Рішення № 80162212, 26.02.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/195/19

26 лютого 2019 рокум.Тернопіль ОСОБА_1 окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі – позивач) звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі – УПФУ, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача управління державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області (далі – УДКСУ у місті Тернополі, третя особа) в якій просить суд визнати протиправною відмову відповідача в поверненні зайво сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7442,08 грн. та зобов’язати відповідача сформувати подання до Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області про повернення збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7442,08 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 01.08.2018 року ОСОБА_2 придбала квартиру на підставі договору купівлі-продажу, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вулиця Лепкого Б., 6, квартира 100. При укладенні договору позивач сплатила збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 7442,08 грн. Позивач придбала житло вперше, а тому вважає, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" сплатила такий збір безпідставно. ОСОБА_2 зазначає, що 26.10.2018 звернулась до ОСОБА_1 об’єднаного УПФУ Тернопільської області про повернення помилково сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, проте отримала відмову у поверненні коштів. Позивач вважає таку відмову необґрунтованою та просить зобов’язати відповідача сформувати та подати до УДКСУ у місті Тернополі подання про повернення ОСОБА_2 сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 7442,08 грн.

Ухвалою суду від 21.01.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 06.02.2019 року визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 26.02.2019 року.

Представник позивача в судове засідання не прибув, направив на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримав з підстав наведених в адміністративному позові та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 об’єднаного УПФУ Тернопільської області в судове засідання не прибув, направив заяву про розгляд справи за її відсутності, просила відмовити у задоволенні позову. Також відповідачем долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву, в якому викладено, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією стосовно прав власності громадян на нерухоме майно, позбавлений можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше. Крім того, ОСОБА_2 добровільно сплатила збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 7442,08 грн., і об’єднане управління не вчиняло дій та не приймало рішень щодо зобов’язання позивача сплатити такий збір.

УДКСУ у м. Тернополі подано до суду письмове клопотання про розгляд справи без їх участі, при вирішенні даної справи покладаються на рішення суду. Надано також довідку про підтвердження зарахування до Державного бюджету 02.08.2018 року збору з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна в сумі 7442,08 грн., сплачених позивачем платіжним дорученням (квитанцією) від 01.08.2018 року.

Таким чином, з огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи за їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також враховуючи відповідні заяви учасників процесу про розгляд справи без їх участі, - суд, у відповідності до положень частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за доцільне проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.

01 серпня 2018 року ОСОБА_2 (до державної реєстрації шлюбу – Кізімова) ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу придбала квартиру №100, вартістю 744207 (сімсот сорок чотири тисячі двісті сім гривень) грн. 59 коп., що розташована в будинку №6 по вулиці Лепкого Б. в місті Тернополі (а.с.8-9).

Перед укладенням вищезазначеного договору позивач сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості придбаного житла – 7442,08 (сім тисяч чотириста сорок дві гривні вісім копійок), відповідно до квитанції №3962968 від 01.08.2018 року, як це передбачає пункт 15.3 постанови КМУ від 03.11.1998 року № 1740 "Про затвердження порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" та пункт 10 ст. 4 "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с.7).

26 жовтня 2018 року позивач звернулась до ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із вимогою щодо повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 7442 грн. 08 коп.

ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 29.10.2018 №15979/07 позивача повідомлено, про відсутність підстав для повернення вказаного збору, а також роз'яснено про право звернутися до суду із адміністративним позовом про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (а.с.13).

ОСОБА_2 не погоджуючись з таким рішенням суб’єкта владних повноважень, звернулась до суду з даною позовною заявою.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з наступного.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР із змінами та доповненнями.

Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 даного Закону платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740.

Згідно з пунктом 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пункт 15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій передбачає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

З системного аналізу наведених правових актів слід прийти до висновку, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Факт придбання ОСОБА_2 нерухомого майна вперше підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта сформованої 13.09.2018. Згідно вказаної довідки позивач є власником 1/1 частки квартири за адресою: м.Тернопіль, вулиця Лепкого Б.АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі - продажу нерухомого майна від 01.08.2018 року (а.с.12).

Довідкою №30 від 20.02.2019 року Зборівське бюро технічної інвентаризації повідомляє, що за ОСОБА_2 нерухомого майна в Зборівському РБТІ не зареєстровано (а.с.42).

Крім того, в матеріалах справи наявна довідка від 05.10.2018 №119.22-05/282, складена філією – Херсонського обласного управління АТ "Ощадбанк" у відповідності до якої громадянка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкала за адресою м.Херсон, пров. Уманський, 11, належні приватизаційні сертифікати не використала. За даними архіву в списках на приватизацію значиться №5627 сторінка 572. Інших цінних паперів не має (а.с.17).

