Рішення № 80161983, 14.02.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2019 року м. Кропивницький Справа № 1140/2992/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретарів судового засідання Глущенко Т.М., Бондар Я.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами

загального позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 (25006, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)

представник: адвокат ОСОБА_2

відповідач: Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 40108709)

представники: ОСОБА_3, ОСОБА_4

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, через адвоката ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (надалі – ГУНП в Кіровоградській області) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 проходив службу в поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Кіровоградського районного відділення поліції Кропивницького відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області. Наказом начальника ГУНП в Кіровоградській області №464 о/с від 04.10.2018 року його звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного наказом начальника ГУНП в Кіровоградській області №1742 від 03.10.2018 року. Позивач стверджує, що 7, 9 та 11 липня 2018 року він не вийшов на службу з поважних причин – у зв’язку з погіршенням стану його здоров’я, про невихід на службу він завчасно повідомляв керівництво та подавав рапорти про відгули. Вважаючи звільнення позивача незаконним, заперечуючи вчинення ним дисциплінарного проступку, представник позивача просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Кіровоградській області №1742 від 03.10.2018 року "Про покарання поліцейського Кіровоградського районного відділення поліції Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області";

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Кіровоградській області №464 о/с від 04.10.2018 року "По особовому складу", в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції з 04.10.2018 року;

- поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України;

- зобов'язати ГУНП в Кіровоградській області виплатити позивачу грошове утримання за час вимушеного прогулу.

Ухвалою судді від 19.11.2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено її до розгляду у підготовчому засіданні.

Представник відповідача подала відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що підставою для звільнення позивача зі служби стали висновки службового розслідування, призначеного за фактом його невиходу на службу без поважних причин. У ході службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 7, 8 та 11 липня 2018 року не з'явився до УПП в Кіровоградській області ДПП для несення служби, куди він був відряджений для проходження стажування на період з 02.07.2018 року по 13.07.2018 року, підтверджуючих документів про причини невиходу на службу та про своє місце перебування ОСОБА_1 керівництву УПП в Кіровоградській області ДПП або ГУНП в Кіровоградській області не повідомив. Доводячи, що при винесенні спірних наказів відповідачем дотримано порядок накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 28.12.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

Розглянувши справу за правилами загального позовного провадження, дослідивши надані та зібрані докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, заслухавши пояснення позивача, його представника, представників відповідача, показання свідків, суд установив такі обставини.

ОСОБА_1 з 21.05.2007 року по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, з 17.11.2015 прийнятий на службу в поліцію, де з 16.02.2018 року проходив службу на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Кіровоградського районного відділення поліції Кропивницького відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області. (а.с. 229 – 233)

Наказом начальника ГУНП в Кіровоградській області №1742 від 03.10.2018 року "Про покарання поліцейського Кіровоградського районного відділення поліції Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області" за порушення вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, статей 64, 91 Закону України "Про Національну поліцію", абзаців 1, 2 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України №1179 від 09.11.2016 року, що виразилося у невиході на службу 7, 8 та 11 липня 2018 року без поважних причин, позивача звільнено зі служби в Національній поліції України. (а.с. 99)

На підставі цього наказу наказом начальника ГУНП в Кіровоградській області №464 о/с від 04.10.2018 року "По особовому складу" згідно з п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) лейтенанта поліції ОСОБА_1, інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Кіровоградського районного відділення поліції Кропивницького відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області, звільнено зі служби в поліції з 04.10.2018 року. (а.с. 7)

Не погоджуючись зі своїм звільненням, позивач 03.11.2018 року звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи правомірність оскаржуваних позивачем наказів про звільнення зі служби за вчинення дисциплінарного проступку, суд виходив з того, що правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

У частині 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" передбачені обов'язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов’язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов’язків, наказів керівництва.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року №1179, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 року за №1576/29706, затверджено Правила етичної поведінки поліцейських. Ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію" визначена Присяга працівника поліції.

Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Пунктом 9 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 року №901-VIII передбачено, що до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".

Закон України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" набрав чинності 07.10.2018 року, тому на час виникнення спірних правовідносин підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначалися Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 року №3460-ІV.

Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України (надалі - Дисциплінарний статут ОВС) визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту ОВС службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно зі статтею 7 Дисциплінарного статуту ОВС службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Статтею 2 Дисциплінарного статуту ОВС визначено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно зі статтею 5 Дисциплінарного статуту ОВС за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту ОВС на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладання дисциплінарних стягнень передбачений статтею 14 Дисциплінарного статуту ОВС, відповідно до частин 1, 5, 6 якої з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

На час виникнення спірних правовідносин діяла Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджена наказом МВС України №230 від 12.03.2013 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 року за №541/23073 (надалі – Інструкція №230).

За визначенням, наведеним у пункті 1.2 Інструкції №230, службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин.

Відповідно до пункту 2.1. Інструкції №230 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України і можуть викликати суспільний резонанс.

Згідно з пунктами 5.2, 5.3 Інструкції №230 початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення. Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування).

Якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення (пункт 5.4. Інструкції №230 ).

Згідно з пунктами 8.1, 8.3, 8.4 Інструкції №230 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла (и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

У резолютивній частині висновку службового розслідування виконавцем (комісією) зазначаються зокрема: підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення; пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб РНС конкретних заохочень або дисциплінарних стягнень.

Як установлено судом, звільненню позивача зі служби в поліції передувало службове розслідування, призначене наказом начальника ГУНП в Кіровоградській області №1370 від 07.08.2018 року. (а.с. 39 - 100)

Приводом для цього послугував лист №13237/41/34/01-18 від 26.07.2018 року "Про надання інформації", який надійшов до ГУНП в Кіровоградській області 30.07.2018 року від управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції (надалі - УПП в Кіровоградській області ДПП) (а.с. 41)

За результатами проведеного службового розслідування 28.09.2018 року складено висновок, зі змісту якого вбачається, що лейтенант поліції ОСОБА_1, який був відряджений з 02.07.2018 року по 13.07.2018 року до УПП в Кіровоградській області ДПП для проходження стажування, починаючи з 05.07.2018 року був відсутній на службі. ОСОБА_1С не прибув 7, 8 та 11 липня 2018 року до місця несення служби та не заступив у наряд, про своє місце перебування та причини невиходу керівництво УПП в Кіровоградській області ДПП, а також ГУНП в Кіровоградській області не повідомив, на неодноразові дзвінки не відповідав. У зв’язку з чим командиром роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_5 складено рапорт про неприбуття ОСОБА_1 на службу. Під час проведення службового розслідування не отримано жодної підтверджуючої інформації з приводу законних підстав відсутності ОСОБА_1 7, 8 та 11 липня 2018 року на службі. У зв’язку з невиходом на службу у зазначені дні без поважних причин в резолютивній частині висновку службового розслідування запропоновано звільнити позивача зі служби в поліції. (а.с. 96 – 98)

Висновок службового розслідування був затверджений начальником ГУНП в Кіровоградській області 28.09.2018 року, 03.10.2018 року був направлений позивачу та того ж дня на його підставі був виданий спірний наказ №1742 від 03.10.2018 року "Про покарання поліцейського Кіровоградського районного відділення поліції Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області".

Суд, перевіряючи обґрунтованість висновків службового розслідування, установив, що наказом начальника ГУНП в Кіровоградській області №1120 від 23.06.2018 року "Про відрядження працівників секторів реагування патрульної поліції відділів та відділень поліції на короткострокове підвищення кваліфікації" ОСОБА_1 у період з 02.07.2018 року по 13.07.2018 року було відряджено до УПП в Кіровоградській області ДПП для проходження стажування з метою підвищення кваліфікації. (а.с. 43 - 44).

Наказом Департаменту патрульної поліції №2930 від 27.06.2018 року "Про організацію стажування окремих категорій поліцейських ДПО, ГУНП в Управліннях патрульної поліції Департаменту патрульної поліції" наказано УПП в Кіровоградській області ДПП організувати стажування з 2 по 14 липня 2018 року працівників секторів реагування патрульної поліції та закріплено керівників стажування. Зокрема, за ОСОБА_1 керівником його стажування закріплено інспектора роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП ОСОБА_6 (а.с. 59 - 62)

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 24.12.2015 року №1625, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.01.2016 року за №76/28206, затверджено Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції.

