Ухвала суду № 80164084, 27.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

27 лютого 2019 року м. Київ № 640/2127/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись зі скаргою та доданими до неї матеріалами

за скаргоюОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києвізацікавлені особи: 1. ОСОБА_2, 2. Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»про визнання неправомірними дій та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, зацікавлені особи: ОСОБА_2, Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», з вимогами про:

- визнання неправомірними дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Лозової А.І., які виявились у винесенні окремої постанови від 15.03.2018 року у виконавчому провадженні №48728440 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору;

- скасування окремої постанови від 15.03.2018 року, винесеної державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Лозовою А.І., у виконавчому провадженні №48728440 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору;

- визнання неправомірними дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коломойцева К.В., які виявились у винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження №55997766 від 20.03.2018 року;

- скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коломойцева К.В. про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні №55997766 від 20.03.2018 року.

У п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Крім того, у ч.2 ст.6 КАС України зазначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до п.4 та п.5 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно положень ч.1 ст.42 та ч. ст.46 КАС України учасниками справи є позивач, відповідач та треті особи.

Однак, всупереч вказаним нормам ОСОБА_1 звернулась до суду саме із скаргою до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, у якій визначено заявника, суб'єктів оскарження та заінтересованих осіб.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлені ст.287 КАС України.

Також, у ч.1 ст.122 КАС України зазначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

У п.1 ч.2 ст.287 КАС України зазначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається зі скарги, ОСОБА_1 оскаржує, правомірність постанов від 15.03.2018 року винесеної у виконавчому провадженні №48728440 та від 20.03.2018 року винесеної у виконавчому провадженні №55997766.

У скарзі заявлено вимогу про поновлення строку звернення до суду, на обґрунтування якої ОСОБА_1 зазначено, що її представник ознайомився з матеріалами виконавчого провадження ВП №55997766 20.04.2018 року. У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на дії державного виконавця, але у справі №761-15138/13-ц провадження у справі було закрито у зв'язку з тим, що вказаний спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

При цьому, ОСОБА_1 не визначено дату (з наданням відповідних доказів), коли оскаржувані постанови були нею отримані.

Однак, суд критично ставиться до викладених тверджень скаржника, та визнає вказані пояснення не достатніми для обґрунтування наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, зважаючи на те, що нею не наведено жодних обставин, які б підтверджували неможливість ознайомлення її з матеріалами виконавчих проваджень №48728440 у період з 15.03.2018 року по 20.04.2018 року та №55997766 у період з 20.03.2018 року по 20.04.2018 року

Крім того, скаржником не вказано коли їй стало відомо про наявність ухвали у справі №761-15138/13-ц від 16.01.2019 року, зважаючи на тривалий термін пропуску звернення до суду після винесеня вказаного рішення, а саме: період з 16.01.2019 року по 04.02.2019 року (день звернення до суду), а також відсутність жодного доказу на підтвердження викладених доводів.

Дана скарга була надіслана до Окружного адміністративного суду м. Кмєва через поштове відділення лише 04.02.2019 року.

Таким чином, враховуючи дату звернення позивача до суду з даною скаргою 04.02.2019 року (направлено через поштове відділення), скаржнику необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого п.1 ч.2 ст.287 КАС України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів.

Водночас, суд попереджає позивача про те, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2 ст.123 КАС України).

Також, згідно ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У ст.94 КАС України вказано, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст.94 КАС України).

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч.2 ст.94 КАС України).

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч.4 ст.94 КАС України).

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч.5 ст.94 КАС України).

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч.6 ст.94 КАС України).

Всупереч вказаним нормам скаржником додано до скарги неналежним чином засвідчені копії письмових доказів, а саме, надані копії не відповідають вимогам ч.5 ст.94 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У преамбулі Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (в редакції на час подання позову до суду) (надалі - Закон №3674-VI) визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №3674-VІ судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.

Згідно ч.2 ст.4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору встановлюється у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2019 року - 1921,00 гривень.

Даний позов містить одну вимогу майнового характеру.

В контексті наведеного вище позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 3 593,41 грн. за вимогу майнового характеру.

Разом з тим, доказів на підтвердження сплати судового збору у належному розмірі позивачем до позовної заяви не додано.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3 593,41 грн.

Одночасно, посилання скаржника на те, що ст.4 Закону №3674-VI не передбачено сплати судового збору за подання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, судом не визнаються за належні, оскільки положеннями ч.2 ст.6 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вищевикладене, скарга підлягає залишенню без руху із встановленням ОСОБА_1 строку для усунення недоліків шляхом подання до суду позовної заяви, оформленої з урахуванням вищезазначених вимог, а також з наданням копій у відповідній кількості для направлення відповідачу (відповідачам); заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого п.1 ч.2 ст.287 КАС України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів; засвідчених відповідно до ч.5 ст.94 КАС України копій письмових доказів; належних доказів на підтвердження сплати судового збору у розмірі 3 593,41 грн. (отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача - 34310206084021, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101)).

Відповідно до ч.3 ст.169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

З огляду на зазначене та керуючись ст.160, ст.161, ч.1 ст.169, ст.243, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити ОСОБА_1 семиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особам, що звернулися із позовною заявою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Добрівська