Рішення № 80164784, 27.02.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/958/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд прийняти рішення, яким:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Чернівецької області, щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії з 21 січня 2010 р по 22 січня 2011 р та з липня 2011 року у розмірі меншому, ніж встановлено ст.ст. 50 та ч.4 ст. 54 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначених відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням виплаченої йому пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 р. № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" з 21 січня 2010 р. по 22 січня 2011 р та з липня 2011 р. - довічно.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та віднесений до І категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІ групи.

Позивач зазначив, що згідно з постановою Кельменецького районного суду від 21.01.2010 р. у справі №2-а-6/10 зобов'язано Управління ПФУ в Кельменецькому районі Чернівецької області провести, починаючи з 01.01.2009 року по 21.01.2010 року, перерахунок державної пенсії позивачу - інваліду III групи, учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі відповідно зі ст. ст. 54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та відповідно до встановленого Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати на відповідний рік прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виходячи з розміру мінімальної пенсії, передбаченої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Постановою Кельменецького районного суду від 10 серпня 2011 року у справі № 2-а-4360/11 зобов'язано управління ПФУ в Кельменецькому районі Чернівецької області провести, починаючи та з 22 січня 2011 року по 18 червня 2011 року, перерахунок державної пенсії позивачу - інваліду II групи, учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі відповідно зі ст. ст. 54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та відповідно до встановленого Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати на відповідний рік прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виходячи з розміру мінімальної пенсії, передбаченої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

На виконання вказаного судового рішення відповідачем проведено відповідний перерахунок та виплату пенсії, призначеної позивачу відповідно ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Однак, позивач стверджує, що з червня 2011 р. нарахування та виплату державної пенсії у розмірі, визначеному зазначеним рішенням суду, припинено. При цьому, виплату пенсії призначено відповідно до вимог постанови КМУ від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Посилаючись на норми діючого законодавства, що регулюють відносини у сфері соціального забезпечення, позивач просив визнати такі дії протиправними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначених відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням виплаченої йому пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 р. № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" з 21 січня 2010 р по 22 січня 2011 р та з липня 2011 р. - довічно.

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подало до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просило у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити. У відзиві відповідач зазначає про відсутність підстав для перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначених відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням виплаченої йому пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 р. № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" з 21 січня 2010 р по 22 січня 2011 р та з липня 2011 р. - довічно.

Відповідач зазначає, що на даний час порядок обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином, пенсійний орган зазначає, що позивач отримує пенсію відповідно до положень чинного законодавства.

Ухвалою суду від 19.10.2018 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 20.11.2018 року.

Судове засідання, призначене на 20.11.2018 р., знято з розгляду, у зв'язку із перебуванням головуючого судді у відрядженні. Розгляд справи призначено на 13.12.2018 року.

13.12.2018 р. судове засідання знято з розгляду у зв'язку із перебуванням головуючого судді у відрядженні. Розгляд справи призначено на 16.01.2019 року.

В підготовчому засіданні 16.01.2019 р. суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті спору. В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали заявлений позов, в той час як відповідач заперечував проти його задоволення. Учасники справи звернулись до суду із заявами про розгляд справи в порядку письмового провадження. У зв'язку із вказаним суд вирішив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Крім того, 16.01.2019 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду залишено без розгляду позов, в частині позовних вимог про:

- визнання протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Чернівецької області, щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії з 21 січня 2010 р. по 22 січня 2011 р. та з липня 2011 р. по 03 квітня 2018 р., у розмірі меншому, ніж встановлено ст.ст. 50 та ч.4 ст. 54 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов'язання Головне управління пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначених відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням виплаченої йому пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 р. № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" з 21 січня 2010 р. по 22 січня 2011 р. та з липня 2011 р. по 03 квітня 2018 року.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та віднесений до І категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІ групи з 08.11.2010 р., що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2, довідкою медичного огляду МСЕК №029955 та розпорядженням №239187 від 07.12.2010 року. (а.с. 18-19, 90).

Постановою Кельменецького районного суду від 21.01.2010 р. у справі №2-а-6/10 зобов'язано управління ПФУ в Кельменецькому районі Чернівецької області провести, починаючи з 01.01.2009 року по 21.01.2010 року, перерахунок виплати пенсії позивачу по інвалідності у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, визначних відповідно до ч.1 ст. ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням виплаченої йому пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 р. №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян». Постанова набрала законної сили 01.02.2012 р. згідно з ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду. (а.с. 20-26).

Постановою Кельменецького районного суду від 10.08.2011 р. у справі № 2-а-4360/11 зобов'язано управління ПФУ в Кельменецькому районі Чернівецької області провести, починаючи та з 22.01.2011 р. по 18.06.2011 р., перерахунок державної пенсії ОСОБА_1 по інвалідності у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, визначних відповідно до ч.1 ст. ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням виплаченої йому пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 р. №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян». (а.с.27-29).

27.08.2018 р. позивач звернувся із заявою до пенсійного органу про проведення з 21.01.2010 р. по 01.01.2011 р. і з 01.07.2011 р. ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. (а.с. 14).

11.09.2018 р. відповідачем у листі №746/В-11/05 відмовлено у перерахунку та виплати пенсії позивачу. Відмова обґрунтована тим, що з 01.11.2011 р. виплата пенсії позивача приведена у відповідність до постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 р. №745, а з 01.01.2012 р. до постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 року. (а.с. 15-17).

