Постанова № 8016298, 04.11.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 2-а-7072/08/0470

категорія статобліку-6.11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2009 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді: Турлакової Н.В.

при секретарі судового засідання: Каштан С.В.

за участю сторін:

представника прокурора: Зима В.Б.

представника позивача: не зявився (заява про розгляд справи без його участі)

представник відповідача: Христова Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Міського Комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал», за участю прокуратури Дніпропетровської області

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

в с т а н о в и в :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Міського Комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал» з позовними вимогами про : стягнення з Міського Комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал» на користь позивача адміністративно-господарські санкції в розмірі 639581,10грн.; стягнення з відповідача на користь позивача пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 23024,70 грн.; судові витрати по справі покласти на відповідача.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач не забезпечив працевлаштування інвалідів у відповідній кількості та не сплатив вчасно адміністративно-господарські санкції за не здійснення працевлаштування інвалідів, в результаті чого порушив вимоги ст.ст.19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» чим завдано значної шкоди державним інтересам.

Відповідач направив на адресу суду заперечення на позов, в яких зазначив, що підприємство не мало можливості працевлаштувати належну кількість інвалідів, оскільки інваліди за працевлаштуванням не звертались. Відповідно до Звіту про фінансові результати за 2007 рік МКВП «Дніпроводоканал» є збитковим підприємством і не може сплачувати суму адміністративно-господарських санкцій. Окрім того господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство.

Представник прокурора, в судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив його задовольнити посилаючись на доводи викладені в ньому позивачем.

Представник позивача в судове засідання не зявився, у звязку з неможливістю присутності, згідно заяви адміністративний позов підтримав та просив розглянути без його участі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, з підстав викладених в запереченнях до адміністративного позову.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до Довідки головного управління статистики у Дніпропетровській області за станом на 15.09.2009р., Міське комунальне підприємство «Дніпроводоканал», ідентифікаційний код 03341305, зареєстрований виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 14.08.2003р.

На Комунальне виробниче підприємство «Дніпроводоканал», чинним законодавством покладається обовязок щорічно до 01 лютого року, що настає за звітним періодом, подавати відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів.

Згідно з листом директора Бабушкінського районного центру зайнятості від 09.06.2008р. № 1449 направленого керуючому Дніпропетровським обласним відділенням фонду соціального захисту інвалідів, підприємством відповідача протягом 2007р. звіти 3-ПН не надавались, про потребу у працівниках інвалідах відповідач також центр зайнятості не повідомляв.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Частиною 3 ст. 18 Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.1 ст.19 вказаного Закону для підприємств, установ і організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадянських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу встановленого частиною першою ст..19 і забезпечують працевлаштування.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до п. 10 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314 - працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

Пунктами 11, 12 Положення місцеві органи соціального захисту населення: виявляють інвалідів, які бажають працювати і спроможні реалізувати свої здібності та можливості на підставі індивідуальних програм реабілітації; щомісячно надсилають державній службі зайнятості списки інвалідів, які виявили бажання працювати, із зазначенням професій, спеціальностей; подають державній службі зайнятості заявки на професійне навчання інвалідів; ведуть інформаційний банк даних про інвалідів, які працюють і бажають працювати.

Державна служба зайнятості: веде облік інвалідів, які звернулися за допомогою у працевлаштуванні; веде облік робочих місць підприємств, на які можуть бути працевлаштовані інваліди; сприяє працевлаштуванню інвалідів, які звернулися з таким проханням, з урахуванням рекомендацій МСЕК; щоквартально подає місцевим органам соціального захисту населення інформацію про працевлаштування інвалідів.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, з посиланням на звіт про фінансові результати за 2007 рік МКВП «Дніпроводоканал» згідно з яким відповідач є збитковим підприємством і не може сплачувати адміністративно-господарські санкції суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3,4 ст.20 вищевказаного Закону, сплату штрафних санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів підприємства (обєднання), установи і організації провадять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обовязкових платежів). У разі відсутності коштів, штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на їх майно в порядку, передбаченому законом.

Тобто, доводи відповідача щодо відмови у задоволенні позову лише з підстав, що за звітний період у підприємства не було прибутку є помилковими, оскільки аналіз змісту зазначених норм права дозволяє зробити висновок про те, що сплачені чи стягнуті за рішенням суду штрафні санкції не можуть бути віднесені підприємством на собівартість продукції чи наданих послуг, а обовязок щодо сплати санкцій не залежить від наявності чи відсутності прибутку у підприємства а норма Закону вказує лише на джерело сплати.

Безпідставними є також посилання відповідача на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2006р. по справі № Б 15/33/06 про порушення провадження у справі про банкрутство Міського комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал», оскільки згідно п.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992р. протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообовязкового державного соціального страхування, податків і зборів (обовязкових платежів).

Наведена норма обмежує застосування санкцій за невиконання зобовязань щодо сплати, та не є перепоною для визначення (стягнення) суми санкцій за порушення правил ведення господарської діяльності.

Крім того, Довідка з ЄДРПОУ відносно Міського комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал», станом на 15.09.2009р, надана відповідачем в судовому засіданні, інформації щодо порушення провадження у справі про банкрутство відповідача не містить.

Суд також критично оцінює надані відповідачем звіти про наявність вакансій за 28.11.2007р., 28.08.2007р., 30.10.2007р., 28.01.2007р., 28.06.2007р., 28.05.2007р., 28.04.2007р., 28.03.2007р., 28.03.2007р. Форми №3-ПН, оскільки вони не містять інформації щодо наявності вакантних місць для працевлаштування саме інвалідів.

Згідно копії звіту Комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал», про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік. отриманого позивачем 31.01.2008 року, вх.№03-02/1099 середньооблікова кількість штатних працівників особового складу складає 3478 осіб, штатні працівники яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність 97 осіб, кількість інвалідів яка повинна працювати на підприємстві відповідача складає 139 осіб.

Відповідно за 42 робочих місця, призначених для працевлаштування на підприємстві інвалідів і не зайняте ними, відповідач до 16.04.2008 року повинен був сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі 639581,04 грн. Зазначена сума заборгованості підтверджується звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів від 15.01.2008 року за 2007 рік та розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій.

Розмір пені в сумі 23024,70 грн. підтверджується розрахунком по сумі заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій.

Таким чином, вимоги чинного законодавства України встановлюють, що виконанню відповідними органами обовязку з безпосереднього працевлаштування інвалідів повинно передувати вжиття підприємством необхідних заходів для забезпечення такого працевлаштування, до яких належить, як зазначено вище, зокрема, здійснення заходів зі створення в установленому порядку робочих місць у межах нормативу та інформування визначених державних органів про наявність вакантних посад для інвалідів.

Відповідачем не надано до суду докази про інформування центру зайнятості про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів, що унеможливило направлення цими органами до підприємства інвалідів для працевлаштування, а також докази звернення відповідача до МСЕК про надання висновків МСЕК, згідно з якими можливе атестування робочих місць для конкретного інваліда та розробки посадової інструкції саме для нього або вчинення інших дій, передбачених чинним законодавством щодо забезпечення працевлаштування інвалідів.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що відповідачем недобросовісно виконані вимоги чинного законодавства щодо організації працевлаштування інвалідів на підприємстві, адміністративно-господарські санкції в розмірі 639581,10 грн. та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 23024,70 грн. нараховані позивачем правомірно, у звязку з чим позов підлягає задоволенню.

Щодо клопотання про стягнення судових витрат з відповідача суд зазначає наступне. Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Таким чином зазначене клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 162, 163,165 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Міського Комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, - задовольнити.

Стягнути з товариства з Міського Комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал» на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 639581,10 грн. (шістсот тридцять девять тисяч пятсот вісімдесят одна гривня, десять копійок).

Стягнути з Міського Комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал» на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 23024,70 грн. (двадцять три тисячі, двадцять чотири гривні, сімдесят копійок).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений 09.11.2009 року.

Суддя Н.В. Турлакова