Згідно з норами розділу IX цього Положення стажування працівників поліції здійснюється з метою формування і закріплення на практиці професійних знань, умінь, навичок і компетенцій, здобутих у результаті теоретичної підготовки. Тривалість та строки стажування встановлюються його ініціатором з урахуванням мети стажування, складності навчання, досвіду практичної роботи працівника поліції за погодженням із навчальним закладом, органом поліції, підприємством, установою, організацією, органом державної влади, органом місцевого самоврядування, у якому здійснюватиметься стажування відповідно до вимог законодавства. Стажування проводиться за місцем служби (роботи) або в інших органах і підрозділах поліції, науково-дослідних установах, підприємствах, установах, організаціях, що належать до сфери управління поліції, НЗ НП, на базі інших центральних органів виконавчої влади, навчальних закладів, а також за кордоном, на займаних посадах або на посадах, на які працівників поліції передбачається згодом призначити. Зміст стажування визначається індивідуальними планами, які розробляються органами, установами, підприємствами, в яких відбуватиметься стажування, за погодженням з його ініціатором. Організація стажування покладається на керівників структурних підрозділів центрального органу управління поліцією, територіальних (міжрегіональних) органів поліції, науково-дослідних установ, підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління поліції, та НЗ НП, які зобов'язані: визначити строк, місце стажування, кількість стажистів та їх керівників; затвердити погоджений з ініціатором стажування індивідуальний план стажування, а після його проведення - звіт про виконання програми стажування (звіт про стажування долучається до особової справи працівника поліції); створити належні умови для стажування і здійснювати постійний контроль за його проходженням. Керівник стажування зобов'язаний: провести інструктаж про порядок проходження стажування та з техніки безпеки, надати стажисту необхідні документи (індивідуальне завдання, методичні рекомендації тощо), ознайомити його з функціональними обов'язками; поінформувати стажиста про систему звітності, необхідність виконання кваліфікаційної роботи (практичного завдання) за відповідною посадою, ознайомити з основними нормативно-правовими актами, які регламентують роботу служби, органу, підрозділу; систематично надавати стажистові необхідну методичну і практичну допомогу у вивченні та відпрацюванні передбачених планом завдань; здійснювати постійний контроль за виконанням плану стажування; після закінчення строку стажування підготувати відгук-характеристику, який затверджується керівником, на якого покладено організацію стажування. Особи, які проходять стажування, зобов'язані: своєчасно прибути до місця стажування; сумлінно та у відповідні строки виконувати зазначені в плані заходи; брати участь у нарадах, які проводяться за місцем стажування; вести облік проведеної роботи в щоденнику згідно з планом стажування; після закінчення строку стажування підготувати звіт та подати його на затвердження керівникові, на якого покладено організацію стажування. У разі невиконання стажистом індивідуального плану, недбалого ставлення до своїх обов'язків керівник стажування має право перервати стажування з повідомленням про це ініціатора стажування.

На запит суду УПП в Кіровоградській області ДПП не надало індивідуальний план стажування, характеристику, відгук, звіт, що складалися під час стажування ОСОБА_1С, повідомивши, що той стажування не пройшов, оскільки без поважних причин був відсутній на службі 7, 8, 11, 12 липня 2018 року. (а.с. 169)

Згідно з інформацією, наданою УПП в Кіровоградській області ДПП, ОСОБА_1 на період проходження стажування був закріплений за ротою №1 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП. (а.с. 46)

Відповідно до графіку несення служби, затвердженого начальником УПП в Кіровоградській області ДПП, у першій половині липня 2018 року особовий склад роти №1 ніс службу позмінно, а саме 3 та 4 липня (нічні зміни), 7 та 8 липня (денні зміни), 11 та 12 липня (нічні зміни). Тривалість зміни складала 12 годин. (а.с. 48).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 91 Закону України "Про Національну поліцію" особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: 1) службу у святкові та вихідні дні; 2) службу позмінно; 3) службу з нерівномірним графіком; 4) службу в нічний час. Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції.

