Вирок № 80163981, 28.02.2019, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Справа № 617/1293/18

Провадження № 1-кп/616/38/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„28" лютого 2019 року Великобурлуцький районний суд

Харківської області

в складі головуючого - судді РИКОВА М.І.

за участю секретаря КАПЛЕНКО А.В.

прокурора ВАРВЯНСЬКОГО М.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Великий Бурлук матеріали кримінального провадження № 12018220260000586 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харків, громадянина України, українця, безпартійного, військовозобов'язаного, освіта повна - загальна середня, вдівця, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- за вироком Московського районного суду м. Харкова від 15 грудня 2010 року за ч.1 ст.309 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 2 роки;

- за вироком Вовчанського районного суду Харківської області від 24 грудня 2013 року за ч.2 ст. 309, 71 КК України до 3 років позбавлення волі. Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 27 червня 2014 року звільненого від відбування покарання на підставі ст.7 ЗУ «Про амністію від 08.04.2014»;

- за вироком Вовчанського районного суду Харківської області від 27 травня 2015 року за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст.75,76 КК України з іспитовим строком на 2 роки;

- за вироком Вовчанського районного суду Харківської області від 11 грудня 2015 року за ч.2 ст.309, ч.1 ст.317, ст.ст.70,71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. 14 березня 2018 року звільнений з Темнівської виправної колонії (№100) у зв'язку з відбуттям строку покарання,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309, ч.1 ст.263 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних злочинів, судимості у встановленому законом порядку не зняті та не погашені, на шлях виправлення не став і знов скоїв умисні злочини при слідуючих обставинах.

В червні 2018 року (більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_1, періодично з городів, що знаходяться по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3, що знаходяться на відстані 300 метрів від місця фактичного мешкання ОСОБА_1, повторно, умисно зривав кущі снодійного маку - макову солому, для власного вживання, без мети збуту, яку переносив до приміщення горища домоволодіння за місцем фактичного мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, де висушив вказану речовину для подальшого виготовлення з неї наркотичних засобів для власного вживання, тим самим незаконно, умисно придбав та зберігав особливо небезпечний наркотичний засіб для власного вживання, без мети збуту.

21 червня 2018 року у період часу з 21 год. 36 хв. по 21 год. 47 хв. в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1, під час огляду горища домоволодіння, було виявлено та вилучено речовину рослинного походження, яка згідно з висновком експертизи матеріалів, речовин та виробів з експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 1700 від 18.07.2018 є особливо небезпечним наркотичним засобом - маковою соломою. Маса макової соломи, в перерахунку на суху речовину, становить: 75,3317 г. Вищевказаний наркотичний засіб ОСОБА_1 незаконно придбав та зберігав без мети збуту, для власного вживання, повторно.

Крім того, ОСОБА_1 на початку серпня 2018 року, у першій половині дня (більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи поблизу смітника, розташованого в кінці АДРЕСА_1, на відстані 60 м від будинку № 37, знайшов корпус ручної осколкової гранати «Ф-1» та розуміючи, що знайдена річ належить до бойових припасів, маючи умисел на її незаконне придбання, носіння та зберігання, не маючи передбаченого законом дозволу на носіння та зберігання бойових припасів, в порушення вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, ст.178 Цивільного кодексу України, Постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна» та додатку № 1 до вказаної постанови («Перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України»), незаконно переніс зазначену річ до місця свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1, тим самим незаконно придбав бойовий припас, який незаконно зберігав на території подвір'я вищевказаного домоволодіння, між дерев'яними дошками без передбаченого законом дозволу в порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998.

