Ухвала суду № 80163129, 13.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття провадження у справі

13 грудня 2018 року м. Київ№ 826/15358/18 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., за участю секретаря Артеменко В.В. та представників:

представника позивача: ОСОБА_1;

представника відповідача: Сергієнко І.І.;

третьої особи 1:Селецької О.В.;

третьої особи 2: не з'явились;

третьої особи 3: не з'явились

розглянувши у судовому засіданні клопотання представника відповідача та представника третьої особи про закриття провадження в адміністративній справі

за позовомОСОБА_4до треті особиДержавного реєстратора Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації Василенка Владислава Івановича 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісак» 2. ОСОБА_6 3. ОСОБА_7 провизнання протиправною та скасування реєстраційної дії від 01.08.2018

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), знаходиться справа №826/15358/18, (далі - справа), за позовом ОСОБА_4 до Державного реєстратора Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації Василенка Владислава Івановича, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вісак», ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії від 01.08.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2018 року провадження у справі №826/15358/18 відкрито, призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

У судовому засіданні 15 листопада 2018 року суд ухвалив залучити до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вісак», ОСОБА_6, та ОСОБА_7, у зв'язку з чим, судом оголшено про відкладення розгляду справи до 13 грудня 2018 року.

Разом з тим, 29 листопада 2018 року через канцелярію суду представником відповідача подано клопотання про закриття провадження у даній справі, у зв'язку з неналежністю її розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Крім того, 30 листопада 2018 року представником третьої особи ОСОБА_6 також подано клопотання про закриття провадження у даній справі.

У судове засідання 13 грудня 2018 року треті особи 2,3 (їх представники) не прибули, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, що не перешкоджає розгляду справи.

Разом з тим, під час розгляду справи у відкритому судовому засіданні 13 грудня 2018р., судом встановлено, що її не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини, (далі - Суд), від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви №29458/04 та №29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін "встановленим законом" у ст. 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" (рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява №7360/76). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися "судом, встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Стаття 2 КАС України визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У пункті 1 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

За правилами частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.

Зазначені вище норми КАС України закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Відтак, зі змісту позовних вимог вбачається , що ОСОБА_4 звернувся до суду у зв'язку з протиправною, на його, думку, реєстраційною дією щодо зміни складу учасників Товариства, посилаючись при цьому на недотримання реєстратором встановленого Законом порядку проведення такої реєстрації, а саме, зазначає, що станом на дату проведення вказаної реєстраційної дії існувало судове рішення в рамках цивільної справи №755/20883/15-ц, яким змінено склад учасників, також порушено його переважне право, як учасника на отримання корпоративних прав у разі такого відчуження, а тому позовні вимоги зводяться до захисту корпоративних прав, як учасника Товариства.

Тобто звернення позивача до суду із цим позовом покликане необхідністю захисту його прав не у сфері публічно-правових відносин, а його корпоративних та майнових прав, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, суд, враховуючи суть спірних правовідносин та їх суб'єктний склад, дійшов висновку про непоширення на цей спір юрисдикції адміністративних судів та необхідність його вирішення в порядку господарського судочинства.

Зазначені висновки також узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 5 червня 2018 року по справі № 805/4506/16-а.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, суд приходить до висновку, що спір у цій справі є господарсько-правовим, оскільки спірні правовідносини пов'язані з наявністю спору, що виник з корпоративних відносин та має вирішуватися судами за правилами Господарського процесуального кодексу України, а тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

На підставі вищенаведеного, ст. 2-5, 238-239, 241, 243, 248, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

У Х В А Л И В:

1. Клопотання представника відповідача та представника третьої особи у адміністративній справі №826/15358/18 - задовольнити.

2. Закрити провадження у адміністративній справі №826/15358/18 за позовом ОСОБА_4 до Державного реєстратора Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації Василенка Владислава Івановича, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вісак», ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії від 01.08.2018.

3. Роз'яснити учасникам судового розгляду, що даний спір повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 18.12.2018 року.

Суддя Н.М. Клименчук