Рішення № 80155251, 27.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2019 р. Справа№200/1608/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Селивського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про визнання протиправними дій, скасування рішення від 29.12.2018 року та зобов’язання вчинити певні дії

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про:

- визнання протиправними дії щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу періодів роботи: з 13.06.1989 року по 13.12.1991 року робітником в кооперативі «Прогрес» Селидівської міської ради Донецької області; з 14.12.1991 року по 24.03.1992 року заступником директора в малому виробничо-комерційному підприємстві «Паритет» м. Селидове Донецької області; з 24.08.1992 року по 28.10.1994 року слюсарем в приватному малому підприємстві «Круїз» м. Селидове Донецької області;

- скасування рішення від 29 грудня 2018 року в частині неврахування зазначених періодів роботи;

- зобов’язання зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 13.06.1989 року по 13.12.1991 року робітником в кооперативі «Прогрес» Селидівської міської ради Донецької області; з 14.12.1991 року по 24.03.1992 року заступником директора в малому виробничо-комерційному підприємстві «Паритет» м. Селидове Донецької області; з 24.08.1992 року по 28.10.1994 року слюсарем в приватному малому підприємстві «Круїз» м. Селидове Донецької області та переглянути заяву від 15 листопада 2018 року про призначення пенсії за віком згідно пп. 4 п. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до управління з заявою від 15.11.2018 року про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку згідно пп. 4 п. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

29.12.2018 року рішенням відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, посилаючись на те, що у позивача відсутній стаж для обраного виду пенсії: замість необхідних 25-ти років, передбачених пп. 4 п. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у позивача страховий стаж склав 22 року 05 місяців 28 днів.

Відповідач зазначив у рішенні від 29.12.2018р., що періоди роботи з 13.06.1989 року по 13.12.1991 року робітником в кооперативі «Прогрес» Селидівської міської ради Донецької області; з 14.12.1991 року по 24.03.1992 року заступником директора в малому виробничо-комерційному підприємстві «Паритет» м. Селидове Донецької області; з 24.08.1992 року по 28.10.1994 року слюсарем в приватному малому підприємстві «Круїз» м. Селидове Донецької області не враховані до страхового стажу, оскільки, відсутні номера наказів, дати про прийняття на роботу, звільнення та не надані підтверджуючі документі за ці періоди.

Позивач вважає, що такі дії відповідача є протиправними, оскільки у трудовій книжці наявні належним чином вчинені записи про роботу на вказаних підприємствах, тому звернувся до суду з даним позовом.

Зазначає, що рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 11.10.2018 року у справі № 242/4797/18 встановлено факт належності трудової книжки серії БТ-ІІ № 1569466 ОСОБА_1 Рішення суду відповідачем не оскаржене.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 27 лютого 2019 року.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Позивачем в позовній заяві викладено клопотання про розгляд справи без участі (а.с. 7).

Відповідачем надано письмовий відзив від 25.02.2019 року № 2148/07 (а.с. 39-41). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що позивач звернувся до управління з заявою № 5144 від 15.11.2018 року про призначення пенсії згідно пп. 4 п. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

На дату звернення страховий стаж склав 22 роки 05 місяців 28 днів, замість необхідних 25 років для обраного виду пенсії.

До страхового стажу не враховано періоди роботи з 13.06.1989 року по 13.12.1991 року робітником в кооперативі «Прогрес» Селидівської міської ради Донецької області; з 14.12.1991 року по 24.03.1992 року заступником директора в малому виробничо-комерційному підприємстві «Паритет» м. Селидове Донецької області; з 24.08.1992 року по 28.10.1994 року слюсарем в приватному малому підприємстві «Круїз» м. Селидове Донецької області, оскільки, відсутні номера наказів, дати про прийняття на роботу, звільнення та не надані підтверджуючі документі за вказані періоди.

При цьому відповідач посилається на Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Мінюсту України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. № 58.

За таких обставин позивачеві було відмовлено у зарахуванні вказаних вище періодів роботи до страхового стажу.

З зазначених причин відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії ВВ № 090147 (а.с. 33-34). Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Судом встановлено, що 15.11.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою № 5144 про призначення пенсії згідно пп. 4 п. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 43).

Рішенням від 29.12.2018 року відповідач відмовив позивачу у призначенні обраного виду пенсії, посилаючись на те, що страховий стаж позивача складає 22 роки 05 місяців 28 днів замість необхідних 25-ти років, передбачених пп. 4 п. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 17).

В спірному рішенні від 29.12.2018 року відповідач зазначив, що періоди роботи з 13.06.1989 року по 13.12.1991 року робітником в кооперативі «Прогрес» Селидівської міської ради Донецької області; з 14.12.1991 року по 24.03.1992 року заступником директора в малому виробничо-комерційному підприємстві «Паритет» м. Селидове Донецької області; з 24.08.1992 року по 28.10.1994 року слюсарем в приватному малому підприємстві «Круїз» м. Селидове Донецької області, оскільки, відсутні номера наказів, дати про прийняття на роботу, звільнення та не надані підтверджуючі документі за вказані періоди.

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 11.10.2018 року у справі № 242/4797/18 встановлено факт належності трудової книжки серії БТ-ІІ № 1569466 ОСОБА_1 (а.с. 19). Рішення набрало чинності 13.11.2018 року.

