Рішення № 80163228, 14.02.2019, Вовчанський районний суд Харківської області

Справа № 617/647/18

Провадження № 2-а/617/1/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року Вовчанський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Глоби М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Борщ Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вовчанську Харківської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби (далі - Харківська митниця ДФС) про скасування постанови № 1302/80700/17 від 23 січня 2018 року у справі про порушення митних правил. Вобґрунтування позовних вимог зазначив, що 23 січня 2018 року Харківською митницею ДФС була винесена постанова в справі про порушення митних правил № 1302/80700/17, відповідно до якої його визнано винним у вчиненні порушень митних правил, передбачених частиною 3 статті 470 Митного кодексу України (далі - МК України) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі - 8500 грн. 00 коп. Із даною постановою не погоджується, вважає її незаконною з підстав порушення строків розгляду справи та неналежного повідомлення про розгляд справи, що порушує ст. 526 МК України. Зазначає, що 14 січня 2017 року через зону діяльності Львівської митниці ДФС він ввіз на митну територію України транспортний засіб «CITROEN JUMPER», державний реєстраційний номер Р.Литва НОМЕР_2 з метою транзиту (особисте використання). Постанова у справі про порушення ним митних правилбула винесена 23 січня 2018 року, після спливу шестимісячного строку, встановленого ст. 467 МК України, притягнення його до адміністративної відповідальності. Крім того, була порушена процедура притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки про розгляд справи 29 листопада 2017 року, коли був винесений Харківською митницею ДФС протокол про правопорушення митних правил за № 1302/80700/17 за ч. 3 ст. 470 МК України, йому відомо не було. Разом з тим, йому не було відомо про розгляд справи 23 січня 2018 року про правопорушення митних правил за № 1302/80700/17. Лист від Харківської митниці ДФС, яким його запрошували на 23 січня 2018 року взагалі не отримував. Тому 23 січня 2018 року постанова в справі про порушення митних правил відносно нього винесена всупереч вимогам ч. 1 ст. 526 МК України, а також статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також вказує, що ним було змінено прізвище зі «Скиба» на прізвище «Павловський». Просив скасувати постанову Харківської митниці ДФС в справі про порушення митних правил № 1302/80700/17 від 23 січня 2018 року та закрити провадження по справі, стягнути на його користь судові витрати по сплаті судового збору.

Представником відповідача суду наданий відзив на позов, в якому зазначає, що Харківська митниця ДФС проти позову заперечує та вважає, що висновки, викладені в оскаржуваній постанові, відповідають фактичним обставинам справи, оскільки провадження у справі проведено повно та об'єктивно, матеріалами справи доведено вину та наявність ознак порушення митних правил за ч. 3 ст. 470 МК України у діях ОСОБА_1 14 липня 2017 року Харківською митницею ДФС отримано лист Львівської митниці ДФС від 14 липня 2017 року щодо встановлення факту невивезення за межі митної території України транспортного засобу «CITROEN JUMPER», реєстраційний номер НОМЕР_2, (Країна реєстрації Литва), ввезеного громадянином України ОСОБА_1 14 січня 2017 року в зоні діяльності Львівської митниці ДФС в режимі транзиту згідно з базою даних АСМО «Інспектор», автомобіль «CITROEN JUMPER», реєстраційний номер НОМЕР_2 було ввезено на митну територію України в митному режимі «транзит», з терміном вивезення транспортного засобу до 24 січня 2017 року включно (або до 19 січня 2017 року включно у разі переміщення у зоні діяльності одного органу доходів і зборів). Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачається перевищення встановленого статтею 95 МК України строку транзитного перевезення більше ніж на десять діб. Одночасно з цим, позивачем не було надано до митного органу документів, що підтверджували б факт аварії або настання дії обставин непереборної сили, внаслідок яких він був позбавлений можливості своєчасно вивезти транспортний засіб за межі митної території України. Позивачу неодноразово рекомендованим листом з повідомленням направлялись повідомлення про необхідність прибуття до Харківської митниці ДФС з метою з'ясування причин не вивезення транспортного засобу в строк встановлений МК України. ОСОБА_1 жодного разу не прибув до Харківської митниці ДФС, не надав пояснень стосовно перевищення ним встановленого строку транзитного перевезення. При цьому надавав, клопотання з проханням продовження строку для надання пояснень. Документів, що підтверджували б поважність причин неможливості прибути надано не було. Також зазначає, що не вивезення транспортного засобу, що перебуває в режимі транзиту, та щодо якого існує обов'язок вивезення за межі митної території протягом 10-денного строку, є триваючим правопорушенням, тому адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено в межах строку встановленого законодавством. Просив відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі, розглянути справу за відсутності представника Харківської митниці ДФС.

