Рішення № 80163318, 21.02.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

21 лютого 2019 р. справа № 520/10698/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання - Поволяєвій К.В.,

за участі:

позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Щербань Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1) до Національного агентства з питань запобігання корупції (бульв. Дружби народів, 28, м. Київ, 01103, код ЄДРПОУ 40381452) про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції №1159 від 08.06.2018 року «Про результати перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік, поданої ОСОБА_2».

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2018 року відкрито провадження у справі в загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що національним агентством з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) було прийнято рішення «Про результати перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік, поданої ОСОБА_2, прокурором прокуратури Московського району м.Харкова Харківської області» №1159 від 08.06.2018 року (далі - Рішення №1159) за результатами здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на використання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік. Рішенням №1159 встановлено, що ОСОБА_2 зазначив недостовірні відомості у електронній декларації за 2016 рік. При цьому НАЗК вказало, що такі відомості відрізняються від достовірних на суму, що перевищує 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на дату подання декларації. На думку позивача, рішення НАЗК прийнято за грубих порушень процедури проведення перевірки декларації та на підставі висновків, які не відповідають реальним обставинам справи та з неправильним трактуванням норм матеріального права, відповідно Рішення №1159 є протиправним та має бути скасованим.

Через канцелярію суду 26.12.2018 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що твердження позивача про протиправність рішення НАЗК спростовані із посиланням на відповідні норми матеріального права, а оскаржуване рішення не може бути скасоване, оскільки прийняте без порушення вимог чинного законодавства. З огляду на викладене представник відповідача вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав та мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на час виникнення спірних правовідносин займав посаду прокурора прокуратури Московського району м. Харкова Харківської області.

З наявних матеріалів справи вбачається, що 16.01.2018 року до відповідача надійшов лист з Прокуратури Харківської області№11-28вих-18 від 11.01.2018 року з проханням вирішити питання щодо проведення повної перевірки, електронної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_2.

Перевірка декларації за 2016 рік, поданої позивачем, була розпочата НАЗК відповідно до рішення НАЗК від 09.02.2018 року №171 «Про проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_2, прокурором прокуратури Московського району м. Харкова Харківської області, на підставі інформації, отриманої від прокуратури Харківської області».

Рішенням Національного агентства від 05.04.2018 №635 «Про продовження строку повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_2, прокурором прокуратури Московського району м. Харкова Харківської області» строк перевірки декларації продовжено з 11.04.2018 року на 30 календарних днів.

За результатами проведення повної перевірки Національне агентство прийняло Рішення від 08.06.2018 року №1159 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_2, прокурором прокуратури Московського району м. Харкова Харківської області», що оскаржується позивачем.

Стосовно тверджень позивача про прийняття оскажуваного рішення поза межами строку перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VII (далі - Закон України №1700-VII), НАЗК є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Відповідно до пункту 14 розділу III Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства від 10.02.2017 року №56, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.02.2017 року за №201/30069 (далі - Порядок №56) повна перевірка декларації здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття рішення про проведення перевірки. У разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів.

Пункт 6 розділу III Порядку №56 визначає перелік дій, які передбачає повна перевірка декларації, зокрема прийняття Національним агентством рішення про початок перевірки та рішення про результати здійснення такої перевірки.

Разом з тим відповідно до абзацу третього пункту 2 розділу III Порядку №56 початком здійснення повної перевірки декларації є день, наступний за днем прийняття рішення про проведення перевірки. Тобто прийняття рішення про початок проведення перевірки не включається в строк проведення такої перевірки.

Таким чином, системний аналіз положень Порядку №56 свідчить, що відповідний перелік лише визначає набір дій, які має вчинити Національне агентство для проведення повної перевірки декларації, але ніяким чином не визначає, що у строк, визначений для перевірки декларації, мають бути прийняті рішення про початок проведення перевірки та про затвердження її результатів.