У судовому засіданні позивач пояснив, що 02.07.2018 року він прибув до УПП в Кіровоградській області ДПП для проходження стажування на період з 2 по 13 липня 2017 року та був закріплений за ротою №1, а його прямим начальником на період стажування був командир цієї роти ОСОБА_7 З інспектором цієї роти ОСОБА_6, за яким він був закріплений, він не зустрічався, а підпорядковувався саме ОСОБА_5 Згідно з графіком несення служби особовим складом роти №1 він, ОСОБА_1, 3 та 4 липня 2018 року заступав на службу разом з працівниками УПП в Кіровоградській області ДПП та був задіяний в автомобільному патрулюванні доріг міжнародного значення, за межами міста Кропивицького. Починаючи з 06.07.2018 року погіршився стан його здоров’я, але на той час за медичною допомогою він не звертався, самостійно лікувався вдома, сподіваючись на швидке одужання. З цієї причини він звернувся до командира роти №1 ОСОБА_5 за дозволом не приймати участь в патрулюванні та залишитися вдома. Командир роти №1 ОСОБА_5 дозволив не виходити на стажування та подати до УПП в Кіровоградській області ДПП рапорт про відгули. Позивач стверджував, що він подавав такі письмові рапорти на ім’я начальника УПП в Кіровоградській області ДПП. Оскільки через больові відчуття його рухова активність була обмежена, тому він попросив свого товариша по службі ОСОБА_8 07.07.2018 року зранку підвезти його до УПП, де він передав рапорт про відгул на 7 та 8 липня 2018 року через інспектора УПП в Кіровоградській області ДПП ОСОБА_9, з яким він був знайомий. У період з 7 по 11 липня 2018 року він лікувався вдома, дотримуючись постільного режиму. З метою звільнення від проходження стажування на 11 та 12 липня 2018 року з дозволу ОСОБА_5, увечері 11.07.2018 року перед початком нічної зміни він знову попросив ОСОБА_8 підвезти його до УПП в Кіровоградській області ДПП, де він передав рапорт про відгул на ці дні через інспектора Гелевера В.Ю. У ці дні стажування, коли він лікувався вдома, його ніхто не розшукував, а з мобільного месенджеру Telegram, у якому здійснювався обмін інформацією між особовим складом роти №1 про розстановку сил та засобів роти на добу, він дізнався, що у графік патрулювання ОСОБА_5 його не було включив. Тому він був упевнений, що керівництво роти №1 задовольнило його рапорти про відгули та увільнило його від проходження стажування у ці дні. У зв’язку з загостренням хвороби та наростанням симптомів він був змушений 12.07.2018 року звернутися до лікарні, того ж дня був госпіталізований до хірургічного відділення Кіровоградської ЦРЛ та йому було виконано термінове оперативне втручання. На стаціонарному лікуванні у Кіровоградській ЦРЛ він перебував до 01.08.2018 року, а з 02.08.2018 року по 17.08.2018 року – лікувався в ДУ "ТМО МВС України по Кіровоградській області". На службу в Кіровоградське районне ВП Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області вийшов 18.08.2018 року. У серпні 2018 року він надавав пояснення в ГУНП в Кіровоградській області щодо причини його відсутності 7, 8, 11 та 12 липня 2018 року під час стажування та був упевнений, що подані ним рапорти зберігаються в УПП в Кіровоградській області ДПП.

Згідно з поясненнями допитаного в якості свідка ОСОБА_8, 7 та 11 липня 2018 року він на власному автомобілі на прохання ОСОБА_10 підвозив його до будівлі УПП в Кіровоградській області ДПП для того, щоб той подав письмовий рапорт на відгули, та був свідком того, як ОСОБА_10 передавав ці рапорти інспектору УПП в Кіровоградській області ДПП ОСОБА_9

Свідок ОСОБА_9 дав суду показання, що він проходить службу на посаді інспектора роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП. Зранку 07.07.2018 року він прибув на службу на денну зміну та на вулиці біля будівлі УПП в Кіровоградській області ДПП зустрів ОСОБА_10 та ОСОБА_8, які під’їхали на автомобілі. ОСОБА_10, не виходячи з автомобіля, попросив його занести до штабу письмовий рапорт про надання йому вихідних днів 7 та 8 липня 2018 року та повідомив, що узгодив це питання з командиром роти №1 ОСОБА_5 Він, ОСОБА_9, на прохання ОСОБА_10 заніс рапорт до штабу та залишив його інспектору-штабісту. Також увечері 11.07.2018 року перед початком нічної зміни він знову випадково зустрів на автомобільній стоянці біля будівлі УПП в Кіровоградській області ДПП ОСОБА_10 та ОСОБА_8, які під’їхали на автомобілі останнього. ОСОБА_10 знову попросив віднести його рапорт про вихідний день до штабу, на що ОСОБА_9 погодився, заніс цей рапорт до штабу та залишив його інспектору-штабісту. Про подальшу долю рапортів ОСОБА_10, які він здавав у штаб, йому нічого не відомо.

