Рішення № 80162074, 15.02.2019, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/3476/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2019 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.

за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,

відповідача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки,-

В С Т А Н О В И В:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області із вказаним позовом звернулась ОСОБА_3, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 у відшкодування майнової шкоди 4889 гривень 96 копійок та у відшкодування моральної шкоди 50000 гривень, посилаючись на те, що через порушення умов тримання собак, які є джерелом підвищеної небезпеки, на неї напали та покусали три собаки породи піт-бультер'єр, які утримуються ОСОБА_1, внаслідок чого було пошкоджено її одяг вартістю 3500 грн. та вона здійснила витрати на лікування у розмірі 1389 грн. 96 коп. Крім того, позивач зазнала моральних страждань у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, відшкодування яких вона оцінює в розмірі 50000 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, посилаючись на те, що собаки, які покусали ОСОБА_3 не є джерелом підвищеної небезпеки, оскільки не відносяться до породи піт-бультер'єр, а також на відсутність вини ОСОБА_1 у завдані шкоди ОСОБА_3, оскільки позивач самостійно відкрила зачинені ворота та зайшла на подвір'я відповідача, де вільно гуляли вказані собаки. Крім того, позивачем залишився не доведеним розмір майнової та моральної шкоди.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази подані на їх підтвердження, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 14.09.2016 року на вулиці біля подвір'я ОСОБА_1, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1, та суміжного подвір'я ОСОБА_3 , яке розташоване за адресою АДРЕСА_2, на ОСОБА_3 напали та покусали собаки з кличками Джек, Моніка, Іштар, які утримуються ОСОБА_1

Вказані обставини визнаються сторонами.

Внаслідок укусів вказаних собак ОСОБА_3 було завдано укушено - рвані поранення верхніх кінцівок, лівого стегна, правої сідниці, обличчя, тулуба, в зв'язку з чим вона перебувала на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні м. Костянтинівка КУ "ЦРЛ" з 14.09.2016 по 29.09.2016 року, на амбулаторному лікуванні в КУ "ЛПУ міська лікарня №5" з 30.09.2016 року по 19.10.2016 року, згодом була направлена на консультацію до комбустіолога з діагнозом колоїдні рубці рук, тулуба, лівого стегна. Під час перебування на лікуванні ОСОБА_3 отримувала: щеплення, асептичні пов'язки, NaCl, вітаміни, антибіотики, знеболюючі препарати. Вказані обставини підтверджуються випискою з медичної карти стаціонарного хворого №1351 від 29.09.2016 року хірургічного відділення м. Костянтинівка КУ "ЦРЛ" та медичною картою амбулаторного хворого 05-026647 КУ "ЛПУ міська лікарня №5".

В період часу з 17.09.2016 року по 06.10.2016 року ОСОБА_3 придбавала відповідні медикаменти: шприци, антибіотики, антисептичні препарати, протипаразитарні препарати, знеболюючі, лейкопластирі, бинти, марлю, одноразові медичні рукавиці, заспокійливі препарати на суму 941 грн. 96 коп., що підтверджується квитанціями та товарними чеками аптечних закладів.

Суд не бере до уваги квитанції аптечних закладів від 18.09.2016 року на суму 3,90 грн., від 04.12.2016 року на суму 210 грн., товарний чек від 20.09.2016 року на суму 234, 10 грн. як неналежні докази, оскільки позивачем залишилось не доведеним, що медикаменти та гігієнічні засоби були придбанні у зв'язку з вищевказаним лікуванням.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2002 р. № 944 затверджено Порядок і правила проведення обов'язкового страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам, відповідно до додатку 1 до вказаного Порядку піт-бультер'єр американський відноситься до порід собак, відповідальність власників яких підлягає обов'язковому страхуванню за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам.

Висновком судової кінологічної експертизи встановлено, що собаки по кличці Джек, Іштар, Моніка є метисами на породу американський піт-бультер'єр. Собаки породи американський піт-бультер'єр використовуються для собачих боїв та мають важити 17-23 кг, вони можуть почати битися навіть під час в'язки. Собаки, яких оглядав експерт, важать більше 30 кг та вони мирно співіснують в одному вольєрі і в одній сумісній будці, одна з собак сховалася, коли чужа людина наблизилася до неї. Експерт вважає, що агресивна поведінка щодо позивача з боку собак була зумовлена ефектом зграї, а не характером їх породи.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що шкода, завдана ОСОБА_3 не була завдана джерелом підвищеної небезпеки, оскільки позивач не надав докази того, що собаки по кличці Джек, Іштар, Моніка є службовими собаками або собаками бійцівських порід.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1167 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Суд не бере до уваги постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26.12.2017 року у справі № 233/4908/16, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 154 КУпАП закрито у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, оскільки вказаною постановою не була встановлена вина відповідача та, крім того, з її змісту випливає, що у зв'язку з недоліками протоколу, складеного Костянтинівським ВП Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області, на підставі постанов Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 04 жовтня 2016 року, 01 листопада 2016 року, 29 листопада 2016 року, від 04 січня 2017 року, від 11 травня 2017 року та 07 липня 2017 року, 27 листопада 2017 року матеріал про адміністративне правопорушення повертався до Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області для належного оформлення.

