Вирок № 80163300, 28.02.2019, Дворічанський районний суд Харківської області

Єдиний унікальний № 618/288/15-к

Провадження № 1-кп/618/1/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 року Дворічанський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Гніздилова Ю. М. за участю секретаря Рябенко Л. В., прокурора Михаліка О. І., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника обвинуваченого - адвоката Макаренка О. М., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Дворічна кримінальне провадження № 12014220000001101 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Дюбек Табасаранського району Республіка Дагестан, дагестанця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого на посаді Дворічанського селищного голови Харківської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального Кодексу України, -

встановив:

Згідно з обвинувальним актом органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України за наступних обставин.

Так, відповідно до статті 80 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» постановою Дворічанської селищної виборчої комісії №102 від 03.11.2010 обрано на посаду Дворічанського селищного голови Харківської області та рішенням І сесії VI скликання Дворічанської селищної ради Харківської області №2 від 16.11.2010 визнано повноваження Дворічанського селищного голови Харківської області ОСОБА_1

Відповідно до ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст.15 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» рішенням ХХХХІХ сесії VІ скликання Дворічанської селищної ради Харківської області №938-VІ від 23.01.2015 ОСОБА_1 присвоєно 7 ранг посадової особи місцевого самоврядування IV категорії посадових осіб місцевого самоврядування, тобто він являється службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування» ОСОБА_1, як голова селищної ради, сільський, селищний, міський голова забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її виконання; призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів; є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою; звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів; укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради; забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об'єднань; здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами; видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, працюючи на посаді Дворічанського селищного голови Харківської області, отримав неправомірну вигоду за наступних обставин.

У листопаді 2013 року до ОСОБА_1 звернувся ОСОБА_3 з метою з'ясування питання щодо можливості виділення в оренду земельної ділянки на території Дворічанської селищної ради Харківської області для розміщення автогазозаправної станції.

ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 про те, що останній повинен надати на адресу Дворічанської селищної ради Харківської області відповідний запит щодо можливості виділення в оренду земельної ділянки на території Дворічанської селищної ради, який буде розглянуто у встановленому порядку та надана відповідь.

Після чого ОСОБА_3 звернувся до Дворічанської селищної ради Харківської області із відповідним листом про вирішення питання щодо надання в оренду земельної ділянки для розміщення газової заправної станції.

Згідно відповіді Дворічанської селищної ради Харківської області ОСОБА_3 було запропоновано надати додаткові документи, необхідні для розгляду вищезазначеного питання.

Зібравши в повному обсязі всі необхідні документи ОСОБА_3 повторно звернувся до Дворічанської селищної ради Харківської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та розміщення газової заправної станції, проте, згідно відповіді Дворічанської селищної ради Харківської області заяву ОСОБА_3 було розглянуто на ХХХХІ сесії VІ скликання та запропоновано звернутися за наданням висновку до відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства і розвитку інфраструктури Дворічанської РДА щодо відповідності такого рішення генеральному плану.

На початку лютого 2014 року ОСОБА_3, зустрівшись з ОСОБА_1, в смт Дворічна Харківської області, звернувся до нього з проханням щодо можливості позитивного вирішення питання про відведення земельної ділянки для будівництва та розміщення газової заправної станції та прискорення прийняття такого позитивного рішення.

ОСОБА_1 діючи умисно, маючи намір на отримання неправомірної вигоди, розуміючи значущість займаної посади, її статусність та можливості, а також ураховуючи вагомість цієї посади у сприйнятті ОСОБА_3, мету, яку він переслідує, та його переконаність в тому, що ця мета буде досягнута завдяки можливостям посади, яку обіймає ОСОБА_1, повідомив ОСОБА_3, що він, як голова селищної ради, може посприяти в отриманні ОСОБА_3 позитивного рішення, а саме: винести питання про надання дозволу на розробку детального плану щодо відведення земельної ділянки для будівництва та розміщення газової станції на чергове засідання сесії селищної ради, підтримати цей план під час виступу на сесії та його подальше затвердження, за що ОСОБА_3 повинен передати йому неправомірну вигоду в розмірі 1000 доларів США. На вказану пропозицію ОСОБА_3 відповів згодою та повідомив ОСОБА_1 про те, що він передасть йому зазначену суму неправомірної вигоди після завершення розробки детального плану щодо відведення земельної ділянки для будівництва та розміщення газової заправної станції.

Реалізовуючи свій злочинний намір на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_1 забезпечив прийняття на ХХХХІІ сесії VІ скликання Дворічанської селищної ради Харківської області рішення №774 - VІ від 20.02.2014 прийняття рішення про надання дозволу на розробку детального плану території для розміщення АГЗС за адресою: смт Дворічна, вул. Колгоспна, копію якого він в подальшому передав ОСОБА_3

23.01.2015 ОСОБА_3 згідно з попередньою домовленістю прибув до смт Дворічна Харківської області та близько 11.45 годин у приміщенні Дворічанської селищної ради за попередньою домовленістю отримав від ОСОБА_3 частину неправомірної вигоди в розмірі 7000 гривень.

