Рішення № 80160894, 25.02.2019, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/137/2019

Справа № 537/4633/18

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.02.2019 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Мєняйлові О.О., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Кременчуці за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду із позовною заявою, де просить суд ухвалити рішення, яким розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2, зареєстрований 26 серпня 1989 року в Центральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції, актовий запис №1476; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Свої вимоги мотивував тим, що 26 серпня 1989 року між ним та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб у Центральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції за актовим записом №1476. Від даного шлюбу сторони мають повнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач зазначає, що починаючи з 2011 року вони з відповідачем ОСОБА_2 перестали спілкуватись, вести спільне господарство, планувати життя, та 25 серпня 2011 року сторони проживають окремо. Позивач вказує, що збереження шлюбу за викладених вище обставин є неможливим, а також буде суперечити його інтересам, у зв’язку із чим позивач і вимушений звернутись до суду із позовом про розірвання шлюбу.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи, однак завчасно надав до суду заяву, згідно якої просив суд розглянути справу без його участі та зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги про розірвання шлюбу визнала, просила після розірвання шлюбу залишити їй прізвище «Рєзнік».

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі позивача на підставі пояснень відповідача та письмових матеріалів справи.

Вислухавши думку відповідача ОСОБА_2, враховуючи думку позивача ОСОБА_1, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Шлюб між сторонами у справі, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище Віхарєва) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 26 серпня 1989 року у Центральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області за актовим записом №1476, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-КЕ №188336, а також відміткою у паспорті позивача серії КН №353789.

Сторони від шлюбу неповнолітніх дітей не мають.

Відповідно до статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно зі статтею 56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право на припинення шлюбних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно із положеннями пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

В судовому засіданні встановлено, що подружжя шлюбних відносин не підтримує, з серпня 2011 року спільного господарства не веде, проживає окремо.

Збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

Приймаючи до уваги ту обставину, що сторони не підтримують шлюбно-сімейних стосунків значний час, спільного господарства не ведуть, проживають окремо, збереження шлюбу суперечить їх інтересам; приймаючи до уваги думку відповідача, яка не заперечує проти розірвання шлюбу, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині, і вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 бажає залишити прізвище «Рєзнік».

Статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1 статті 142 Цивільного процесуального кодексу України та частиною 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами) передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За викладених обставин, оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачу ОСОБА_1. з державного бюджету 50 відсотків судового, сплаченого ним при подачі позову до суду, а також стягнути на його користь з відповідача сплачений ним судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.

Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 141, 265 Цивільного процесуального кодексу України, частиною 3 статті 105, статтями 110, 112 Сімейного кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса проживання: 39600, АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомо, адреса реєстрації: 39600, АДРЕСА_2) про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 26 серпня 1989 року у Центральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області за актовим записом №1476, між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище Віхарєва) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище "Рєзнік".

Зобов’язати Управління Державної казначейської служби України у місті Кременчуці Полтавської області повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, із державного бюджету 50 відсотків судового збору, що складає 352 грн. 40 коп., сплаченого ним при подачі позову до суду 12 жовтня 2018 року згідно квитанції №0.0.1156528847.1, на розрахунковий рахунок №31217206016010, отримувач – УК у місті Кременчук, код отримувача – 37965850, МФО отримувача – 899998, банк отримувача – Казначейство України, призначення платежу – судовий збір.

Зобов’язати Управління Державної казначейської служби України у місті Кременчуці Полтавської області виконати ухвалу суду про повернення витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на оплату судового збору в розмірі 352 грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 26 лютого 2019 року.

Суддя : Д.О. Зоріна