Постанова № 80159946, 28.02.2019, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

,

Справа № 264/6765/18

3/264/183/2019

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.02.2019 р. м. Маріуполь

Суддя Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, розглянувши матеріали, що надійшли з Головного Управління ДФС у Донецькій області ДФС України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ВЕ №193845, виданий Ленінським РВ УМВС України у місті Донецьку 25 липня 2001 року, ІПН НОМЕР_1, працюючого директором ПрАТ «Маріуполь-Авто», зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, за частиною 1 статті 163-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 29 листопада 2018 року № 881, складеного головним державним ревізором-інспектором Маріупольського відділу аудиту платників управління аудиту Головного управління ДФС у Донецькій області ОСОБА_3, ОСОБА_2, працюючи директором ПрАТ «Маріуполь-Авто», вчинив порушення пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання з податку на прибуток згідно податкового повідомлення- рішення від 07.08.2018 року №0006261415 у сумі 94550,42 грн.; несвоєчасну сплату до бюджету штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів згідно податкового повідомлення – рішення від 07.08.2018 року №0006281415 у сумі 89352,55 грн.; несвоєчасну сплату до бюджету пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов’язань та ШС за порушення вимог валютного законодавства згідно податкового повідомлення-рішення від 06.08.2018 року №0006171402 у сумі 6891,49 грн. у зв’язку із чим відповідальність передбачено п.126.1 ст.126 ПКУ у вигляді штрафу 36780,59 грн. у розмірі 20% від погашеної суми податкового боргу по податковим повідомленням-рішенням від 07.08.2018 року №0006261415, від 07.08.2018 року №0006281415; у вигляді штрафу 689,15 грн. у розмірі 10% від погашеної суми податкового боргу по податковому повідомленню-рішенню від 06.08.2018 року №0006171402 на підставі акту перевірки від 17.10.2018 року №1193/05-99-14-15/05419643.

ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, надіслав до суду письмові заперечення, згідно якими винуватим себе у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-2 КУпАП не визнав та просив закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, письмові заперечення ОСОБА_2, суддя приходить до висновку, що провадження у адміністративній справі відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.163-2 КпАП України підлягає закриттю у зв’язку із спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Так, в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 ставиться у провину порушення пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, тобто порушення строків сплати податкового зобов’язання, а саме за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання по податковим повідомленням-рішенням від 07.08.2018 року №0006261415, від 07.08.2018 року № НОМЕР_2 та від 06.08.2018 року №0006171402.

В протоколі зазначено дату вчинення правопорушення – 17 жовтня 2018 року

Однак відповідно до положень пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Автором протоколу не долучено та не надано доказів вчинення правопорушення ОСОБА_2 саме 17 жовтня 2018 року. Натомість ОСОБА_2 надано докази того, що вказані в адміністративному протоколі податкові повідомлення-рішення були предметами позову в адміністративному суді та відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року (справа №0540/7511/18-а) лише 13 вересня 2018 року ПрАТ «Маріуполь-Авто» подало до суду уточнений позов, за яким виключило з предмету позову повідомлення-рішення №0006261415, НОМЕР_2, НОМЕР_3. Тим самим 13 вересня 2018 року узгодило грошові зобов’язання по ним. А тому відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України десятиденний строк для сплати сплив 23 вересня 2018 року. Тобто можливим днем прострочення сплати узгодженого податкового зобов’язання є 24 вересня 2018 року.

Отже, в будь-якому випадку, адміністративне правопорушення, яке пред’явлене ОСОБА_2, вчинено більше трьох місяців тому.

З урахуванням зазначеного в теперішній час трьохмісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності сплив.

Так, у відповідності до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; закінчення встановленого законом тримісячного строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення правопорушення.

Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов’язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб’єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП, суд враховує положення статті 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Отже, суд при здійсненні правосуддя має діяти у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, не втручаючись у діяльність інших гілок державної влади, зокрема діяльність адміністративних органів.

Пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.

Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього кодексу.

У зв’язку з тим, що з часу вчинення адміністративного правопорушення пройшло більше трьох місяців, провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.163-2 КпАП України підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 163-2, 247 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.163-2 КпАП України відносно ОСОБА_2 - закрити у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляції через Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області.

Суддя: Н. В. Литвиненко