12.03.2015 близько 12.50 годин ОСОБА_3 знову прибув до смт Дворічна Харківської області та у приміщенні Дворічанської селищної ради за адресою: Харківська область, смт Дворічна, вул. Радянська, 8, зустрівся з ОСОБА_1, якому передав другу частину неправомірної вигоди в розмірі 7 000 гривень за винесення питання про затвердження детального плану щодо відведення земельної ділянки для будівництва та розміщення газової заправної станції на черговому засіданні сесії селищної ради, підтримання цього детального плану під час виступу на сесії та сприянні в прийнятті позитивного рішення.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав та пояснив, що приблизно в кінці 2013 року до Дворічанської селищної ради звернувся громадянин ОСОБА_3 для з'ясування питання щодо можливості виділення в оренду земельної ділянки на території Дворічанської селищної ради Харківської області для розміщення автогазозаправної станції. Спочатку він спілкувався з землевпорядником Дворічанської селищної ради ОСОБА_4, яка роз'яснила ОСОБА_3 які документи необхідно надати на розгляд сесії селищної ради та прийняла від нього відповідну заяву. Вказана заява була належним чином зареєстрована в журналі вхідної кореспонденції Дворічанської селищної ради. В установлений законом термін ОСОБА_3 було направлено лист в якому містився перелік документів, який необхідно надати для вирішення зазначеного питання та роз'яснено, які дії після цього буде проводити комісія з питань регулювання земельних відносин Дворічанської селищної ради. В лютому 2014 року ОСОБА_3 надав до селищної ради клопотання на розробку детального плану території земельної ділянки для розміщення автогазозаправної станції. В цьому ж місяці вказане питання було розглянуте на сесії Дворічанської селищної ради, згідно рішення якої клопотання ОСОБА_3 задоволено. Жодних перепон для отримання ОСОБА_3 відповідних документів він не чинив. ОСОБА_1 зазначив, що той неодноразово ставив питання про прискорення вирішення його питання, однак завжди отримував відповідь, що з цього приводу рішення буде прийматися тільки на сесії селищної ради і все буде залежати від голосування депутатів. Окрім того зазначив, що при прийнятті важливих для селища рішень, депутати ще нікому не відмовили. Однак навіть після цього ОСОБА_3 неодноразово пропонував матеріальну винагороду за позитивне вирішення його питання. В цей період часу на території селищної ради був розміщений військовий батальйон «Слобожанщина», і він як селищний голова ніс відповідальність за належні побутові умови їхнього проживання та харчування. У зв'язку з відсутністю коштів на ці потреби у бюджеті селищної ради він неодноразово звертався за матеріальною допомогою до приватних підприємців, які працювали на території селища Дворічна. З цього приводу він також звернувся і до ОСОБА_3, який влітку 2014 року передав ОСОБА_1 для цих потреб грошові кошти в сумі 1000 гривень, а осінню цього ж року талони на скраплений газ для заправки автомобілів. Після цього ОСОБА_3 знову пропонував ОСОБА_1 прискорити вирішення питання про виділення земельної ділянки для розміщення АГЗС, але від останнього завжди отримував відповідь, що селищний голова не має на це повноважень і на депутатів впливати не буде, а все буде вирішуватися в правовому полі. Приблизно в листопаді 2014 року ОСОБА_3 зустрівся з ОСОБА_1 і сказав, що готовий передати 14 000 гривень - спочатку першу половину, а потім другу. Якими саме частками ОСОБА_1 це не цікавило, але зважаючи на те, що необхідно було забезпечувати життєдіяльність батальйону «Слобожанщина», він погодився на отримання цих коштів. 23 січня 2015 року ОСОБА_3 зайшов до його в кабінету і поклав в папку, яка лежала на робочому столі грошові кошти в сумі 7000 гривень, сказавши при цьому, що йому потрібні гарантії щодо позитивного вирішення його питання. Однак ОСОБА_1 в черговий раз наголосив на тому, що долю зазначеного питання будуть вирішувати депутати на засіданні сесії селищної ради і впливати на них з цього приводу він не може і не буде. Вказані кошти ОСОБА_1 витратив на господарські потреби селищної ради, потреби батальйону «Слобожанщина» та заправку службового автомобіля. В кінці лютого 2015 року ОСОБА_3 знову зустрівся з ОСОБА_1 та надав заяву на затвердження завдання на розроблення детального плану території. Наступного дня виконавчий комітет селищної ради прийняв рішення про надання зазначеного дозволу. В цей же день ОСОБА_1 план був затверджений. 12 березня 2015 року ОСОБА_3 прибув в приміщення селищної ради і отримав рішення виконкому селищної ради про затвердження детального плану у секретаря Дворічанської селищної ради ОСОБА_5 ОСОБА_1 зазначив, що в цей час він знаходився на нараді, яку проводив заступник голови Дворічанської РДА. Потреби зустрічатися з ОСОБА_3, як в цей так і в наступні дні він не мав, однак останній, отримавши необхідні документи у секретаря селищної ради тривалий час чекав його у приймальні. В той час коли ОСОБА_1 повертався з наради і заходив до робочого кабінету ОСОБА_3 сказав йому, що вже отримав рішення і попросивши дозволу зайти в кабінет, почав цікавитися питанням щодо затвердження детального плану на засіданні сесії селищної ради. ОСОБА_1 відповів, що якщо ОСОБА_3 встигне підготувати відповідний пакет документів, то питання буде винесене на найближчу сесію. Після цього ОСОБА_3 дістав гроші і положив їх в щоденник, який лежав на столі, сказавши, що це друга половина. Зразу після цього він залишив кабінет, а через декілька хвилин зайшли працівники міліції та в ході обшуку вилучили кошти в сумі 7200 гривень, які знаходилися в щоденнику. ОСОБА_1 наголосив, що на протязі всього періоду спілкування з ОСОБА_3, останній постійно намагався створити умови для надання незаконної винагороди йому, як посадовій особі, підбурюючи при цьому на вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного з впливом на депутатів селищної ради при прийнятті рішення щодо відведення земельної ділянки для будівництва та розміщення газової станції. Окрім того ОСОБА_1 зазначив, що у зв'язку з неналежним фінансуванням селищної ради вимушений був прийняти грошові кошти від ОСОБА_3, які були необхідні для забезпечення життєдіяльності громади та батальйону «Слобожанщина» в період проведення антитерористичної операції на Сході країни.

