Ухвала суду № 80164353, 27.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

27 лютого 2019 року м. Київ № 640/2347/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомОСОБА_1до Міністерства юстиції Українитреті особи:1. ОСОБА_2, 2. Акціонерне товариство «ОТП Банк» про визнання протиправними та скасування наказу в частині, зобов'язання вчинити дії, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_2, Акціонерне товариство «ОТП Банк», у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати п.1, п.2 наказу Міністерства юстиції України «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» за №3484/5 від 09.11.2018 року в частині задоволення скарги АТ «ОТП Банк» від 19.10.2018 року за №73-3-73-3-2/3379 та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.05.2018 року №41176415, прийняте державним виконавцем Баштанського районного відділу ДВС ГТУЮ у Миколаївській області Іскяндаровою А.Ф. та від 19.05.2018 року №41179596, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка Р.О., що стосується квартири АДРЕСА_1;

- визнати протиправним та скасувати п.2 наказу Міністерства юстиції України «Про скасування рішень про державну реєстрації прав та їх обтяжень» за №3484/5 від 09.11.2018 року в частині внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування записів (припинення, погашення) запису про іпотеку за № 26220903, записів про обтяження за №№ 26220802, 26220856, запису про право власності за № 26224090, запису про відкриття розділу 1556528180000, внесеного на підставі цих рішень, що стосується квартири АДРЕСА_1;

- зобов'язати Міністерство юстиції України внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про скасування записів зроблених на підставі п.2 наказу Міністерства юстиції України за № 3484/5 від 09.11.2018 року та повернути в попередній стан відомості про те, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1.

У п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У преамбулі Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (в редакції на час подання позову до суду) (надалі - Закон №3674-VI) визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №3674-VІ судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.

Згідно ч.2 ст.4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2019 року - 1921,00 гривень.

Даний позов містить одну вимогу немайнового характеру.

В контексті наведеного вище позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. за вимогу немайнового характеру.

Разом з тим, доказів на підтвердження сплати судового збору у належному розмірі позивачем до позовної заяви не додано, натомість разом з позовною заявою подано клопотання про розстрочення сплати судового збору.

У ч.5 ст.161 КАС України зазначено, крім іншого, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

Згідно з ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору та зменшення розміру судового збору є незадовільний майновий стан сторони.

Одночасно, у ст.8 Закону №3674-VI, зі змінами внесеними законом від 03.10.2017, встановлено перелік умов відстрочення або розстрочення судового сплати збору.

Зокрема, відповідно п.1 ч.1 ст.8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

При цьому, суд звертає увагу на те, що позивачем не надано належних доказів на обґрунтування викладених у заяві про розстрочення сплати судового збору доводів.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Дослідивши заявлені позивачем вимоги, а також врахувавши те, що позивачем не надано належних обґрунтувань щодо наявності підстав для розстрочення сплати судового збору, а також доказів на підтвердження своєї позиції (інформацію сум виплачених доходів та утриманих податків/джерела виплачених доходів та утриманих податків за 2018 рік), суд прийшов до висновку, що клопотання позивача щодо розстрочення сплати судового збору є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Також, згідно ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст.94 КАС України).

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч.2 ст.94 КАС України).

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч.4 ст.94 КАС України).

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч.5 ст.94 КАС України).

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч.6 ст.94 КАС України).

Всупереч вказаним нормам представником позивача до позовної заяви не додано оригінал ордеру серія КС №415935 або його повну засвідчену копію (в тому числі і зворот, де визначається наявність або відсутність обмежень у повноваженнях на представництво інтересів) або договір (відповідний витяг з нього), яким визначається обсяг повноважень адвоката.

Крім того, у п.11 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення вказаної норми, позивачем не додано до позовної заяви власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду належних доказів на підтвердження сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. (отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача - 34310206084021, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101)); оригіналу ордеру серія КС №415935 або його повної засвідченої копії (в тому числі і зворот, де визначається наявність або відсутність обмежень у повноваженнях на представництво інтересів) або договору (відповідного витягу з нього), яким визначається обсяг повноважень адвоката; власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч.3 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

З огляду на зазначене та керуючись ст.160, ст.161, ч.1 ст.169, ст.243, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особам, що звернулися із позовною заявою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Добрівська