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували факт придбання позивачем житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, судом не здобуто.

Відмова УПФУ в частині повернення позивачу збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 7442,08 грн., є протиправною, оскільки саме органи Пенсійного фонду України, які контролюють справляння надходжень бюджету по даному збору, мають у разі ініціативи платника сформувати та подати відповідне подання до органів державної казначейської служби.

При цьому, суд не бере до уваги твердження УПФУ, стосовно того, що відповідно до чинного законодавства України не існує єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно, що позбавляє можливості перевірити інформацію про те, чи вперше особа придбала нерухомість.

Відсутність можливостей в органів Пенсійного фонду України встановити придбання житла конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами, і саме органи Пенсійного фонду України зобов'язані довести, що конкретні особи - придбавають житло не вперше.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем як суб’єктом владних повноважень не доведено обов’язку ОСОБА_2 щодо сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: м.Тернопіль, вулиця Лепкого Б.АДРЕСА_1.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 дійсно 01.08.2018 року вперше придбала житло за договором купівлі-продажу нерухомого майна - квартиру №100, що розташована в будинку №6 по вулиці Лепкого Б. в місті Тернополі, та при оформленні документів безпідставно сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі – продажу нерухомого майна в розмірі 7442,08 грн. згідно квитанції №3962968 від 01.08.2018 року на вказану суму та довідки управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області №22 від 24.01.2019 року, який підлягає поверненню. А відтак, суд приходить до переконання, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 20 серпня 2015 року (справа № К/800/41597/14), від 25 червня 2015 року (справа №К/800/17652/15), від 16 квітня 2015 р. (справа №К/9991/37325/11) тощо.

Згідно з ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір згідно квитанції №071190 від 15.01.2019 року в розмірі 768 грн. 40 коп.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

За визначенням ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. В свою чергу, у відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, в силу приписів ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що 24.09.2018 року між ОСОБА_2 та адвокатом ОСОБА_4 укладено договір про надання правової допомоги №36 (а.с.19).

Вартість послуг за даним договором складає 300 гривень за годину потраченого адвокатом часу для надання правової допомоги на підставі розрахунку наданої правової допомоги узгодженої сторонами.

Відповідно до Розрахунку №1 від 17.10.2018 року (а.с.21), виконавцем було надані такі послуги: з’ясування обставин справи, ознайомлення з матеріалами справи, консультації щодо отримання додаткових документів в кількості 0,20 годин на суму 100 грн.; підготовка адвокатських запитів, позовної заяви та їх подання в кількості 3 години на суму 900 грн. Загальна вартість робіт (послуг) склала 1000,00 грн.

Грошові кошти в розмірі 1000,00 грн. сплачено позивачем у повному обсязі, що підтверджується Квитанцією до прибуткового касового ордеру (а.с.20).

Водночас, у вказаному розрахунку невірно розрахована сума правової допомоги. Так, у розрахунку вказано, що на з’ясування обставин справи, ознайомлення з матеріалами справи, консультації щодо отримання додаткових документів адвокатом витрачено 0,20 годин за що клієнт сплачує 100,00 грн. Однак, сума не є вірною та повинна складати 60 грн. (300 грн./год* 0,20 год.=60 грн.).

Також, суд зазначає, що згідно ч.6 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд звертає увагу на однотипність позовів до Пенсійного фонду України Тернопільської області про зобов’язання відповідача сформувати подання до Державної казначейської служби про повернення збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, та враховуючи сформовану практику по даній категорії справ, даний публічно-правовий спір відноситься до незначного рівня складності справи.

Зважаючи на викладене вище, суд, вважає співмірною сумою за підготовку адвокатських запитів, позовної заяви та їх подання у розмірі 500 грн.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, суд часткового погоджується з доводами позивача щодо розміру витрат на правничу допомогу, а тому стягнута з ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України за рахунок його бюджетних асигнувань має бути сума витрат, пов'язаних з розглядом справи, на професійну правничу допомогу в розмірі 560 грн. (60+500).

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області подання про повернення ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання: 47201, Тернопільська обл., м.Зборів, вул. Грушевського 34) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7442 (сім тисяч чотириста сорок дві) грн. 08 (вісім) коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (код ЄДРПОУ 40377598) в користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання: 47201, Тернопільська обл., м.Зборів, вул. Грушевського 34) сплачений судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 (сорок) коп. згідно квитанції №071190 від 15.01.2019 року та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 560 (п’ятсот шістдесят) грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 лютого 2019 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.