Постанова № 80164628, 28.02.2019, Київський районний суд м. Харкова

Дело № 640/2396/19

н/п 1-кп/640/595/19

УХВАЛА

28.02.2019 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Зуба Г.А. ,

за участю секретаря Черниш О.М. ,

прокурора Коптєва Я.Ю. ,

захисника ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

перекладача ОСОБА_3,

розглядаючи в судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова в залі судового засідання обвинувальний акт за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні, відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, , який зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_2, а проживає : ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимий , обвинуваченого за ст. 187 ч.1 КК України, запобіжний захід тримання під вартою до 02.03.2019р. ,-

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні прокурор Коптєв Я.Ю. заявив клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 ще на 2 місяці, посилаючись на ризики, передбачені п. 1, 3 , 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти даного клопотання, просили вирішити питання щодо можливості обрання іншого, менш суворого запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 , не пов’язаного з позбавленням волі.

Потерпілий ОСОБА_2 покладався на розсуд суду, але повідомив, що в нього до обвинуваченого ніяких претензій не має.

Вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи , суд приходить до наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Суд , враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання та про наявність підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Так, згідно із ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому , дані про особу обвинуваченого.

В судовому засіданні , допитаний потерпілий, досліджені всі докази, які надані прокурором, залишився недопитаний один свідок , який зазначений прокурором, а тому обвинувачений вже не може незаконно впливати на свідків, знищити, сховати чи спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обвинувачений раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_3 30.03.2008р. народження , а тому суд вважає, що ризики того, що останній може продовжувати свою злочинну діяльність, вчинити інші кримінальні правопорушення, та знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, значно знижені. Сама по собі тяжкість покарання , що загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винним за ст. 187 ч.1 КК України, не може бути єдиною підставою тримання його під вартою.

Таким чином, суд вважає, що з врахуванням особи ОСОБА_4 та наявності вищезазначених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України , що заявлені ризики значно зменшились, а тому у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою необхідно відмовити та змінити йому запобіжний захід на домашній арешт з покладенням на підозрюваного окремих додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 184,193, 194, 196, 205, 331 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання прокурора Коптєва Я.Ю. про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу - задовольнити.

Змінити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: : АДРЕСА_1.з 21.00 години до 07.00 години наступного дня.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 наступні обов'язки: 1) з’являтися до суду за першим викликом; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; 3) в період доби з 21.00 год. до 07.00 год. наступного дня не залишати місце постійного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. без дозволу суду; 4) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або роботи.

Строк дії обов'язків визначити в межах строку судового розгляду.

Визначити строк дії ухвали по 28 квітня 2019 року.

Обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 негайно звільнити з-під варти в залі суду.

Ухвалу в частині застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання за місцем мешкання ОСОБА_4 : АДРЕСА_1.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Зуб Г.А.