Позивач у судовому засіданні не з'явився, сповіщався судом про час та місце судового розгляду завчасно та належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, сповіщався судом про час та місце судового розгляду завчасно та належним чином, у відзиві просив справу розглядати без участі представника.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 14 січня 2017 року в зоні діяльності Львівської митниці ДФС в режимі транзиту гр. України ОСОБА_3 було ввезено на митну територію України автомобіль «CITROEN JUMPER», реєстраційний номер НОМЕР_2, країна реєстрації Литва.

29 листопада 2017 року головним державним інспектором відділу митного реагування управління протидії митним правопорушенням Харківської митниці ДФС стосовно ОСОБА_3 за його відсутності складено протокол про порушення митних правил № 1302/80700/17 за ознаками порушення, передбаченого частиною 3 статті 470 МК України.

На час складання вказаного протоколу в Єдиній автоматизованій інформаційній системі відсутня інформація щодо вивезення за межі митної території України автомобіль «CITROEN JUMPER», реєстраційний номер НОМЕР_2.

За результатами розгляду протоколу № 1302/80700/17 та інших матеріалів заступник начальника Харківської митниці ДФС 23 січня 2018 року, прийняв постанову у справі про порушення митних правил № 1302/80700/17, згідно з якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 470 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розміром 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. 00 коп.

Відповідно даних фотокопії свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 27 вересня 2017 року змінив прізвище на ОСОБА_1 (а.с. 16).

11 жовтня 2017 року отримав паспорт громадянина України на прізвище ОСОБА_1 (а.с. 14).

Порядок провадження у справах про порушення митних правил, процесуальні дії та порядок їх проведення, оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено розділом ХІХ МК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст. 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до частини 3 статті 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 1 частини першої статті 95 МК України визначено, що для автомобільного транспорту строк транзитних перевезень становить 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

При цьому, згідно з частиною другою цієї статті, до цього строку не включаються: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Відповідно до частини першої статті 192 МК України, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 перевищено визначений п. 1 ч. 1 ст. 95 МК України 10-денного строку доставки автомобіля більш, ніж на 10 днів, крім того, доказів в заперечення зазначено факту позивачем не надано, як і не надано документів в підтвердження факту аварії або настання обставин непереборної сили.

Частиною 1 ст. 467 МК України встановлено, що, якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Аналіз наведеної правової норми свідчить про те, що перелік триваючих правопорушень, визначений у ст. 467 МК України, не є вичерпним.

Триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з певної протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином (теорія адміністративного права).

Отже, використання транспортного засобу, що перебуває в режимі транзиту та щодо якого існує обов'язок вивезення за межі митної території протягом 10-денного строку є триваючим правопорушенням, оскільки в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов'язку.

Перевищення позивачем строку транзитного перевезення транспортного засобу особистого користування, що перебуває під митним контролем, виявлене відповідачем 01 серпня 2017 року за результатами опрацювання надходження листа Львівської митниці ДФС про проведення перевірки отримання даних реєстрації позивача, про що свідчить виклик позивача для надання пояснень з приводу порушення ним митних правил, викладений у листі - повідомленні відповідача від 01 серпня 2017 року.

При цьому, станом на момент виявлення правопорушення та розгляду справи обов'язок позивача щодо вивезення транспортного засобу за межі території України протягом 10 діб, встановлений п. 1 ч. 1 ст. 95 Митного кодексу України, виконаний не був, що також не спростовано самим позивачем.

Діяння (бездіяльність) позивача щодо не вивезення транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, за межі території України, характеризуються тривалим невиконанням встановленого МК України обов'язку.

Вчиняючи такі діяння, позивач перебував у стані безперервного порушення закону, тому відповідне порушення не може вважатись таким, що носить разовий характер.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду № 464/7796/16-а від 24 жовтня 2018 року, № 448/396/16-а від 30 січня 2019 року.

Тому доводи позивача з приводу того, що обов'язок щодо зворотнього вивезення транспортного засобу впродовж 10 діб завершується зі спливом строків, визначених ст. 95 МК України, судом не приймаються, оскільки такий обов'язок вважається виконаним саме з моменту його реалізації зобов'язаною особою, а не із закінченням законодавчо встановленого строку його виконання.

Позивач також зазначає, що в порушення вимог ст. 526 МК України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, його про розгляд справи 29 листопада 2017 року, коли був винесений Харківською митницею ДФС протокол про порушення митних правил за № 1302/80700/17 за ч. 3 ст. 470 МК України не повідомлено. Також йому не було відомо про розгляд справи 23 січня 2018 року про порушення ним митних правил, лист від Харківської митниці ДФС, яким його запрошували на 23 січня 2018 року взагалі він не отримував.