У трудовій книжці позивача БТ-ІІ № 1569466 (а.с. 8-16) по спірним періодам наявні наступні записи:

- з 13.06.1989 року по 13.12.1991 року робітником в кооперативі «Прогрес» Селидівської міської ради Донецької області;

- з 14.12.1991 року по 24.03.1992 року заступником директора в малому виробничо-комерційному підприємстві «Паритет» м. Селидове Донецької області;

- з 24.08.1992 року по 28.10.1994 року слюсарем в приватному малому підприємстві «Круїз» м. Селидове Донецької області.

При прийнятті на роботу в кооператив «Прогрес» Селидівської міської ради Донецької області наявне посилання на договір від 13.06.1989 року, при звільненні – на наказ від 13.12.1991 року.

При прийнятті на роботу в мале виробничо-комерційне підприємство «Паритет» м. Селидове Донецької області наявне посилання на договір від 14.12.1991 року, при звільненні – на наказ від 24.03.1992 року.

При прийнятті на роботу в приватне мале підприємство «Круїз» м. Селидове Донецької області наявне посилання на наказ від 24.08.1992 року, при звільненні посилань на наказ не міститься.

Сторонами не спростовується факт ліквідації спірних підприємств.

Однак, архівною довідкою архівного відділу Селидівської міської ради від 22.05.2018 року зазначені розміри заробітної плати позивача в кооперативі «Прогрес» (а.с. 20).

Архівною довідкою архівного відділу Селидівської міської ради від 16.01.2019 року зазначено кількість відпрацьованих позивачем днів у кооперативі «Прогрес» (а.с.21).

Відповідно до листа відділу статистики у м. Селидовому від 21.01.2019 року вбачається, що відомості з ЄДРПОУ по кооперативу «Прогрес» відсутні (а.с. 22).

Копіями наказів № 1 від 24.08.1992 року про прийом на роботу та від 28.10.1994 року № 1 про звільнення, підтверджено факт роботи у ПМП «Круіз» (а.с. 25-26).

Запис про роботу заступником директора в малому виробничо-комерційному підприємстві «Паритет» м. Селидове Донецької області у трудовій книжці також наявний.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Підпунктом 4 пункту 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів і військовозобов’язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов’язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Відповідно до посвідчення серії УБД № 179700, виданого 26.05.2017 року МНС України позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій (а.с. 29).

Довідкою Головного управління державної служби з надзвичайних ситуацій у Донецькій області від 22.12.2018 року № 1077 підтверджено участь позивача в антитерористичній операції (а.с. 31).

Таким чином, позивач має право на обраний вид пенсії відповідно до пп. 4 п. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Суд зауважує, що в трудовій книжці позивача належно відображено всі спірні періоди роботи позивача на спірних підприємствах. Позивач не може нести відповідальність чи негативні наслідки за роботодавця, який не послався у трудовій книжці на певні накази про прийняття чи звільнення з роботи.

З зазначених підстав суд дійшов висновку про неправомірність не зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи з 13.06.1989 року по 13.12.1991 року робітником в кооперативі «Прогрес» Селидівської міської ради Донецької області; з 14.12.1991 року по 24.03.1992 року заступником директора в малому виробничо-комерційному підприємстві «Паритет» м. Селидове Донецької області; з 24.08.1992 року по 28.10.1994 року слюсарем в приватному малому підприємстві «Круїз» м. Селидове Донецької області.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відмова у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 не прийнятих відповідачем спірних періодів роботи позивача є неправомірною і ці періоди мають бути зараховані до страхового стажу позивача.

З зазначених підстав рішення управління від 29.12.2018 року про відмову в призначенні пенсії підлягає скасуванню не частково, як просить позивач, а повністю, з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України, оскільки при повторному розгляді справи відповідач має прийняти нове рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, відповідач зобов'язаний повторно розглянути заяву позивача від 15.11.2018 року № 5144 про призначення пенсії і прийняти нове рішення з урахуванням зарахованих судом до страхового стажу спірних періодів праці позивача.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, як учасник бойових дій, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України У виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: 85400, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 41247274) про визнання протиправними дій, скасування рішення від 29.12.2018 року та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи: з 13.06.1989 року по 13.12.1991 року робітником в кооперативі «Прогрес» Селидівської міської ради Донецької області; з 14.12.1991 року по 24.03.1992 року заступником директора в малому виробничо-комерційному підприємстві «Паритет» м. Селидове Донецької області; з 24.08.1992 року по 28.10.1994 року слюсарем в приватному малому підприємстві «Круїз» м. Селидове Донецької області.

Скасувати рішення Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 29 грудня 2018 року про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії ОСОБА_1.

Зобов’язати Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.11.2018 року № 5144, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 13.06.1989 року по 13.12.1991 року робітником в кооперативі «Прогрес» Селидівської міської ради Донецької області; з 14.12.1991 року по 24.03.1992 року заступником директора в малому виробничо-комерційному підприємстві «Паритет» м. Селидове Донецької області; з 24.08.1992 року по 28.10.1994 року слюсарем в приватному малому підприємстві «Круїз» м. Селидове Донецької області.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 28 лютого 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Голубова Л.Б.