Допитаний судом свідок ОСОБА_6 дав суду показання, що він з ОСОБА_10 не знайомий. Дійсно, у липні 2018 року він, перебуваючи на посаді інспектора роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП, був закріплений як керівник стажування ОСОБА_10 Проте до його стажування не мав відношення, оскільки на той час був задіяний не у патрулі, а в службі моніторингу. Про невихід ОСОБА_10 на стажування йому нічого не відомо.

Суд також допитав в якості свідка ОСОБА_5, який пояснив, що він займає посаду командира роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП. У липні 2018 року у складі роти №1 проходили стажування працівники відділів та відділень поліції, у тому числі ОСОБА_1 У його, ОСОБА_5, обов’язки входило зокрема складання розстановки сил і засобів роти на кожну зміну та залучення стажерів до патрулювання, здебільшого у складі автопатрулів, що здійснювали контроль за додержанням Правил дорожнього руху. Увечері 6 липня 2018 року йому зателефонував ОСОБА_1 та повідомив про неможливість прибуття на стажування 7 та 8 липня 2018 року за сімейними обставинами, у зв'язку з чим він порекомендував йому подати письмовий рапорт на ім’я начальника УПП в Кіровоградській області ДПП, у якому вказати причини невиходу на службу. Чи подавав позивач такий рапорт, йому не відомо. Чи просив позивач у нього дозволу не виходити на службу 11.07.2018 року, свідок не пам’ятає. Згодом йому стало відомо, що ГУНП в Кіровоградській області перевіряються обставини невиходу ОСОБА_1 на стажування, у зв’язку з чим він за дорученням керівництва УПП в Кіровоградській області ДПП написав відповідний письмовий рапорт.

Отже судом установлено, що позивач під час проходження стажування в УПП в Кіровоградській області ДПП не заступав у патрулювання у складі роти №1, до якої він був закріплений, 7, 8 та 11 липня 2018 року. При цьому він повідомляв про свою відсутність керівництво підрозділу поліції, якому він на той час підпорядковувався, подаючи письмові рапорти.

Відповідно до пунктів 2.6.1, 2.6.2, 2.6.3, 2.6.10 Інструкції з діловодства в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України №747 від 23.08.2012 року, реєстрація документа - це здійснення запису облікових даних про документ за встановленою реєстраційною формою, яким фіксується факт створення, відправлення або одержання документа шляхом проставляння на ньому реєстраційного індексу з подальшим записом у зазначених формах необхідних відомостей про документ. Реєстрація документів провадиться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням наявної в документах інформації. Реєструються документи незалежно від способу їх доставки, передачі чи створення.

Основним принципом реєстрації документів є однократність. Кожний документ реєструють лише один раз: вхідні - у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо він надійшов у неробочий час; створювані - у день підписання або затвердження. Якщо зареєстрований документ передають з одного структурного підрозділу в інший, його повторно не реєструють.

Реєстрації підлягають зовнішні і внутрішні документи, що потребують обліку, виконання і використання з довідковою метою (розпорядчі, планові, звітні, обліково-статистичні, бухгалтерські, фінансові тощо).

Звернення (рапорти) військовослужбовців, працівників внутрішніх справ і державної безпеки з питань, що не стосуються їх службової діяльності, реєструються та розглядаються відповідно до вимог Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ затвердженого наказом МВС від 10.10.2004 №1177, зареєстрованого Міністерством юстиції України 26 жовтня 2004 року за №1361/9960. Звернення (рапорти), які стосуються їх службової діяльності, у разі необхідності, реєструються в підрозділі документального забезпечення органу або підрозділу, в якому проходять службу такі особи, та опрацьовуються відповідно до вимог цієї Інструкції, якщо інше не встановлено законодавчими або нормативно-правовими актами.

У ході розгляду справи суд витребував від УПП в Кіровоградській області ДПП витяг з журналу обліку документів за липень 2018 року, у якому реєструються рапорти, подані на ім'я керівництва УПП в Кіровоградській області ДПП. На виконання ухвали суду надано витяг з журналу, складеного за формою, передбаченою додатком 11 до п.2.6.32 Інструкції з діловодства в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України №747 від 23.08.2012 року - Журнал обліку вихідних та внутрішніх документів (форма 45). (а.с. 189 - 218)

У цьому журналі відсутні як рапорти, подані ОСОБА_1, так і рапорт, поданий ОСОБА_5 (а.с. 47)

Суд вважає, що та обставина, що подані 7 та 11 липня 2018 року позивачем рапорти не зареєстровані в Журналі обліку вихідних та внутрішніх документів УПП в Кіровоградській області ДПП та не розглянуті і не реалізовані шляхом видання наказу, не може ставитися в провину позивачу та свідчити про вчинення ним дисциплінарного проступку.