Сторона обвинувачення вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України підтверджена дослідженими у судових засіданнях доказах, а саме:

-показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_3, який пояснив, що в кінці листопада 2013 року він приїхав в селище Дворічна Дворічанського району Харківської області з метою з'ясування питання щодо можливості виділення в оренду земельної ділянки на території Дворічанської селищної ради Харківської області для розміщення автогазозаправної станції. З цього приводу він звернувся до секретаря селищної ради, яка відповіла, що всі питання з цього приводу вирішує тільки голова селищної ради ОСОБА_1 Після зустрічі з останнім, він написав на його ім'я заяву та віддав в канцелярію селищної ради. Через деякий час він отримав відповідь, в якій було роз'яснено, який пакет документів необхідно підготувати з цього приводу. В січні 2014 року він знову прибув до селищної ради і при спілкуванні з ОСОБА_1 запитав - чому не зразу йому повідомили весь перелік документів, який необхідний для отримання дозволу на будівництво АГЗС. ОСОБА_1 на це дав відповідь, що він сам повинен бути обізнаним з цього приводу. На початку лютого 2014 року ОСОБА_3 знову отримав лист, в якому йому було запропоновано розробити детальний план території. Після цього він зрозумів, що без дієвої допомоги самого ОСОБА_1 вирішити питання щодо отримання земельної ділянки неможливо і вирішив запропонувати йому грошову винагороду. Під час наступної зустрічі ОСОБА_1 сказав, що депутати будуть заперечувати щодо прийняття позитивного рішення, але він може цьому завадити і на листі паперу написав суму 1000 доларів США. ОСОБА_3 зрозумів, що іншого виходу в нього немає і погодився на цю пропозицію, повідомивши ОСОБА_1, що передасть зазначену суму після завершення розробки детального плану щодо відведення земельної ділянки для розміщення газової заправної станції. Приблизно в липні 2014 року під час зустрічі з ОСОБА_1, останній запропонував ОСОБА_3 надати матеріальну допомогу військовим, які проживали в селищі Дворічна. ОСОБА_3 на це відповів згодою та при наступних зустрічах, а саме в кінці липня 2014 року передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1 000 гривень, а в кінці вересня 2014 року талони на скраплений газ для заправки автомобілів на загальну суму 900 гривень. Приблизно в листопаді 2014 року ОСОБА_3 при зустрічі з ОСОБА_1 зазначив, що так як всі документи готові, потрібні гарантії позитивного вирішення його питання і він готовий передати тому грошову винагороду, але у зв'язку з тим, що курс долара виріс, вона буде складати 14000 гривень рівними частками, з урахуванням того, що він вже надавав грошові кошти та талони на скраплений газ. ОСОБА_1 на такі умови отримання грошової винагороди погодився. 23 січня 2015 року ОСОБА_3 зайшов до ОСОБА_1 в кабінет і поклав в папку, яка лежала на робочому столі грошові кошти в сумі 7000 гривень та сказав, що йому потрібні гарантії позитивного вирішення його питання. ОСОБА_1 відповів, що з цього приводу хвилюватися не потрібно. 12 березня 2015 року ОСОБА_3 прибув до Дворічанської селищної ради для того щоб отримати рішення сесії про затвердження детального плану території. В цей час ОСОБА_1 на робочому місці не було і отримавши зазначене рішення у секретаря селищної ради ОСОБА_5, він став очікувати його в приміщенні приймальні з метою віддати другу половину грошової винагороди. Через деякий час ОСОБА_1 повернувся з наради і привітавшись з ОСОБА_3, зайшов в кабінет. Останній також зайшов в кабінет дістав гроші і положив їх в щоденник, який лежав на столі, сказавши, що це друга половина. ОСОБА_3 зазначив, що він розумів значущість займаної ОСОБА_1 посади, його вплив на депутатів селищної ради та факт вимагання ним грошової винагороди за сприяння позитивного вирішення питання, тому у нього не було іншого виходу як надати цю винагороду під контролем правоохоронних органів.

