Ухвала суду № 80158138, 28.02.2019, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/5298/18

провадження № 2-а/361/50/19

28.02.2019

У Х В А Л А

28 лютого 2019 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Селезньової Т.В., при секретарі Коваль А.В., розглянувши в судовому засіданні у приміщенні суду в місті Бровари адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області, правонаступник Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення стягнення за порушення у сфері містобудівної діяльності,

встановив:

У пред’явленому позові позивач просив визнати протиправною та скасувати винесену начальником Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області постанову №3-1307/3-1307/2-и від 13.07.2018р. про накладення на нього штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Ухвалою від 3.09.2018р. було відкрито провадження в даній адміністративній справі. В даній ухвалі суд, відкриваючи провадження, виходив з того, що даний позов предметно підсудний місцевому загальному суду як адміністративному за пунктом 1 ч.1 ст.20 КАСУ (як справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності).

Ухвалою від 18.12.2018р. було замінено відповідача на його правонаступника Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області (у зв’язку з реорганізацією в системі органу місцевого самоврядування).

При з’ясуванні обставин справи і дослідженні доказів, зокрема оскаржуваної постанови, судом виявлено предметну непідсудність даної справи даному суду.

Предметом оскарження в даній справі є постанова начальника Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області ОСОБА_2 №3-1307/3-1307/2-и від 13 липня 2018 року про накладення на позивача штрафу за порушення, передбачене абзацем 2 п.1 ч.6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Дана постанова не містить посилань на відповідні норми КУпАП, які передбачають відповідальність за адміністративні правопорушення.

Тому при визначенні предметної підсудності даної справи слід виходити з того, що оскаржувані позивачем дії суб’єкту владних повноважень не є такими, що пов’язані з притягненням особи до адміністративної відповідальності і оскаржувана постанова не є постановою про притягнення до адміністративної відповідальності та про накладення адміністративного стягнення.

При цьому суд виходить з таких міркувань:

Згідно із частинами першою, другою та третьою статті 2 Кодексу України про адміністративній правопорушення законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України про адміністративні правопорушення до їх включення у встановленому законом порядку до КУпАП.

Частиною першою статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до частини першої статті 244-6 КУпАП органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188-42).

Отже, КУпАП регламентовано виключний перелік адміністративних правопорушень, за вчинення яких органи ДАБІ уповноважені притягати суб'єктів містобудівної діяльності саме до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3083-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Спеціальним Законом України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року встановлено відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Згідно ст.1 вказаного закону порушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Абзацом 2 пункту 1 частини шостої статті 2 Закону № 208/94-ВР передбачено, що суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Таким чином, спеціальним Законом № 208/94-ВР передбачено іншу відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, які у розумінні КУпАП не належать до адміністративних, і порядок притягнення до такого виду відповідальності врегульований Порядком №533, а не Положеннями КУпАП.

Такий правовий підхід до розмежування протиправних діянь у сфері містобудівної діяльності вбачається безпосередньо із положень статті 244-6 КУпАП та чітко регламентований статтею 41 спеціального Закону № 3038-VI, якою закріплено поділ справ, що розглядають органи державного архітектурно-будівельного контролю, на справи про адміністративні правопорушення та справи про інші правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

З системного аналізу норм Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» і положень КУпАП слід дійти висновку, що Орган ДАБК є уповноваженим на розгляд справ про адміністративні правопорушення (у відповідності до приписів частини першої статті 244-6 КУпАП), а також є уповноваженим накладати штрафи за інші порушення у сфері містобудівної діяльності, передбачені Законом «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», які не є адміністративними правопорушеннями, і відповідно притягнення особи до відповідальності такого виду не є притягненням до адміністративної відповідальності.

Враховуючи, що предметом оскарження у даній справі є постанова органу державного архітектурно-будівельного контролю, якою позивача притягнуто до відповідальності саме за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на підставі норм спеціального Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а не за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, і без застосування процедури, визначеної КУпАП, то суд дійшов висновку, що дана адміністративна справа не є справою з приводу оскарження рішення суб’єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, віднесеною до предметної юрисдикції місцевого загального суду згідно п.1 ч.1 ст.20 КАСУ, і тому відповідно до ч.2 ст.20 КАСУ дана справа предметно не підсудна Броварському міськрайонному суду Київської області як адміністративному, а є предметно підсудною ОСОБА_3 окружному адміністративному суду.

Позивач заперечує проти передачі даної справи окружному суду з тих підстав, що відповідальність, до якої позивач притягнутий в оскаржуваній ним постанові, є адміністративною відповідальністю, і тому справа підсудна предметно місцевому загальному суду, а також з тих підстав, що статтею 29 КАСУ чітко не визначено порядку передачі справи іншому суду з підстав недотримання правил про предметну підсудність.

Відповідач вважає, що позивач притягнутий до відповідальності у сфері містобудування, що не є адміністративною відповідальністю, і тому дана справа предметно підсудна окружному адміністративному суду, і просив передати справу на розгляд іншому суду з дотриманням правил про предметну підсудність.

Приймаючи рішення про передачу даної справи на розгляд окружному адміністративному суду, крім наведених вище аргументів, місцевий суд бере до уваги також і ту обставину, що виходячи з положень ст.20 КАСУ він не є уповноваженим на розгляд даної справи, і тому у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод він не є судом, вставленим законом, щодо розгляду даної категорії справи, і що згідно положень ст. 318 КАСУ будь-яке рішення, ухвалене судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), зокрема ст.20 КАСУ, є незаконним і підлягатиме скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Керуючись п.1 ч.1, ч.2 ст.20, ст.29 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області, правонаступник Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області, про визнання протиправною та скасування постанови №3-1307/3-1307/2-и від 13 липня 2018 року про накладення штрафу за статтею 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» - передати на розгляд за предметною юрисдикцією до ОСОБА_3 окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили за результатами апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення резолютивної частини - з дня складення повної ухвали до Шостого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Броварський міськрайонний суд Київської області згідно п.15.5 Перехідних положень КАСУ.

Учасник справи, якому ухвалу не вручено у день складення, має право на поновлення строку оскарження, якщо подасть апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Повна ухвала суду виготовлена 28 лютого 2019 року.

Суддя Т.В. Селезньова