Не погоджуючись із діями відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплати пенсії, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-XII, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»» від 14.06.2011 р. №3491-VI, постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судом, з 08.11.2010 р. позивачу призначено пенсію як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесеному до І категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та інваліду ІІ групи, що підтверджується та розпорядженням №239187 від 07.12.2010 року.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-XII (далі - Закон № 796), в редакції Закону від 05.12.2009 р., що діяв на момент призначення позивачу пенсії по інвалідності 2 групи, пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Водночас, постановою Кельменецького районного суду від 21.01.2010 р. у справі №2-а-6/10 встановлено право позивача, починаючи з 01.01.2009 року по 21.01.2010 року, на отримання пенсії по інвалідності, відповідно до ст. 50, ст. 54 Закону № 796 у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, визначних відповідно до ч.1 ст. ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням виплаченої йому пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 р. №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».

Постановою Кельменецького районного суду від 10.08.2011 р. у справі № 2-а-4360/11 зобов'язано управління ПФУ в Кельменецькому районі Чернівецької області провести, починаючи та з 22.01.2011 р. по 18.06.2011 р., перерахунок державної пенсії ОСОБА_1 по інвалідності, в редакції ст. 50 та ст. 54 Закону № 796, яка визначала пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, визначних відповідно до ч.1 ст. ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням виплаченої йому пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 р. №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».

В той же час, 19.06.2011 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»» від 14.06.2011 р. №3491-VI. На виконання вказаного Закону прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 р. №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», де установлено розміри виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. З 01.01.2012 р. постанова Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 р. №745 припинила свою дію, у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Постанова №1210).

Тобто з 06.07.2011 р. позивачу пенсія підлягала виплаті відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України №745, а з 01.01.2012 р. відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України №1210.

Суд звертає увагу, що вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої, згідно з частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. N 1058-IV, встановлюється в розмірі визначеного Законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та Законом про Державний бюджет України на поточний бюджетний період.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 були визначені мінімальні розміри основної пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

01.01.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року № 79-VIII, пунктом 63 якого, зокрема розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким установлено, що норми і положення зокрема ст. 50, 54 Закону № 796-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно із новою редакцією ст. 50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Суд наголошує, що постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року № 1210 було затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з п. 11 Постанови №1210 мінімальний розмір пенсії для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: I групи інвалідності - 180 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; II групи інвалідності - 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; III групи інвалідності - 145 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Пунктом 13 Постанови №1210 встановлено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону № 796-ХІІ виплачується у таких розмірах: особам, що належать до категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: інвалідам I групи - 474,5 гривні; інвалідам II групи - 379,6 гривні; інвалідам III групи - 284,7 гривні.

При цьому, положення Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ неконституційними не визнавались, положення Постанови КМУ № 1210 є також чинними.

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно п. 3 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує, зокрема, проведення політики у сфері соціального захисту. Згідно з бюджетними призначеннями Кабінет Міністрів України встановлює розмір окремих видів компенсацій і допомог.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 наголосив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з ч. 1 ст. 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

У Рішенні № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року Конституційний Суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в п. 2, 3 ст. 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Таким чином, в аспекті конституційного подання положення ч. 2 ст. 96, п. 2, 3, 6 ст. 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Відтак, Конституційний Суд України визнав конституційним регулювання Кабінетом Міністрів України розміру соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

З вказаних підстав суд дійшов висновку, що виплата державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, правомірно з 06.07.2011 р. проведено відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України №745, а з 01.01.2012 р. відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України №1210.

Крім того, право встановлювати законодавчі обмеження щодо виплати пенсії узгоджується з правовою позицією Європейського суду з прав людини викладеною в рішенні від 03 червня 2014 року у справі «Великода проти України» (заява №43331/12), в якому суд розглянувши скаргу, зокрема, за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на припинення виплати заявниці державними органами пенсії у розмірах, встановлених рішенням національного суду від 19.01.2010 року після внесення у 2011 році змін до законодавчих актів, вказав на відсутність втручання у право заявниці на мирне володіння майном внаслідок внесення змін до законодавства щодо зменшення розміру соціальних виплат.

Таким чином, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачені статтями 50, 54 Закону № 796-XII, були змінені з 06.07.2011 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №745, а з 01.01.2012 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1210.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що у постановах Кельменецького районного суду від 21.01.2010 р. у справі №2-а-6/10 та від 10.08.2011 р. у справі № 2-а-4360/11 не визначено довічне право позивача на отримання пенсії у розмірах, що передбачені статтями 50, 54 Закону № 796-XII.

Із вказаного слідує, що у разі зміни редакції статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідач зобов'язаний діяти відповідно до запроваджених змін.

Аналогічного висновку дійшов Верховий Суд у постановах: від 06.06.2018 по справі № 816/4614/15; від 19.06.2018 по справі № 344/14522/17; від 25.10.2018 по справі № 629/4376/16; від 22.11.2018 по справі № 640/19008/16, а також від 22.01.2019 р. у справі № 281/667/17.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку на правомірність дій відповідача при нарахуванні та виплаті пенсій позивачеві, а тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено суду правомірність та законність дій щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії відповідно до ст. 50, 54 Закону № 796-XII, з 06.07.2011 р. у розмірах встановлених постановою КМУ №745 та з 01.01.2012 р. у розмірах встановлених постановою КМУ № 1210.

Згідно з вимогами статей 132-143 КАС України суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 9, 14, 77, 78, 90, 139, 143, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України ,-

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1);

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58022, м. Чернівці, вул. Оренбурзька, 7А, код ЄДРПОУ 40329345).

Суддя Т.М. Брезіна