18 вересня 2018 року в період часу з 12 год. 45 хв. по 14 год. 10 хв. під час проведення з дозволу ОСОБА_1 огляду території домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, де проживає ОСОБА_1, працівниками Національної поліції України виявлено та вилучено металевий предмет, який згідно з висновком комплексної судової вибухотехнічної експертизи та експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу №155/2018 від 26.09.2018 являвся ручною осколковою гранатою Ф-1, в якій в якості підривача використовується запал Ковєшнікова, відноситься до категорії боєприпасів та містить в собі відповідно до інформаційних джерел заряд вибухової речовини (тротил) масою 50-56 грам.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчинених злочинах, за наведених вище обставин визнав у повному обсязі та показав, що дійсно в червні 2018 року він біля городів, які розташовані неподалік ставка біля будинків за № 35 та № 39, розташованих по АДРЕСА_2 зривав макову соломку, яку переносив до приміщення горища домоволодіння за місцем свого мешкання, де висушив її з метою подальшого виготовлення наркотичних засобів для власного вживання. Також зазначив, що дійсно він у серпні 2018 року, перебуваючи біля смітнику, розташованого в кінці вул. Степова в смт. Білий Колодязь знайшов корпус ручної осколкової гранати «Ф-1», яку забрав з собою та зберігав за місцем свого мешкання.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах, при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та приймаючи до уваги, що прокурор не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши положення ч.3 ст.349 КПК України, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого, вислухавши думку прокурора та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.309 КК України, а саме: незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, вчинене повторно та за ч.1 ст.263 КК України, а саме: придбання, носіння, зберігання бойових припасів, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 за кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.309, ч.1 ст.263 КК України, суд враховує ступень тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, за місцем мешкання обвинувачений характеризується негативно, офіційно не працює, зловживає алкогольними напоями, на даний час не працює (т.2 а.с.84), у лікаря - психіатра та у лікаря - нарколога на обліку не перебуває (т.2 а.с.80-81), обвинувачений повністю визнав свою вину і щиро покаявся у вчиненні вказаних кримінальних правопорушеннях, що є обставиною, яка пом'якшує його покарання (п.1 ч.1 ст.66 КК України).

Обставина, у відповідності до п.1 ч.1 ст.67 КК України, яка обтяжує покарання ОСОБА_1, є рецидив злочину.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що застосування соціально виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції (т.3 а.с.78-80).

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі ст.65 КК України та роз'яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно ч.1 ст.70 КК України, при сукупності злочинів, суд, призначаючи покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання покарань.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, судимості у встановленому порядку не зняті та непогашенні, визнав свою провину, щире кається, активно сприяв розкриттю злочинів, суд вважає за необхідне, призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, в межах, передбачених санкціями статей, враховуючи вимоги ст.70 КК України.

Суд переконаний, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст.75 КК України, або ж застосування ст.69 КК України, чи норм ст.69-1 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у межах санкції ст.309 та ст.263 КК України, є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Ухвалою Вовчанського районного суду Харківського області від 31 серпня 2018 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Враховуючи ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий за скоєння умисних злочинів, в тому числі пов'язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, новий злочин також пов'язаний з незаконним обігом наркотичних засобів, має чотири непогашені та не зняті судимості, останній раз відбував покарання реально, має місце рецидив злочину, тому суд вважає до набрання вироком законної сили, з метою забезпечення його виконання, обвинуваченому необхідно змінити запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як, на думку суду, є ризики невиконання вироку.

Початок строку покарання обвинуваченому ОСОБА_1 слід рахувати з моменту винесення вироку, тобто з 28 лютого 2019 року.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України, а щодо процесуальних витрат - відповідно до ст.124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 373, 374, 376, 395 КПК України, районний суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених за ч.2 ст.309 та ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.263 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст.309 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарання, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід до набрання вироком законної сили - тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», взявши його під варту у залі суду.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту фактичного затримання та приведення вироку до виконання.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту проголошення даного вироку, тобто з 28 лютого 2019 року.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави процесуальні витрати за проведення судової вибухотехнічної експертизи від 26.09.2018 № 155/2018 у сумі 2 288 (дві тисячі двісті вісімдесят вісім) грн 00 к. та за проведення судової експертизи дослідження матеріалів речовин та виробів, за експертної спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» від 18.07.2018 № 1700 у сумі 1 430 (одна тисяча чотириста тридцять) грн 00 к. в дохід держави.

Речові докази: - 3 порожніх шприци (2 з яких об'ємом 2,5 мл. та 1- 5 мл.); медичний шприц об'ємом 5 мл. з опієм ацетильованим (маса опію ацетильованого, в перерахунку на суху речовину, становить 0,4288 грам; тарілку металеву (на поверхнях виявлено нашарування опію ацетильованого, вага якого в перерахунку на суху речовину становить 0,0130); металеву ложку; макову соломку, маса в перерахунку на суху речовину становить 75,317 грам, які передано на зберігання до Управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП в Харківській області - знищити після набрання вироком законної сили (т.1 а.с.54-55 «б»);

- металеві осколки різного розміру у вигляді фрагментів неправильної форми із нерівними загостреними краями, які являються фрагментами гранати Ф-1; деформований металевий предмет жовто-коричневого кольору, циліндричної форми, розмірами 47 х 13 мм; деформовану металеву пластину жовто - коричного кольору з рваними краями товщиною 0,7 мм, які являються фрагментами запалу підривача Ковєшнікова, які зберігаються в кімнаті речових доказів Вовчанського відділу ГУНП в Харківській області (т.2 а.с.35) - знищити після набрання вироком законної сили.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд Харківської області, протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий - Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області М.І.РИКОВ