Надані ОСОБА_1 медичні документи, а саме довідка про тимчасову непрацездатність №28 від 01.08.2018 року та епікриз з медичної карти стаціонарного хворого №2799/327, свідчать, що вже 12 липня 2018 року він був госпіталізований до Кіровоградської ЦРЛ у зв'язку з виконанням в ургентному порядку хірургічної операції та до 01.08.2018 року перебував на стаціонарному лікуванні у зв'язку з хворобою, яка носила гострий запальний характер. (а.с. 94, 171)

Вказані докази підтверджують доводи позивача, що клінічні прояви його хвороби почали розвиватися напередодні, зумовили погане самопочуття, а їх наростання призвело до критичного стану здоров'я, що мало наслідком невідкладне хірургічне втручання.

Отже у судовому засіданні доведено, що прибуттю позивача 7, 8 та 11 липня 2018 року до УПП в Кіровоградській області ДПП для проходження стажування, яке полягало в його участі в автомобільному патрулюванні разом з інспекторами УПП в Кіровоградській області ДПП, завадили об'єктивні обставини та поважні причини - погіршення стану його здоров'я через хворобу. До будь-яких негативних наслідків неприбуття позивача на стажування у ці дні не призвело. Та обставина, що позивач вчасно не звернувся до лікувального закладу для засвідчення своєї непрацездатності, не вказує на вчинення ним порушення службової дисципліни та професійної етики поліцейського.

Відповідно до частин 10, 15 статті 14 Дисциплінарного статуту ОВС при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Судом установлено, що за час проходження служби в поліції ОСОБА_1 зарекомендував себе позитивно, мав лише одне дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження, випадків порушення правил внутрішнього розпорядку не допускав. (а.с. 67)

Під час проведення службового розслідування, висновки якого стали підставою для видання спірних наказів, відповідачем не було належним чином встановлено обставини проступку, не враховано його тяжкість та безпідставно обрано найсуворіший вид дисциплінарного стягнення.

Відтак суд прийшов до висновку, що на позивача необґрунтовано накладене дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", що є підставою для визнання протиправними та скасування спірних наказів №1742 від 03.10.2018 року та №464 о/с від 04.10.2018 року про його звільнення зі служби.

Відповідно до частини 6 статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

У постанові від 21.05.2014 року у справі №6-33цс14 Верховний Суд України зазначив, що у разі встановлення факту звільнення без законної підстави або з порушенням передбаченого законом порядку суд зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі.

Згідно з частинами 2, 3 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Відповідно до частин 1, 2 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Зважаючи на те, що позивача протиправно звільнено зі служби в поліції, тому він має бути поновлений на службі в поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Кіровоградського районного відділення поліції Кропивницького відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області з 05.10.2018 року.

Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 року за №669/28799, передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, який застосовується зокрема у випадках вимушеного прогулу.

Відповідно до пунктів 2, 8 цього Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з довідкою про доходи, наданою суду відповідачем, розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за два останні місяці перед звільненням складав: у липні 2018 року – 7563,76 грн., у серпні 2018 року – 7563, 78 грн., усього – 15127,52 грн. Середньоденне грошове забезпечення, розраховане із кількості календарних днів за ці 2 місяці (62 дні), становить 243,99 грн. (а.с. 117)

Вимушений прогул у період з 05.10.2018 року по 14.02.2019 року складає 133 календарних дні, тому середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 становить 32450, 67 грн. (243,99 грн. х 133)

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Отже рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення у межах суми 7319, 70 грн. (243,99 грн. х 30) слід звернути до негайного виконання.

Судові витрати у справі сторонами не понесені.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (25006, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 40108709) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №1742 від 03.10.2018 року "Про покарання поліцейського Кіровоградського районного відділення поліції Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області".

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №464 о/с від 04.10.2018 року "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції з посади інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Кіровоградського районного відділення поліції Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.

Поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Кіровоградського районного відділення поліції Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області з 05.10.2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу з 05.10.2018 року по 14.02.2019 року у сумі 32450, 67 грн.

Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення у межах суми 7319, 70 грн. звернути до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_11

Повний текст рішення складено 25.02.2019 року.