Натомість Порядком №56 не встановлені граничні терміни для опрацювання отриманої в рамках здійснення повної перевірки матеріалів та складення і прийняття рішення.

Отже, твердження позивача щодо порушення процесуальних норм стосовно строків перевірки не ґрунтується на приписах законодавства, не спростовує факти встановлені під час перевірки та не є підставою для скасування спірного рішення.

НАЗК рішенням від 10.06.2016 року №3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» затвердило Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Порядок №3), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 року за № 959/29089.

Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку №3 реєстр ведеться в електронній формі українською мовою. Користувачами Реєстру є, зокрема, суб'єкти декларування, які зареєструвалися в Реєстрі через мережу Інтернет відповідно до Порядку №3, працівники Національного агентства, які уповноважені мати доступ до повних даних Реєстру, проводити перевірку та інші визначені законодавством дії з даними Реєстру, надсилати повідомлення суб'єктам декларування. Зареєстровані в Реєстрі суб'єкти декларування мають право доступу до власного персонального електронного кабінету після автентифікації суб'єкта декларування із використанням його особистого ЕЦП фізичної особи.

Суб'єкти декларування мають право отримувати в персональному електронному кабінеті та на адресу електронної пошти електронні повідомлення про підтвердження подання документів, попередження про необхідність подання документів до Реєстру, інші повідомлення від Національного агентства.

З наявних матеріалів справи та наданих відповідачем доказів вбачається, що ОСОБА_2, шляхом доступу до власного персонального електронного кабінету Реєстру, після автентифікації із використання особистого ЕЦП фізичної особи, отримував в електронному кабінеті повідомлення від уповноваженої особи Національного агентства та переглядав їх.

На підтвердження факту своєчасного повідомлення позивача Національним агентством про прийняття рішень про початок проведення перевірки його декларації за 2016 рік, про продовження строку повної перевірки декларації за 2016 рік, про прийняття рішення про результати повної перевірки декларації за 2016 рік свідчать копії роздруківок з програмних засобів Реєстру, відповідно до яких уповноважена особа Національного агентства 09.02.2018, 05.04.2018 та 19.06.2018 повідомляла ОСОБА_2 про прийняті рішення.

Окрім цього, матеріали справи містять докази направлення за допомогою засобів поштового зв'язку на адресу позивача листа №41-01/27152/18 від 20.06.2018, яким повідомляли Позивача про результати проведення перевірки та надсилали суб'єкту декларування копію рішення Національного агентства від 08.06.2018 № 1159 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_2, прокурором прокуратури Московського району м. Харкова Харківської області».

У адміністративному позові позивач стверджує, що він є суб'єктом декларування та здійснив декларування у встановлені Законом України №1700-VII строки, вказавши у своїй декларації за 2016 рік усі дані, які були необхідні та відомі йому. Проте, заповнюючи декларацію у Розділі 6 «Цінне рухоме майно» та Розділі 11 «Доходи у тому числі подарунки», позивач не володів даними стосовно майнового стану своєї дружини ОСОБА_5, стосунки з якою на той момент погіршилися та не було можливості отримати дані про її майновий стан ні в неї, ні з офіційних джерел інформації, зважаючи на Закон України «Про банківську таємницю» та Закон України «Про захист персональних даних». Саме тому ним було обрано у відповідному полі декларації ознаку «Член сім'ї не надав інформацію». З огляду на викладене позивач вважає, що ним відповідно до Закону України №1700-VII було дотримано вимоги норм антикорупційного законодавства, а рішення НАЗК щодо порушення приписів антикорупційного законодавства є незаконним. Щодо вказаних тверджень позивача судом встановлено наступне.

