Ухвала суду № 80162455, 28.02.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2019 р. № 520/1846/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Лук'яненко М.О., розглянувши адміністративний позов Заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області (вул. Донця-Захаржевського, буд. 4, м. Ізюм, Харківська область, 64300) в інтересах держави в особі Державної установи "Центр пробації" (вул. Мельникова, буд. 81, м. Київ, 04050) до Шевченківської селищної ради Шевченківського району Харківської області (вул. Центральна, буд. 9, смт. Шевченкове, Шевченківський район, Харківська область, 63601) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Шевченківської селищної ради Шевченківського району Харківської області в частині залишення без розгляду питання щодо визначення та погодження переліку об'єктів, на яких притягнуті до адміністративної відповідальності особи виконуватимуть суспільно корисні роботи у 2019 році, та видів таких робіт;

- зобов'язати Шевченківську селищну раду Шевченківського району Харківської області розглянути питання про визначення та погодження переліку об'єктів, на яких притягнуті до адміністративної відповідальності особи виконуватимуть суспільно корисні роботи у 2019 році, та видів таких робіт;

- стягнути судовий збір з відповідача за наступними реквізитами: прокуратура Харківської області, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800.

Вирішуючи вказану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 та 2 ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

Відповідно до ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Згідно з ч.1 та 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 зазначеного Закону унормовано, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області як підставу для представництва інтересів держави вказано те, що станом на 14.02.2019 представник Державної установи "Центр пробації" не звертався до суду з позовом до Шевченківської селищної ради Шевченківського району Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, а саме: розглянути належним чином питання про визначення та погодження переліку об'єктів, на яких порушники виконуватимуть суспільно корисні роботи на території Шевченківської селищної ради Харківської області у 2019 році, та видів таких робіт.

Заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області також зазначив у позові, що невиконання Шевченківською селищною радою Шевченківського району Харківської області чинних вимог законодавства може призвести до порушення інтересів держави в частині забезпечення захисту прав неповнолітніх на належне утримання та життя, а також унеможливлює виконання постанов суду щодо накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, що є грубим порушення вимог ст. 129-1 Конституції України.

Відтак, заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області, реалізовуючи надані законом повноваження щодо захисту державних інтересів, звертається до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Державної установи "Центр пробації" до Шевченківської селищної ради Шевченківського району Харківської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, оскільки представники Державної установи "Центр пробації" до суду з позовом не зверталися. Питання про визначення та погодження переліку об'єктів, на яких порушники виконуватимуть суспільно корисні роботи на території Шевченківської селищної ради Харківської області у 2019 році, та видів таких робіт залишається не вирішеним.

Листом від 09.01.2019 №24/36/33-19 Шевченківський районний сектор філії Державної установи "Центр пробації" в Харківській області звернувся до Керівника Шевченківського відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області радника юстиції Медяника О.А. з проханням відреагувати щодо порушень вимог чинного законодавства при виконанні покарань, не пов'язаних з позбавленням волі.

З приводу викладеного вище, суд зазначає, що самого факту не звернення Державної установи "Центр пробації" до суду з позовом щодо порушення інтересів держави в частині залишення без розгляду Шевченківською селищною радою Шевченківського району Харківської області питання щодо визначення та погодження переліку об'єктів, на яких притягнуті до адміністративної відповідальності особи виконуватимуть суспільно корисні роботи у 2019 році, та видів таких робіт, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).

У даній адміністративній справі судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання, неможливість виконання або неналежне виконання Державною установою "Центр пробації" своїх повноважень щодо контролю за дотриманням Шевченківською селищною радою Шевченківського району Харківської області вимог чинного законодавства щодо визначення та погодження переліку об'єктів, на яких притягнуті до адміністративної відповідальності особи виконуватимуть суспільно корисні роботи у 2019 році, та видів таких робіт.

Сама по собі обставина не звернення позивача з позовом, без з'ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору та підстав неможливості здійснення захисту не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

Зазначене вище узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 926/03/18, від 23.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 10.10.2018 р. у справі №925/68/18, від 06.02.2019 р. по справі № 927/246/18.

Суд наголошує, що обставини дотримання прокурором встановленої частинами 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статті 53 КАС України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті та є наслідком застосування положень, визначених ст.169 КАС України. У той же час відповідний уповноважений орган держави (за його наявності), виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутись до суду з метою захисту інтересів держави.

Водночас, доказів неможливості звернення або відмови у здійсненні зазначеного звернення до суду за захистом порушених інтересів Державної установи "Центр пробації", матеріали адміністративного позову не містять.

Враховуючи вищевикладене, прокурором не наведено жодних обставин та не надано жодних доказів неможливості здійснення захисту своїх інтересів Державною установою "Центр пробації", яку відповідно до чинного законодавства наділено відповідними повноваженнями самостійно звертатися до суду із зазначеним позовом, не наведено і причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом чи його небажання здійснювати такий захист, а також не надано доказів, що свідчать про неналежне вчинення Державною установою "Центр пробації" таких дій.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

"Суд (ЄСПЛ) уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі "Дія-97" проти України" (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).

Застосування приписів ч.4 ст.53 КАС України під час розгляду питання про відкриття провадження слугуватиме меті дотримання принципу юридичної визначеності у процесуальному законодавстві.

Отже, Заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області належним чином не обґрунтував та не навів підстав для представництва ним інтересів держави у цій справі, у зв'язку з чим в даному випадку, відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Відповідно до п.7 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви.

Відповідно частин 6 та 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 172, 241-243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Державної установи "Центр пробації" до Шевченківської селищної ради Шевченківського району Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.О. Лук'яненко