
Миколаївський районний суд Одеської області
Справа№ 508/57/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2019 року Миколаївський районний суд Одеської області
В складі головуючого судді Парія І.О.
Секретаря Товт Т.В.
Розглянувши у судовому засіданні в смт. Миколаївка цивільну справу у підготовчому загальному провадженні за позовом ОСОБА_1 до Ісаївської сільської ради, Миколаївського району, Одеської області про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю,
В С Т А Н О В И В :
Позивачка ОСОБА_1, з липня 2007 року і по теперішній час постійно проживає без реєстрації у житловому будинку № 22, що знаходиться за адресою: проспект Миру, в с. Ісаєве, Миколаївського району, Одеської області.
Вказаний житловий будинок належав ОСОБА_2, що підтверджується обліковою карткою об’єкта погосподарського обліку, Ісаївської сільської ради, Миколаївського району, Одеської області від 09.04.2014 року.
26.07.2007 року позивачка сплатила ОСОБА_2, гроші за будинок, про що свідчить розписка, написана нею власноруч. Через те, що у ОСОБА_2, не були впорядковані документи на вищевказаний житловий будинок, сторони не змогли оформити договір купівлі – продажу вказаного житлового будинку.
Після отримання грошей, ОСОБА_2, забрала всі свої речі з будинку та віддала ОСОБА_1, ключі від нього.
За весь час її проживання в будинку жодних претензій до ОСОБА_1, ніким не було пред’явлено.
Таким чином, понад десять років, тобто з липня 2007 року позивачка добросовісно та безперервно володіє та відкрито користується даним нерухомим майном та земельною ділянкою як власним, доглядає та утримує його, постійно робить в ньому поточний та капітальний ремонт, оскільки постійно та безперервно проживає в будинку, сплачує належні платежі, і вважає, що являється його власником. ОСОБА_2, померла 07.06.2012 року.
В КП Миколаївське РБТІ право власності на житловий будинок № 22 з господарськими будівлями, які позначені на плані літерами: А – житловий будинок, а – веранда, що знаходиться за адресою: проспект Миру, в с. Ісаєве, Миколаївського району, Одеської області, не зареєстроване.
У зв’язку з чим позивачка вважає, що набула права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, однак надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, однак надав суду заяву, в якій позов визнає, не заперечує проти його задоволення, просить справу розглянути в його відсутність.
Згідно ст. 200 ч. 3 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Оскільки відповідач позов визнав та подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, суд приходить до висновку про ухвалення рішення по справі в підготовчому судовому засіданні.
Оцінивши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити. Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, право власності за набувальною давністю на житловий будинок № 22 з господарськими будівлями, які позначені на плані літерами: А – житловий будинок, а – веранда, що знаходиться за адресою: проспект Миру, в с. Ісаєве, Миколаївського району, Одеської області. Цей факт підтверджується матеріалами справи, копією паспорта ОСОБА_1 ( а.с. 5 ),копією обліковою карткою погосподарського обліку ( а.с. 6 ), копією розписки про отримання коштів ( а.с. 7 ), копією заповіту ( а.с. 8 ), копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2 ( а.с. 9 ), копією Зведеного акту вартості будинку ( а.с. 10 ). Відповідно до положень ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п'яти років, набуває право власності на це майно, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Набувальна давність визначається, як засіб закріплення майна за суб'єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також, в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим, як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.
У відповідності до роз'яснень постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав»:
п. 9. Відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно ( набувальна давність ), якщо інше не встановлено ЦК. Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі ( а не особі, яка заявляє про давність володіння ), а також на безхазяйну річ.
Можливість пред’явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.
Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв’язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.
Керуючись ст. ст. 19; 77; 200; 258; 263; 268; 273; 354 ЦПК України, ст. 344 ЦК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Ісаївської сільської ради, Миколаївського району, Одеської області про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, право власності за набувальною давністю на житловий будинок № 22 з господарськими будівлями, які позначені на плані літерами: А – житловий будинок, а – веранда, що знаходиться за адресою: проспект Миру, в с. Ісаєве, Миколаївського району, Одеської області.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а стороною, що не була присутня в судовому засіданні з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: Парій І.О.
Судове рішення № 80155454, Миколаївський районний суд Одеської області було прийнято 28.02.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 508/57/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: