Рішення № 80162359, 28.02.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2019 р. № 520/938/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність відмови відповідача у переведенні та виплати їй пенсії у зв'язку з втратою годувальника - працівника прокуратури, оскільки вона за Законом України "Про прокуратуру" має таке право.

Ухвалою від 01.02.2019 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, та отримана ним.

Відповідач надав відзив на позов, в якому, заперечуючи проти позову, просив у його задоволенні відмовити з тих підстав, що пенсію чоловік позивача отримував відповідно до ЗУ "Про прокуратуру" у перерахованому розмірі за постановою Київського районного суду м. Харкова від 09.11.2016 р. по справі № 640/9802/16-а, а тому, після його смерті, відсутні підстави для переведення позивача з пенсії за віком, яку вона отримує згідно ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по втраті годувальника за ЗУ "Про прокуратуру".

Позивач надала відповідь на відзив в контексті помилковості доводів відповідача.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, правовідносини у даній справи пов'язані з тими, які були предметом розгляду у справах № 638/10815/18 та № 640/9802/16-а в яких є такі, що набрали законної сили судові рішення, отже, встановлені у зазначених справах обставини не підлягають доказуванню в рамках даної справи.

Так, постановою Київського районного суду м. Харкова від 09.11.2016 року у справі № 640/9802/16-а, яка набрала законної сили 12.01.2017 року, було частково задоволено позов ОСОБА_2 до УПФУ в Київському районі м. Харкова та, зокрема, зобов'язано УПФУ в Київському районі м. Харкова здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії за вислугу років, починаючи з 01.06.2016 року на підставі довідки прокуратури Харківської області № 18-295 від 18.03.2016 р. про заробітну плату відповідно до ст. 50-1 ЗУ "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року, виходячи із розрахунку 90% середнього заробітку без обмеження її максимального розміру ( а.с.22-24).

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.10.2018 року по справі № 638/10815/18, яке набрало законної сили, було встановлено факт, що ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2) спільно проживали в період з 08.06.1985 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 та факт, що станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 перебувала на утриманні ОСОБА_2 ( а.с.20-21).

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що Київським ВРАЦС м. Харкова було зареєстровано шлюб 08.06.1985 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ( а.с.15).

В матеріалах справи міститься копія свідоцтво про смерть ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с.19).

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком.

Після смерті її чоловіка - ОСОБА_2, позивач звернулась до відповідача з заявою та необхідним пакетом документів 13.08.2018 року про перехід її з пенсії за віком, призначеної за ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по втраті годувальника за ЗУ "Про прокуратуру", на яку отримала рішення у вигляді протоколу № 33 від 17.08.2018 року про відмову у зазначеному.

Відмова вмотивована тим, що пенсію чоловік позивача отримував відповідно до ЗУ "Про прокуратуру" у перерахованому розмірі за постановою Київського районного суду м. Харкова від 09.11.2016 р. по справі № 640/9802/16-а, а тому, після його смерті, відсутні підстави для переведення позивача з пенсії за віком, яку вона отримує згідно ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по втраті годувальника за ЗУ "Про прокуратуру".

Не погодившись з вказаним рішенням позивач звернулась до суду за його оскарженням.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Право на вибір пенсії передбачено ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка свідчить, що особі, яка має право на різні види пенсій (за віком, з інвалідності, за втрати годувальника), призначають один з цих видів пенсій за її вибором.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38). Непрацездатним членом сім'ї вважає, зокрема, дружина, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно ст. 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. Непрацездатним членом сім'ї вважається, зокрема, дружина, яка досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про пенсійне забезпечення» сім'я, яка має право на пенсію в разі втрати годувальника, може звертатися за призначенням пенсії в будь-який час після смерті або встановлення безвісної відсутності годувальника без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII, який набрав чинності 15.07.2015 року, а саме, ч.19 ст. 86, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї прокурора або слідчого, які були на його утриманні на момент смерті (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), за наявності у померлого годувальника стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім'ї, 70 відсотків - на двох і більше членів сім'ї. До непрацездатних членів сім'ї померлого прокурора або слідчого належать особи, зазначені у статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п.3 ч.1 та ч.3 ст. 45 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Отже, після смерті ОСОБА_2, у позивача виникло право на перехід з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, яким вона скористалась, подавши відповідну заяву у строк, встановлений Законом. Крім того, до заяви позивачем подано необхідний пакет документів.

Позицію відповідача про відсутність правових підстав для переведення позивача з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, яка викладена у спірному рішенні суд відхиляє, з огляду на приписи с.19 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII, який набрав чинності 15.07.2015 року.

Крім того, розглядаючи вказану справу, судом було враховано правові висновки Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, викладені в постанові від 10.07.2018 року (справа № 660/756/17).

Згідно ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно до приписів ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем не було доведено правомірність спірного рішення у правовідносинах, з приводу яких подано позов, зважаючи на що, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з виходом за межі позовних вимог, відповідно до ст.9 КАС України, враховуючи, що в позові позивач не вказала дату, з якої необхідно зобов'язати відповідача вчинити певні дії та документу, виходячи з якого слід обраховувати пенсію.

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 263, 255, 295, 297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_2) до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., м. Харків,61022, код ЄДРПОУ41248278) про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати рішення Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова у вигляді протоколу № 33 від 17.08.2018 року, яке винесено відносно ОСОБА_1 .

Зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова перевести та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у зв'язку з втратою годувальника у розмірі 60 відсотків від середньомісячного (чинного) заробітку, зазначеного у довідці прокуратури Харківської області № 18-295 від 18.03.2016 р. з 13.08.2018 року.

Стягнути з Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., м. Харків,61022, код ЄДРПОУ41248278) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_2) сплачений судовий збір в сумі 768,40 грн. ( сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 28 лютого 2019 року.

Суддя Заічко О.В.