Суд вважає вказані посилання позивача необґрунтованими, оскільки зазначені обставини спростовуються доказами направлення позивачу рекомендованим листом повідомлення про необхідність прибуття 08 серпня 2017 року для надання пояснень щодо перевищення строку транзитного перевезення транспортного засобу від 01 серпня 2017 року, одержаного 09 серпня 2017 року відкладеного за клопотанням позивача на 05 вересня 2017 року, про що повідомлено позивача рекомендованим листом від 21 серпня 2017 року отриманого ним 30 серпня 2017 року. 04 вересня 2017 року Харківською митницею ДФС від позивача отримано клопотання про продовження строку явки для надання пояснень від 01 вересня 2017 року, явку відкладено на 28 вересня 2017 року, повідомлення від 11 вересня 2017 року направлено рекомендованим листом та отримано позивам 28 вересня2017 року. 29 вересня 2017 року позивач знову звернувся з клопотанням про продовження строку. Листом від 18 жовтня 2017 року позивача повідомлено про необхідність прибуття на 03 листопада 2017 року, зазначений лист отримано 02 листопада 2017 року, натомість 02 листопада 2017 року позивачем направлено клопотання про продовження строку явки. Листом від 06 листопада 2017 року позивач повідомлявся про перенесення прибуття на 28 листопада 2017 року, поштовий конверт був повернутий з позначкою «за терміном зберігання». Копія протоколу від 29 листопада 2017 року, повістка про виклик для розгляду справи та постанова № 1302/80700/17 від 23 січня 2018 року направлені на адресу позивача рекомендованими листа та повернуті з позначками «за терміном зберігання» (а.с. 99, 100, 102, 108, 109, 110, 114, 115, 120, 121, 125, 128, 129, 131, 138, 139, 144, 145, 146, 147, 148, 149).

Частиною 8 статті 494 МК України (в редакції на час направлення протоколу) встановлено, що протокол вважається врученим навіть у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею адресою або місце проживання чи фактичного перебування, назване нею, є недостовірним.

Відповідно до ст. 526 МК України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Статтею 531 МК України визначено, що підставою для скасування або зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил є, зокрема, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника.

З урахування наявних у справі доказів порушення прав позивача щодо неповідомлення його про складання протоколу та розгляду справи про порушення митних правил не встановлено, позивач достовірно знав про необхідність прибуття до Харківської митниці ДФС для надання пояснень, неодноразово клопотав про продовження строку явки, повідомлявся про складання протоколу без його участі у разі його неявки, за адресою місця його проживання направлялись копія протоколу та постанови.

Разом з тим суд звертаю увагу, що МК України закріплено процесуальні права та гарантії особи, що притягується до адміністративної відповідальності. Законодавчо закріплений алгоритм дій притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення митних правил є однією з гарантій особи на повне та об'єктивне з'ясування всіх обставин у кожній конкретній справі з метою запобігання прийняттю протиправних рішень митними органами.

При цьому, надане особам право на заявлення клопотання, зокрема, про відкладення розгляду справи, за відсутності обґрунтованих доводів для такого відкладення, не є абсолютним та не може перешкоджати розгляду справи у розумні строки, якщо з дій особи вбачається зловживання наданим їй процесуальним правом.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду № 754/6280/17 від 06 червня 2018 року.

Окрім цього, будь-якого підтверджуючого документу причин перенесення розгляду справи позивач до митниці жодного разу не надав.

Відповідачем не порушено вимог закону щодо розгляду справи у відсутність позивача, оскільки останньому були створені всі умови для реалізації ним свого права на особисту участь під час розгляду справи про порушення митних правил, однак він його не використав.

Також суд зазначає, що позивачем не спростовано порушення ним встановленого ст. 95 МК України строку доставки транспортного засобу, про що складено відповідний протокол.

При розгляді зазначеної справи суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини у справі, викладену в рішенні по справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року, відповідно до якої рішення органу влади має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність.

Разом з тим, під час розгляду справи судом таких порушень не встановлено, а посилання позивача на вимоги чинного законодавства, визначені у ст. 526 МК України, суд вважає безпідставним з огляду на ту обставину, що позивачем не підтверджено поважності причин його неприбуття до митного органу.

У контексті викладеного суд зазначає, що матеріалами адміністративної справи про порушення митних правил підтверджується вжиття відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови всіх можливих та необхідних заходів для дотримання законодавчо визначеної процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

Позивачем не спростовано належними та допустимими доказами відсутності порушень ним митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 МК України, не надано інформацію стосовно місця перебування транспортного засобу та причин порушення ним вимог ст. ст. 95, 470 МК України.

Вказані вище обставини свідчать про правомірність прийняття оскаржуваної постанови митного органу та відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Аналогічного висновку дотримується Верховний Суд в постанові від 28 лютого 2018 року у справі К/9901/7729/18.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанови винесена у справі про порушення митних правил № 1302/80700/17 від 23 січня 2018 року є правомірною, винесена відповідно до вимог чинного законодавства України. Тому позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5-9, 12, 77, 139, 246, 255, 286, 292, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови у справі про порушення митних правил - залишити без задоволення.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення з урахуванням положень, встановлених ст. ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1.

Відповідач - Харківська митниця Державна фіскальна служба, місцезнаходження - м. Харків, вул. Короленка, 16-Б, код - 39534151.

Суддя -