Згідно з положеннями пункту 2 частини першої статті 46 Закону України №1700-VII, у декларації зазначаються відомості про об'єкти нерухомості, що належать суб'єкту декларування та членам його сім'ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Відповідно до пункту 3 статті 65 Сімейного кодексу України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Разом з тим відповідно до статті 1 Закону, члени сім'ї - це особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 16.05.2017 №11064/4167-26-18/19.1.1, шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_5 був укладений 02.07.2011 року.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України №1700-VII, Національне агентство проводить повну перевірку декларації, а також самостійно проводить повну перевірку інформації, яка підлягає відображенню в декларації, щодо членів сім'ї суб'єкта декларування у випадку, якщо член сім'ї суб'єкта декларування відмовився надати будь-які відомості для заповнення декларації.

3а результатами перевірки встановлено, що суб'єкт декларування не відобразив відомості про автомобіль AUDI А5 2012 року випуску, дата набуття права 05.05.2015 року, який належить на праві власності члену його сім'ї (дружині ОСОБА_5.). Зазначене підтверджується відомостями з Національної автоматизованої інформаційної системи Департаменту Державної автомобільної інспекції, листами Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України від 03.03.2018 № 31/2205 та Регіонального сервісного центру МВС у Харківській області від 03.04.2018 № 32/20/1-484. Відповідно до листа Регіонального сервісного центру МВС у Харківській області від 03.04.2018 №32/20/1-484 вартість вищезгаданого транспортного засобу на дату набуття у власність становила 138000,00 грн. (довідка-рахунок від 05.05.2015 серії ВІА № 824675).

Також перевіркою встановлено, що суб'єкт декларування не відобразив відомості про автомобіль ВМW 420D 2015 року випуску, дата набуття права 27.04.2016, який належить на праві власності члену його сім'ї (дружині ОСОБА_5.). Зазначене підтверджується відомостями з Національної автоматизованої інформаційної системи Департаменту Державної автомобільної інспекції, листами Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України від 03.03.2018 № 31/2205 та Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві від 06.04.2018 № 31/26-5813. Відповідно до листа Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві від 06.04.2018 №31/26-5813 вартість вищезгаданого транспортного засобу на дату набуття у власність становила 149 000,00 грн (договір купівлі-продажу від 27.04.2016 №00170/08/8044/2016).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 46 Закону України №1700-VII у декларації зазначаються відомості про цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня звітного року, що належить суб'єкту декларування або членам його сім'ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Такі відомості включають дані щодо транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також щодо їх марки та моделі, року випуску, ідентифікаційного номера (за наявності). Відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми зазначаються незалежно від їх вартості.

Таким чином, суб'єкт декларування не зазначив відомості про два транспортні засоби, які належать на праві власності члену сім'ї (дружині), чим не дотримав вимоги пункту 3 частини першої статті 46 Закону України №1700-VII.

Окрім цього, за результатами перевірки встановлено недостовірність відомостей у розділі 6 "Цінне рухоме майно - транспортні засоби" декларації, що відрізняються від достовірних на загальну суму 287 000,00 гривень.

Суб'єкт декларування не відобразив дохід у сумі 149 000,00 грн. від продажу рухомого майна, зокрема автомобіля Mersedes-Benz С180 2015 року випуску, який знаходився на праві власності суб'єкта декларування, що підтверджується договором купівлі - продажу транспортного засобу від 04.03.2016 №3368/8044, наданим листом Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві від 06.04.2018 № 31/26-5812 вх.

Також, суб'єкт декларування не відобразив дохід у сумі 970691,52 грн. від здійснення підприємницької діяльності, отриманий у 2016 році членом сім'ї суб'єкта декларування (дружиною ОСОБА_5.), що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також розмір утриманого податку з доходів фізичних осіб.

Окрім цього, суб'єкт декларування не відобразив відомості про дохід у вигляді заробітної плати, отриманий у 2016 році членом сім'ї суб'єкта декларування (дружиною) від ОСОБА_6, у сумі 12564,27 грн., що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також розмір утриманого податку з доходів фізичних осіб.

Суб'єкт декларування відобразив відомості в декларації стосовно доходу у сумі 100 000,00 грн у вигляді подарунка в грошовій формі, отриманого в 2016 році від громадянина ОСОБА_1 Однак, згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також розмір утриманого податку з доходів фізичних осіб інформація про вищезгаданий дохід відсутня.

За результатами перевірки встановлено, що суб'єкт декларування не відобразив відомості про два транспортні засоби, які належать на праві власності члену сім'ї (дружині), які вона набула у власність перебуваючи у шлюбі.

Відмітка «член сім'ї не надав інформацію», наявна лише у розділі 2.1 «Інформація про членів сім'ї суб'єкта декларування» декларації за 2016 рік у полі «Податковий номер».

В розділах 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» та 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за 2016 рік, відмітка «член сім'ї не надав інформацію» відсутня.

Отже, Позивач зобов'язаний був відобразити відомості у розділах 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» та 11 «Доходи у тому числі подарунки» декларації за 2016 рік.

Таким чином, суб'єкт декларування при складанні та поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік не дотримав вимоги пунктів 2, 3, 7 та 10 частини першої статті 46 Закону України №1700-VII, зазначивши недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відносно тверджень позивача про неврахування НАЗК відсутності умислу позивача на приховування майна та порушення вимог чинного законодавства, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 11 Закону, до повноважень Національного агентства належить здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої розділу IV Порядку, за результатами проведення повної перевірки декларації Національним агентством приймається рішення про результати здійснення повної перевірки декларації.

Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації складається з таких частин: 1) вступна частина із зазначенням дати, номера та місця складання, назви Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації; 2) описова частина із зазначенням прізвища, імені, по батькові суб'єкта декларування, назви посади та органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування або юридичної особи публічного права, правових підстав проведення повної перевірки декларації, переліку інформації, яка використовувалася під час здійснення повної перевірки декларації, складових предмета перевірки; 3)мотивувальна частина із зазначенням встановлених Національним агентством обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, якими Національне агентство керувалося при прийнятті Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації, і положення закону, яким воно керувалося; 4) резолютивна частина із зазначенням висновку, якого Національне агентство дійшло за результатами здійснення повної перевірки декларації, можливості оскарження цього рішення в судовому порядку.

Якщо в результаті повної перевірки декларації було встановлено відображення у декларації недостовірних відомостей, неточність оцінки задекларованих активів, наявність конфлікту інтересів або ознак незаконного збагачення, в рішенні про результати здійснення повної перевірки декларації додатково наводяться обґрунтування відповідних висновків, у тому числі посилання на матеріали, які стали підставою для висновку, та враховуються пояснення суб'єкта декларування. При цьому разом з рішенням про результати здійснення повної перевірки декларації Національне агентство приймає рішення щодо направлення рішення про результати здійснення повної перевірки декларації до спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції з урахуванням положень статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

З огляду на вищевикладене, при проведенні перевірки декларацій суб'єктів декларування Національне агентство встановлює ознаки іншого корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, а в рішенні про результати здійснення повної перевірки декларації вказуються встановлені на підставі інформації, отриманої в межах проведеної перевірки, фактичні дані.

Відповідно до частини третьої статті 12 Закону у разі виявлення ознак іншого корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції, оскільки Національне агентство не є органом, до повноважень якого належить встановлення наявності умислу чи вини в діях суб'єкта декларування при заповненні декларації чи наданні або ненаданні пояснень.

Встановлені судом обставини справи підтверджують, що відповідачем було дотримано порядок та строки проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_2, прокурором прокуратури Московського району м. Харкова Харківської області, підстави для визнання протиправним та скасування в повному обсязі Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції №1159 від 08.06.2018 року «Про результати перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік, поданої ОСОБА_2» - відсутні.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Суд зазначає, що оскаржуваний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийнятий відповідачем на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, а тому є правомірними. Доказів, що свідчать про протилежне, до суду не надано.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1) до Національного агентства з питань запобігання корупції (бульв. Дружби народів, 28, м. Київ, 01103, код ЄДРПОУ 40381452) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 28.02.2019 року.

Суддя Біленський О.О.