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_6, який пояснив, що 12 березня 2015 року в м. Куп'янську приблизно о 10 годині до нього підійшов працівник міліції і запропонував бути понятим при перевірці заяви одного громадянина, у якого посадова особа державної установи вимагає хабар. Після того як він погодився на цю пропозицію, разом з працівником міліції, вони поїхали на виїзд з міста Куп'янська в сторону смт Дворічна, де на них чекали декілька автомобілів біля яких стояли невідомі йому громадяни. Один із них представився ОСОБА_3 і після цього працівник міліції зачитав їм його заяву про те, що голова Дворічанської селищної ради вимагає у нього хабар у розмірі 14000 гривень. Ще одна особа, якій запропонували бути понятою представилася ОСОБА_7. Після цього їм були роз'яснені права і вони оглянули грошові кошти в сумі 7000 гривень, на які за допомогою спеціального балончика був нанесений спеціальний порошок. Потім був складений протокол, в якому він та ОСОБА_7 поставили підписи, а ОСОБА_3 помістив зазначені кошти в гаманець. Після цього працівники міліції запропонували поїхати в селище Дворічна та бути свідками затримання особи, яка буде отримувати вказані кошти. Приблизно о 12 годині цього ж дня вони під'їхали до адміністративної будівлі Дворічанської селищної ради, куди і пішов ОСОБА_3 Через деякий час працівники міліції запропонували йому і ОСОБА_7 пройти в приміщення селищної ради. На вході вони зустріли ОСОБА_3, який повідомив, що віддав вручені йому кошти ОСОБА_1 Після цього працівники міліції та поняті зайшли в кабінет Дворічанського селищного голови, де під час обшуку з щоденника, який лежав на столі були вилучені грошові кошти, а за допомогою ватних тампонів зроблені змиви з рук ОСОБА_1 Вказані дії фіксувалися за допомогою відеокамери;

-показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_7, які повністю співпадають з показаннями свідка ОСОБА_6;

- протоколом обшуку за місцем розташування адміністративної будівлі Дворічанської селищної ради Харківської області від 12.03.2015;

- протоколами про результати здійснення оперативно-технічних заходів та про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій від 15.05.2014, 08.10.2014, 21.11.2014, 24.07.2014, 28.07.2014, 26.09.2014, 21.11.2014, 28.01.2015, 18.03.2015, 24.03.2015,

- протоколами про результати контролю за вчиненням злочину від 23.01.2015 та від 12.03.2015;

- протоколами огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 23.01.2015 та від 12.03.2015;

- висновками судових експертиз спеціальних хімічних речовин та речовин хімічних виробництв №58 від 30.03.2015, №83 від 22.04.2015; висновком судово-технічної експертизи документів, почеркознавчої експертизи та обліку грошових знаків, бланків документів та цінних паперів №157 від 20.04.2015;

- протоколами огляду предметів та документів від 17.03.2015 та 20.04.2015;

- речовими доказами, відповідно до постанови про визнання предметів речовими доказами та долучення речових доказів до кримінального провадження від 20.04.2015.

Прокурор вважає, що виходячи з досліджених доказів, які на його думку узгоджуються між собою, вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України доведена повністю та просив суд визнати його винуватим і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років з забороною обіймати певні посади протягом 3 (трьох) років та з конфіскацією майна.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Макаренко О. М. просив виправдати підзахисного у зв'язку з недоведеністю його вини, неповнотою та неправильністю висновків досудового слідства, які не можуть бути усунені судом, що виразилися в недопустимості зібраних в ході досудового слідства доказів, невідповідності засобів доказування вимогам кримінально-процесуального законодавства України, суперечності даних, на яких базуються висновки слідства та обвинувачення, фактичним обставинам справи, недослідженості та неналежній оцінці обставин, що мають істотне значення для встановлення причетності обвинуваченого до скоєння інкримінованого йому злочину, правильній кваліфікації його дій.

Вказував, що під час досудового розслідування, а також під час судового слідства стороною обвинувачення не надано ухвали Апеляційного суду Харківської області про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим здобуті на підставі такої ухвали докази є недопустимими, про що заявив відповідні клопотання. Дії працівників правоохоронних органів вважав провокацією вчинення кримінального правопорушення його підзахисним ОСОБА_1 Звертав увагу на невірну кваліфікацію дій обвинуваченого. Окремо вказував на те, щоОСОБА_3 неодноразово власними діями створював події та обставини злочинів, що призводили до провокацій, а також власноруч провокував багато інших посадових осіб до отримання неправомірної вигоди, з метою неправомірного притягнення їх до кримінальної відповідальності.

Так, згідно обвинувального акту в кримінальному провадженні стосовно Хорошівського селищного голови Харківського району Харківської області за ч. 3 ст. 368 КК України, саме підприємець ОСОБА_3 звертався до нього навесні 2014 року із запитом щодо надання в оренду земельної ділянки, але вже на території Хорошевської селищної ради.

Крім того, згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні стосовно Головного спеціаліста відділу технічного нагляду Державної інспекції сільського господарства Харківської області, в липні 2015 року ОСОБА_3 разом з іншими особами звертався до цієї посадової особи з пропозицією надання неправомірної вигоди за отримання посвідчення тракториста-машиніста.

У серпні 2016 року ОСОБА_3 звертався до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами Покотилівської районної ради Харківського району Харківської області. А перед цим саме він звернувся з заявою про надання в оренду земельної ділянки.

Окрім того зазначив, що ОСОБА_3 діяв за вказівкою посадових осіб правоохоронних органів, які при розслідуванні кримінального правопорушення не обмежувалися пасивним розслідуванням, а здійснювали активні дії, направлені на створення події злочину, з метою подальшого успішного його розслідування.

