Рішення № 80163556, 28.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 лютого 2019 року № 826/15994/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрянської Я.І. розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом Державного підприємства "УКРВАКЦИНА" Міністерства охорони здоров'я України доДержавної аудиторської служби України про визнання протиправною та скасування вимоги № 15-14/1019 від 13.11.2017 року, зобов'язання вчинити дії , ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Державне підприємство "УКРВАКЦИНА" Міністерства охорони здоров'я України з позовом до Державної аудиторської служби України в якому просило визнати незаконною та скасувати вимогу Державної аудиторської служби України про усунення порушень від 13.11.2017р. № 15-14/1019.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки викладені в акті ревізії та прийнята на підставі таких висновків вимога є протиправною, а відтак підлягає скасуванню.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому зазначає, що правомірність вимоги може бути оцінена виключно під час вирішення справи за позовом органів державного фінансового контролю до підконтрольного суб'єкта про зобов'язання виконати ті чи інші вимоги контролюючого органу. У цьому разі суд зобов'язаний перевірити, чи є вимоги Держаудитслужби обґрунтованими та чи правильно встановлено розмір збитків, які підлягають відшкодуванню. З огляду на що просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2017р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду.

Проаналізувавши матеріали справи, судом вирішено подальший розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.

15.12.2017р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до КАС України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Згідно з частиною третьою статті 241 КАС України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено, що 06.10.2017р. Державною аудиторською службою України проведено позапланову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "УКРВАКЦИНА" Міністерства охорони здоров'я України за період з 01.01.2012р. по 30.06.2017р.

За результатом проведеної ревізії відповідачем складено акт від 06.10.2017р. № 15-21/48 у висновках якого зазначено, що під час ревізії встановлено, що згідно із наданим до ревізії фінансовим планом ДП "УКРВАКЦИНА" на 2012 рік підписаний ОСОБА_1 витрати на охоронні послуги або послуги із супроводу вантажів у 2012 році, не планувалися. Тобто, керівник Державного підприємства "УКРВАКЦИНА" не забезпечив дотримання п.п. 1 та 2 ст. 75 Господарського кодексу України та п. 13 Наказу 173. Також зазначено, що ревізією питання щодо нанесення збитків державі та/або ДП "УКРВАКЦИНА" у результаті укладення договорів із ТОВ "РІТОРНО" встановлено, що на порушення вимог п. 1 та п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, п. 1 ст. 526 та п. 1, 2 ст. 75 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 9 Закону України № 996-XIV, п.п. 4.1.6 та 6.3 Договору № 138, ДП "УКРВАКЦИНА", як замовник, складено первинні документи із ТОВ "Ріторно" за період жовтень-грудень 2012 року на загальну суму 1271771,55 грн. про надання послуг із супроводу вантажів, у які незаконно включено пробіг автомобілів без вантажу, що призвело до завищення обсягу наданих послуг та, як наслідок, до втрати активів Підприємства та зайвого перерахування коштів (збитків) на суму 358 736,10 грн., чим нанесено збитки державному підприємству на цю суму. (а.с. 20-62)

На підставі вищезазначеного акту відповідачем направлено на адресу позивача вимогу "Про усунення порушень" від 13.11.2017р. № 15-14/1019 в якій зазначає, що ревізією встановлено, що незаконне включення ДП "УКРВАКЦИНА" до актів здачі-приймання робіт (надання послуг) ТОВ "Ріторно" з охоронного супроводу автомобілів замовника без вантажу на 55 618 км призвело до завищення обсягу наданих Товариством послуг та к, наслідок, втрати активів Підприємства та зайвого перерахування коштів (збитків) на суму 358 736,10 грн., чим нанесено збитки державному підприємству на цю суму, порушено вимоги п. 1 та 2 ст. 75 та п. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, п. 1 ст. 526 та п. 1, 2 ст. 75 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.п. 4.1.6 та 6.3 Договору № 138. З огляду на вищевикладене вимагає усунути виявлені порушення законодавства в установленому законодавством порядку. (а.с. 83-84)

Позивач вважаючи таку вимогу незаконною звернувся до суду для захисту своїх прав.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади діяльності Державної аудиторської служби України визначаються Положенням про Державну аудиторську службу, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, а також положеннями пункту 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ, згідно з якими органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Відповідно до пункту 3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550, акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

Таким чином, Акт ревізії, заперечення, зауваження до Акта ревізії та вимоги є службовими документами, які містить інформацію про певні обставини, встановлені під час проведення ревізії.

Суд зазначає, що Акт ревізії, заперечення, зауваження до Акта ревізії та вимоги прийняті на підставі такого акта не є рішенням суб'єкта владних повноважень та не породжують правових наслідків для підконтрольної установи, а тому не є предметом оскарження із таких мотивів.

Самі по собі акти ревізії, документи перевірок, вимоги тощо не породжують жодних правових наслідків чи обов'язків, а тому не мають ознак рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), оскарження яких здійснюється за нормами Кодексу адміністративного судочинства України, такі документи стверджують факт проведення перевірок за дотриманням вимог законодавства і є лише носіями доказової інформації.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України 10 вересня 2013 року №21-237а13.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги, стосуються виключно визнання прротиправною та скасування вимоги, яка не породжує жодних правових наслідків чи обов'язків для позивача, а тому не має ознак рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), оскарження яких здійснюється за нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладеною в постанові від 20.02.2018р. у справі № №822/2087/17 адміністративне провадження №К/9901/5402/17.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Керуючись ст. 77, 122, 123, 242, 243, 251, 255 КАС України,

В И Р І Ш И В :

1.У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "УКРВАКЦИНА" Міністерства охорони здоров'я України - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська