, з яких слід виходити, та вирішити це питання відповідно до принципу верховенства права.

В даному випадку суддя доходить висновку про недоцільність розгляду даної справи в порядку спрощеного провадження, як малозначної справи та вважає за необхідне розглянути дану справу в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання відповідно до завдань, встановлених ст. 189 ЦПК України.

Ч.2 ст. 15 ЦПК України встановлено, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Представництво у суді відповідно до п.3 ч.1 ст.1311 та ст. 1312 Конституції виключно адвокатами у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, суддя повертає заяву, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати.

Оскільки позовну заяву про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію підписано представником за довіреністю, який не є адвокатом, тобто особою, яка не має права її підписувати то вона підлягає поверненню.

На виконання вимог ч. 5 ст. 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п’яти днів з дня її надходження.

Роз'яснити позивачу наслідки повернення позовної заяви, передбачені ч.7 ст. 185 ЦПК України, згідно якої повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 60, 185, 258-261, 353-354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву АТ «Харківобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію – повернути.

Роз’яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі через Первомайський міськрайонний суд Харківської області або безпосередньо до Харківського апеляційного суду апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя: ОСОБА_3