На підтвердження обгрунтованості поциції захисту в судовому засіданні були допитані свідки:

- ОСОБА_5, яка пояснила, що займає посаду секретаря Дворічанської селищної ради та з 2010 року є депутатом Дворічанської селищної ради VI скликання. З ОСОБА_3 особисто не знайома, а вперше зустрілася з ним в грудні 2013 року, коли той надав до канцелярії селищної ради заяву про виділення земельної ділянки для будівництва гозової заправної станції. Йому було роз'яснено, що дане питання розглядається на засіданні сесії селищної ради, але для цього необхідно зібрати відповідний пакет документів. ОСОБА_3 ще декілька разів в 2014 році надавав до селищної ради докумети з цього приводу та цікавився строками прийняття рішеня. На початку 2014 року він надав всі необхідні документи і дане питання було винесено на розгляд сесії Дворічанської селищної ради. Голова селищної ради ОСОБА_1 озвучив порядок дений сесії, однак в обговоренні даного питання участі не приймав, доповідала з цього приводу спеціаліст селищної ради ОСОБА_4 При прийнятті зазначеного рішення депутатами селищної ради ОСОБА_1 ніяким чином на них не впливав. Всі рішення, які були прийняті на сесії селищної ради з приводу надання земельної ділянки для будівництва газозаправної станції ОСОБА_3 отримував вчасно та без ніяких зволікань. 12 березня 2015 року зранку він в приміщенні Дворічанської селищної ради отримав ріщення сесії на розробку детального плану земельної ділянки для розміщення АГЗС та підписавшись за отримання став чекати ОСОБА_1, який в цей час знаходився на нараді у заступника голови Дворічанської РДА. Коли ОСОБА_1 після наради повернувся до свого кабінету, ОСОБА_3 зразу до нього зайшов і незабаром вийшов. Через деякий час в робочий кабінет голови селищної ради зайшли декілька, як потім з'ясувалося, працівників міліції і почали проводити обшук. З цього приводу їй нічого не відомо. ОСОБА_5 зазначила, що за весь період роботи з ОСОБА_1, їй не відомі випадки, щоб той чинив тиск на депутатів селищної ради при прийнятті будь -яких рішень;

- ОСОБА_4, яка пояснила, що з літа 2013 року займає посаду спеціаліста 1 категорії Дворічанської селищної. В цей період до канцелярії селищної ради надійшла заява від ОСОБА_3 про виділення в оренду земельної ділянки для будівництва АГЗС. Вказане питання підносилося до її компетенції і вона неодноразово зустрічалася з ним та виїздила на територію селища Дворічна для пошуку відповідної ділянки. Також дане питання вона доповідала на засіданні сесії селищної ради. Ніяких вказівок щодо прискореня винесення даного питання на розгляд сесії від ОСОБА_1 вона не отримувала, а при прийняті цього рішення на засіданні сесії він на депутатів ніякого впливу не чинив. ОСОБА_3 після надання ним заяв та відповідних документів про виділення земельної ділянки для будівництва АГЗС, відповіді на них отримував вчасно;

- ОСОБА_8, яка пояснила, що з 2012 року являється депутатом Дворічанської селищної ради шостого скликання. В лютому 2014 року вона була присутня на засіданні сесії селищної ради, де розглядалося питання про виділення підприємцю ОСОБА_3 в оренду земельної ділянки для будівництва АГЗС. Доповідала зазначене питання спеціаліст селищної ради ОСОБА_4 Селищний голова ОСОБА_1 в його обговоренні участі не приймав, а при голосуванні ніякого тиску на депутатів не чинив. Рішення про виділення ОСОБА_3 земельної ділянки депутами було прийнято одноголосно. Окрім того зазначила, що ОСОБА_1 ніколи не проводив з депутатами розмов про прискорення вирішеня будь-яких питань на засіданні сесії селищної ради;

- ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які являються депутатами Дворічанської селищної ради шостого скликання та надали показання, які повністю співпадають з показаннями свідка ОСОБА_8

Оцінюючи всі перераховані докази у їх сукупності, суд вважає, що вони не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку суду з огляду на наступне.

Так, суд погоджується із заявленими захисником Макаренком О. М. клопотаннями про визнання недопустимими доказами протоколів про результати здійснення оперативно-технічних заходів та про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій від 15.05.2014, 08.10.2014, 21.11.2014, 24.07.2014, 28.07.2014, 26.09.2014, 21.11.2014, 28.01.2015, 18.03.2015, 24.03.2015.

Оперативно-розшукова діяльність в Україні регулюється, зокрема, Законом № 2135?XII, який є складовою кримінального процесуального законодавства.

Водночас, відповідно до положень частини третьої статті 9 КПК, закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним та обґрунтованим є рішення, ухвалене компетентним судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, тобто кожен доказ оцінюється з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно зі ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, установленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України недопустимим є доказ, отриманий при проведенні процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Стверджуючи про недопустимість доказів, отриманих у результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, захисник Макаренко О. М. вказував на те, що при виконанні вимог

ст. 290 КПК України та у судових засіданнях стороною обвинувачення не було надано для ознайомлення ухвали слідчих суддів Апеляційного суду Харківської області про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а отже, сторона захисту та безпосередньо суд не мав можливості переконатися в законності джерел отримання цих доказів.

Відповідно до положень ч. 12 ст. 290 КПК України, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів, суд не має права допустити ці матеріали як доказ у справі.

За правилами ст. 290 КПК України обов'язковому відкриттю підлягають усі зібрані сторонами матеріали, крім випадків, передбачених абз. 2 ч. 6 вказаної статті Кодексу, у тому числі й ті, які є правовою підставою для проведення органом досудового розслідування негласних слідчих дій (ухвали, постанови, клопотання), що забезпечить можливість перевірки стороною захисту та судом допустимості результатів таких дій як доказів, оскільки за умов, коли стороні обвинувачення відомі всі докази, а сторона захисту не володіє інформацією про них до завершення розслідування, порушується баланс інтересів та принцип рівності сторін у кримінальному процесі.

Відкриття в умовах публічного і гласного судового розгляду окремих матеріалів кримінального провадження, які існували на момент звернення до суду з обвинувальним актом, але не були відкриті стороні захисту, не означає їх автоматичну допустимість, оскільки за КПК критерієм допустимості доказів є не лише законність їх отримання, а і попереднє відкриття матеріалів іншій стороні до їх безпосереднього дослідження у суді. Так, на необхідності надання доступу стороні захисту до матеріалів, які стосуються негласних слідчих (розшукових) дій, як гарантії справедливого судового розгляду, йдеться у рішенні Європейського суду «Едвардс і Льюіс проти Сполученого Королівства» від 27 жовтня 2004 року, в якому зазначено, що, відповідно до вимоги справедливості, передбаченої статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прокуратура мала ознайомити захист з усіма доказами у справі як на користь, так і проти обвинуваченого, і те, що у вказаній справі цього не було зроблено, призвело до недоліків судового розгляду.

Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 12 жовтня 2017 року (справа № 5-237кс(15)17), недослідження судом першої інстанції процесуальних документів, які стали правовою підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій, впливає на справедливість судового розгляду в цілому, оскільки відсутність дослідження цих матеріалів викликає сумніви щодо можливості здійснення судом належної оцінки законності проведення таких дій, а також достовірності та допустимості їх результатів як доказів. Недослідження зазначених матеріалів призводить до оперування судом доказами, допустимість яких є імовірною, що в контексті презумпції невинуватості є неприпустимим для обґрунтування рішення про винуватість особи та свідчить про порушення права особи на справедливий суд.

На необхідності надання доступу стороні захисту до матеріалів, які стосуються негласних слідчих (розшукових) дій, як гарантії справедливого судового розгляду неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (справи «Джасперс проти Сполученого Королівства», «Раманаускас проти Литви», «Банніков проти Росії» та ін.).

Вказана правова позиція викладена в постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі

№ 462/5338/14-к та постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі № 748/3070/15-к.

При цьому посилання сторони обвинувачення на те, що оперативно-технічні заходи, передбачені ч.2 ст.8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» в рамках даного кримінального провадження проводились на підставі відповідних ухвал Апеляційного суду Харківської області суд вважає недостатніми, оскільки не дають можливості з'ясувати які саме негласні слідчі дії дозволено провести і, як наслідок, суд фактично позбавлений можливості вирішити питання про допустимість отриманих внаслідок таких дій доказів.

В судовому засіданні був допитаний в якості свідка ОСОБА_13, що складав протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 15.05.2014, 08.10.2014, 21.11.2014, 24.07.2014, 28.07.2014, 26.09.2014, 21.11.2014, 28.01.2015, 18.03.2015, 24.03.2015. З його пояснень вбачається, що вказані дії проводились за дорученням прокурора на підставі відповідних ухвал слідчих суддів Апеляційного суду Харківської області. Однак в матеріалах кримінального провадження ці свідчення не знайшли свого підтвердження, так як не були відкриті стороні захисту, як під час досудового розслідування так і під час судового розгляду.

Відповідно до п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод тягар доказування лежить на стороні обвинувачення.

У п. 45 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» від 17 червня 2011 року зазначено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпції щодо фактів.

Вказана норма знайшла своє закріплення у ч. 1 ст. 92 КПК України, де зазначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених ч. 2 цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

У ч. 1 ст. 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні поряд з іншим підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення - час місце, спосіб та інші обставини його вчинення, а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, п. 18 Пленуму Верховного Суду України від

1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» винність особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення, і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Частиною 4 цієї статті Кодексу встановлено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.

Таким чином стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України є підставою для ухвалення виправдувального вироку.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України, з урахуванням виправдання обвинуваченого, арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13 березня 2015 року на тимчасово вилучене майно, що було вилучене 12.03.2015 року в ході проведення обшуку за місцем роботи Дворічанського селищного голови Харківської області ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. у приміщення адміністративної будівлі Дворічанської селищної ради Дворічанського району Харківської області, за адресою: Харківська область, Дворічанський район, смт Дворічна, вул. Радянська, б. 8, а саме: контрольний зразок вати з рідиною для змиву; ватний тампон зі змивом з лівої руки ОСОБА_1; ватний тампон зі змивам з правої руки ОСОБА_1; грошові кошти в розмірі 7 200 гривень; щоденник синього кольору; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1; посвідчення голови селищної ради на ім'я ОСОБА_1; мобільний телефон торгівельної марки «Nokia» ІМЕІ НОМЕР_2 з сім-картою оператора мобільного зв'язку «МТС»; аркуш паперу формату А-4 з чорновими записами виконаними чорнилами чорного та синього кольору, по середині перекресллено оранжевим кольорам; аркуш паперу формату А-4 на якому міститься таблиця з назвами підприємств та чорновими записами; аркуш паперу формату А-4 зі списком громадян та чорновими записами; аркуш паперу формату А-4 зі списком підприємців, які користуються земельними ділянками без правовстановлюючих документів; аркуш заперу формату А-4 на якому маються чорнові записи з зазначенням розрахунків - Вартість 1.0 га сінокосу та інше»; запит - лист до ТОВ «Харків-Капітал» на 2-х арк; бланк рішення Дворічанської селищної ради від 20.02.2014 на 1 арк, що належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, домоволодіння та земельну ділянку АДРЕСА_1 - підлягає скасуванню.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_1 у вигляді застави підлягає скасуванню, а застава в розмірі 146 160 (сто сорок шість тисяч сто шістдесят) грн 00 коп., внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок 37318008000164, МФО 851011, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА, банк отримувача ГУ ДКУ в Харківській області) - поверненню ОСОБА_1

Оскільки відносно ОСОБА_1 ухвалюється виправдувальний вирок, то підстав для стягнення з нього процесуальних витрат немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 ст. 368 Кримінального Кодексу України, та виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку з недоведеністю у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення - злочину.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_1 у вигляді застави - скасувати.