Пунктом 2, підпунктом "в" пункту 3 Правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах Української РСР, затверджених Міністерством житлово-комунального господарства УРСР, Міністерством сільського господарства УРСР, Міністерством охорони здоров'я УРСР від 17.06.1980 року, встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни - власники собак, котів і хижих тварин зобов'язані суворо дотримуватися санітарно-гігієнічних норм і правил їх тримання при умові обов'язкового забезпечення безпеки людей. При додержанні вимог, вказаних у пункті 2 цих Правил, дозволяється тримати собак у населених пунктах - у вільному вигулі на ізольованій, добре обгородженій території (в ізольованому приміщенні), на прив'язі або без неї.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні надав показання про те, що він є чоловіком відповідача ОСОБА_1 14.09.2016 року вся сім'я, яка складається з чоловіка, дружини та її матері, перебувала вдома, кожен займався своїми справами. Собаки в цей час гуляли по подвір'ю без прив'язі. Подвір'я огороджено високим парканом, ворота паркану добре замикаються. Згодом він почув гавкіт собак та вийшов з будинку на подвір'я, де побачив, що на вулиці на землі лежить їх сусідка ОСОБА_3 та на неї нападають їх собаки. Він відтягнув собак від ОСОБА_3 та викликав швидку допомогу. Між сім'єю ОСОБА_3 та ОСОБА_1 існують недобросусідські відносини. Чоловік ОСОБА_3 завдавав ударів собакам.

Оскільки судом встановлено, що завдання покусів позивачу ОСОБА_3 собаками, які утримуються відповідачем ОСОБА_1, відбулось на вулиці біля подвір'я, де утримувались вказані собаки, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 порушила правила тримання собак у населених пунктах, а саме: допустила бездіяльність, яка полягала у тому , що вона не створила умови обов'язкового забезпечення безпеки людей та допустила, що собаки у населеному пункті опинилися у вільному вигулі не на ізольованій, добре обгородженій території.

Посилання відповідача про те, що сама позивач ОСОБА_3 відкрила ворота паркану, за яким знаходилися у вільному вигулі собаки, які захистили від сторонніх осіб оселю відповідача, суд до уваги не бере, оскільки вказані обставини не доведені відповідачем, що відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України є обов'язком особи, яка завдала шкоди.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації (останнє залежить від характеру діяльності потерпілого, посади, часу й зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, наміру, з яким діяв заподіювач шкоди тощо). Якщо законодавством встановлені межі відшкодування моральної шкоди, суд визначає її розмір з урахуванням цих меж. Визначивши розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен навести в рішенні відповідні мотиви.

Встановлюючи наявність душевних страждань ОСОБА_3 суд зважає на те, що шкода здоров'ю внаслідок множинних укушено-рваних ран зграї крупних собак завжди спричиняє моральні страждання. І хоча зрозуміло, що ніякими грошима моральні страждання за шкоду здоров'ю оцінити не можливо, суд, зважаючи на характер правопорушення, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, глибину душевних страждань, які виражені в тому, що позивач відчувала фізичний біль, страх, нервові переживання, враховуючи вимоги розумності і справедливості, дійшов висновку про необхідність відшкодувати ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн.

Суд не бере до уваги довідку КЛПУ "Міський психіатричний диспансер м. Костянтинівки" від 11.05.2017 року про те, що ОСОБА_3 перебуває на лікуванні у вказаному закладі з 12.04.2017 року по час видачі довідки, як неналежний доказ, оскільки позивачем залишилось не доведеним, що вищевказане лікування ОСОБА_3 отримувала у зв'язку з нападом собак.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що оскільки судом було встановлено факт завдання майнової та моральної шкоди ОСОБА_3 в розмірі 941 грн. 96 коп. та 20000 грн. відповідно внаслідок неправомірної бездіяльності ОСОБА_1, вказана шкода має бути відшкодована в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те , що позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки підлягає задоволенню частково. З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у відшкодування майнової шкоди слід стягнути 941 гривню 96 копійок та у відшкодування моральної шкоди - 20000 гривень, а всього 20941 гривню 96 копійок. В задоволені позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у відшкодування майнової шкоди 3948 гривень та у відшкодування моральної шкоди 30000 гривень, а всього в розмірі 33948 гривень слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 264-265, 273, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у відшкодування майнової шкоди 941 гривню 96 копійок та у відшкодування моральної шкоди 20000 гривень, а всього 20941 (двадцять тисяч дев'ятсот сорок одну) гривню 96 копійок.

В задоволеній позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у відшкодування майнової шкоди 3948 гривень та у відшкодування моральної шкоди 30000 гривень, а всього в розмірі 33948 (тридцяти трьох тисяч дев'ятисот сорока восьми) гривень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складання повного тексту рішення - 25 лютого 2019 року.

Позивач: ОСОБА_3, зареєстроване місце проживання: Донецька область. АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1; відповідач: ОСОБА_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1.

Суддя