Повернути ОСОБА_1 внесений на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок 37318008000164, МФО 851011, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА, банк отримувача ГУ ДКУ в Харківській області) розмір застави в сумі 146 160 (сто сорок шість тисяч сто шістдесят) грн 00 коп.

Речові докази по кримінальному провадженню: грошові купюри на загальну суму 7 200 (сім тисяч двісті) гривень, а саме: 5 купюр номіналом 500 гривень наступних серій та номерів: № МА 6092839, МА 6092835, МА 6092837, МА 6092838, МА 6092836; 23 купюри номіналом 200 гривень наступних серій та номерів: ЕЕ 8436249, КЖ 4042744, КА 5734804, МА 253, ЄШ 1815579, ЕЧ 3974704, КГ 7982460, ЗЕ 9603362, КД 2608947, ЄЖ 7910320, КВ 515, ЕЗ 1775695, ЗЕ 0321830, ЕЕ 6073438, ЄЕ 4806510, ЄА 3112511, ЄЕ 1 175175, ЕЕ 764, ЕШ 9043809, МА 5441501, ЕА 4548235, СБ 1694057, КЕ 2778493; 1 купюру номіналом 100 гривень наступної серії та номеру АЄ 2667323 без видимих нашарувань, які знаходяться в черному пакеті опечатаному биркою, з написом «ОПЕЧАТАНО Денежные средства в сумме 7 200 грн изъятые у гр. ОСОБА_1 /подпись/ Понятые: 1. ОСОБА_7./подпись/ 2. ОСОБА_14 /подпись/, о/у УБОП «12» 03.2015 /подпись/ ОСОБА_15 ОСОБА_1./подпись/», які знаходяться у банківській установі - повернути власнику МВС України;

ватний тампон з нашаруваннями речовини світло-сірого кольору, який знаходиться в полімерному пакеті, опечатаному биркою, на якій мається напис «ОПЕЧАТАНО Ватный тампон со смывом с кисти правой руки ОСОБА_1 /подпись/ Понятые: 1. ОСОБА_7./ подпись/. 2. ОСОБА_14 /подпись/, о/у УБОП «12» 03.2015 /подпись/ ОСОБА_15 ОСОБА_1 /подпись/», ватний тампон з нашаруваннями речовини світло-сірого кольору, який знаходиться в полімерному пакеті, опечатаному биркою, на якій мається напис «ОПЕЧАТАНО Ватный тампон со смывом с кисти левой руки ОСОБА_1 /подпись/ Понятые: 1. ОСОБА_7./подпись/. 2. ОСОБА_14 /подпись/, о/у УБОП «12» 03.2015 /подпись/ ОСОБА_15 ОСОБА_1 /подпись/», ватний тампон без видимих нашарувань, який знаходиться в полімерному пакеті, опечатаному биркою, на якій мається напис «ОПЕЧАТАНО Образец ваты и жидкости, которыми проводились смывы с кистей рук гр. ОСОБА_1./подпись/ Понятые ОСОБА_7./подпись/. 2. ОСОБА_14 /подпись/, о/у УБОП «12» 03.2015 /подпись ОСОБА_15 ОСОБА_1 /подпись/», аркуш паперу білого кольору із написом на поверхні «Образец препарата «Светлячок» без видимих нашарувань, який знаходиться в полімерному пакеті, опечатаному биркою, на якому мається напис «ОПЕЧАТАНО Образец препарата «Светлячок». Понятые: l./подпись ОСОБА_7 2. /подпись/ ОСОБА_14 Ст. о/у в ОВС УБОЗ п/п-к м-ії /підпис ОСОБА_13 «12» 03.2015, які знаходяться в камері зберігання речових доказів СУ ГУМВС України в Харківській області, - знищити;

щоденник синього кольору на 2015 рік, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на а/м НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 НОМЕР_3, посвідчення № 1 голови селищної ради від 17.11.2010 на ім'я ОСОБА_1, мобільний телефон торгівельної марки «Nokia» ІМЕІ НОМЕР_2, чорного кольору з сім-картою оператора мобільного зв'язку «МТС», які знаходяться в камері зберігання речових доказів СУ ГУМВС України в Харківській області, - повернути законому власнику ОСОБА_1;

чорнові записи, виконані чорнилами чорного та синього кольору, по середині перекреслено помаранчевим кольором, таблиця з назвами підприємств та чорновими записами, списки громадян та чорнові записи, список підприємців, які користуються земельними ділянками без правовстановлюючих документів, чорнові записи з зазначенням розрахунків «Вартість 1.0 га сінокосу та інше», запит - лист до ТОВ «Харків-Капітал», бланк рішення Дворічанської селищної ради від 20.02.2014, копія рішення Дворічанської селищної ради II сесії VI скликання №15-VI 20.12.2010 «Про затвердження регламенту Дворічанської селищної ради VI скликання», копія регламенту Дворічанської селищної ради Дворічанського району Харківської області смт Дворічна 2010 р., копія регламенту виконавчого комітету Дворічанської селищної ради, копія протоколу ХХХХІІ сесії Дворічанської селищної ради VI скликання від 20.02.2014, копія списку постійної комісії селищної ради по питаннях регулювання земель відносин та охорони навколишнього природного середовища, копія Рішення Дворічанської селищної ради ХХХХІІ сесії VI скликання №774 - VI від 20.02.2014 «Про надання дозволу на розробку детального плану території для розміщення АГЗС за адресою: смт Дворічна, вулиця Колгоспна», копія клопотання ОСОБА_3 від 12.02.2014 «Про надання дозволу на розробкудетального плану території для розміщення АГЗС за адресою: смт Дворічна, вулиця Колгоспна», копія довідки № 66 Головного управління статистики у Харківській області, копія витягу з Державної реєстраційної служби України, копія довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель станом на 01.01.2014, копія викопіювання з кадастрової карти Державного земельного кадастру на 1-му аркуші, копія рішення № 938^1 від 23.01.2015 Дворічанської селищної ради ХХХХІХ сесії VI скликання «Про присвоєння рангу ОСОБА_1.», копія Постанови № 102 від 03.11.2010 Дворічанської селищної виборчої комісії по виборам депутатів Дворічанської селищної ради та селищного голови «Про визнання обраним селищного голови», копія Рішення № 2 від 16.11.2010 Дворічанської селищної ради І сесії VI скликання «Про визнання повноважень селищного голови», копія заяви від ОСОБА_3 від 10.12.2013, копія клопотання від ОСОБА_3 від 12.02.2014, копія заяви від ОСОБА_3 від 23.02.2015, копія рішення № 09 від 24.02.2015 Дворічанської селищної ради виконавчого комітету протокол № 2 «Про надання дозволу на затвердження завдання на розроблення детального плану території, СД диск «DVD -R» ТМ «TITANUM», 4,7 GB з інв. №11 цт/14р, карта пам'яті micro SD з інв. №400цт/14 нт, карта пам'яті micro SD з інв. № 548 т/14 р, карта пам'яті micro SD з інв. № 608 цт/2014 р, карта пам'яті micro SD з інв. № 877цт/14 р, карта пам'яті micro SD з інв. № 47т/2015 р, карта пам'яті micro SD з інв. № 166т/15 р, карта пам'яті micro SD з інв. № 186т/15 р, СД диск «DVD -R» ТМ «TITANUM». 4,7 GB зінв. №14 т/2015, протокол про результати здійснення оперативно - технічних заходів від 15.05.2014, протокол про результати здійснення оперативно - технічних заходів від 08.10.2014, протокол про результати здійснення оперативно - технічних заходів від 21.11.2014, протокол про результати здійснення оперативно - технічних заходів з довідкою від 24.07.2014, протокол про результати здійснення оперативно - технічних заходів з довідкою від 28.07.2014, протокол про результати здійснення оперативно - технічних заходів з довідкою від 26.09.2014, протокол про результати здійснення оперативно - технічних заходів з довідкою від 21.11.2014, протокол про результат здійснення негласної слідчої (розшукової) дії з довідкою від 28.01.2015, протокол про результат здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 18.03.2015, протокол про результат здійснення негласної слідчої (розшукової) дії з довідкою від 24.03.2015, протокол про результат здійснення негласної слідчої (розшукової) дії з довідкою від 18.03.2015, копія листа ОСОБА_3 з Дворічанської селищної ради від 20.12.13, копія листа ОСОБА_3 з Дворічанської селищної ради від 05.02.2014, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального прваадження № 12014220000001101.

Процесуальні витрати з ОСОБА_1 стягненню не підлягають.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13 березня 2015 року на майно, що було вилучене 12.03.2015 року в ході проведення обшуку за місцем роботи Дворічанського селищного голови Харківської області ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., у приміщення адміністративної будівлі Дворічанської селищної ради Дворічанського району Харківської області, за адресою: Харківська область, Дворічанський район, смт Дворічна, вул. Радянська, б. 8, а саме: контрольний зразок вати з рідиною для змиву; ватний тампон зі змивом з лівої руки ОСОБА_1; ватний тампон зі змивам з правої руки ОСОБА_1; грошові кошти в розмірі 7 200 гривень; щоденник синього кольору; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1; посвідчення голови селищної ради на ім'я ОСОБА_1; мобільний телефон торгівельної марки «Нокіа» ІМЕІ НОМЕР_2 з сім-картою оператора мобільного зв'язку «МТС»; аркуш паперу формату А-4 з чорновими записами виконаними чорнилами чорного та синього кольору, по середині перекресллено оранжевим кольорам; аркуш паперу формату А-4 на якому міститься таблиця з назвами підприємств та чорновими записами; аркуш паперу формату А-4 зі списком громадян та чорновими записами; аркуш паперу формату А-4 зі списком підприємців, які користуються земельними ділянками без правовстановлюючих документів; аркуш заперу формату А-4 на якому маються чорнові записи з зазначенням розрахунків - Вартість 1.0 га сінокосу та інше»; запит - лист до ТОВ «Харків-Капітал» на 2-х арк; бланк рішення Дворічанської селищної ради від 20.02.2014 на 1 арк, що належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, домоволодіння та земельну ділянку АДРЕСА_1, - скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дворічанський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя Ю. М. Гніздилов