Рішення № 80154829, 28.02.2019, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/2346/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О. А.,

за участю секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.

розглянувши цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2

до

Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області

про встановлення факту належності, прийняття спадщини та визнання права власності за спадщиною

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області про встановлення факту належності, прийняття спадщини та визнання права власності за спадщиною. З позовної заяви, вбачається, що 5 грудня 2010 року помер брат позивача, ОСОБА_3 Різаєвич, який на день смерті проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1. Факт проживання за вказаною адресою спадкодавця. Після смерті ОСОБА_3 Різаєвича, померлого 5 грудня 2010 року залишилося спадщина, яка складається із житлового будинку в м. Кілія Кілійського району Одеської області, вул. Маяк, 281. Позивач, ОСОБА_2 відповідно до ст.1262 ЦК України є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 Різаєвича, який помер 5 грудня 2010 року. Позивач ОСОБА_2 на день смерті брата ОСОБА_3 Різаєвича, який помер 05.12.2010 року проживала разом за адресою: Одеська область Кілійський район, м. Кілія, вул. Маяк, 281, тобто у будинку який належав братові. Оскільки брат позивача був хворим, позивач здійснювала догляд за ним. Після смерті здійснювала похорон. Житловий будинок № 281 в м. Кілія Кілійський район, вул. Маяк, 281, належав спадкодавцю, ОСОБА_3 Різаєвичу, на підставі договору дарування, який при житті було втрачено. Під час звернення до приватного нотаріуса Кілійського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 позивачу було надано роз’яснення щодо того, що з доданих документів до нотаріальної контори право власності на вказаний житловий будинок не зареєстровано, та не можливо видати свідоцтва про право власності на спадщину, тому нотаріус радила звернутися до суду. Інших спадкоємців, в тому числі за заповітом та осіб які мають право на обов’язкову частку у спадщині, немає.

В зв’язку з зазначеним, представник позивача просив суд:

- встановити факт прийняття спадщини, після померлого 5 грудня 2010 року ОСОБА_3 Різаєвича, позивача, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: Одеська область, Кілійський район, м.Кілія, вул.Маяк, 281;

- встановити факт належності житлового будинку м. Кілія Кілійського району Одеської області, вул. Маяк, 281 – ОСОБА_3 Різаєвичу, померлому 8 квітня 2011 року;

- визнати за позивачем, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 право власності на житловий будинок в м. Кілія, Кілійського району Одеської області, вул. Маяк, 281 який відповідно до характеристики будинку, господарських будівель та споруд складається з: літ.А - житловий будинок, житловою площею 26,4 кв.м., загальною площею 53,5 кв.м., господарських будівель: літ.Б – кухня, літ.В – лазня, літ.Г - гараж, 1-5 надвірні споруди, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_3 Різаєвича, померлого 08 квітня 2011 року.

Представником позивача було надано заяву, відповідно до якої він просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача – Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області, в судове засідання не прибув, надав заяву в якій просив суд розглянути справу у межах чинного законодавства України, за його відсутності.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі, суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про народження, серії ІІ-ЖД № 255058, виданого в м. Кілія р/в ЗАГС Кілійського району Одеської області від 06.02.1976 року та свідоцтва про народження, серії І-АГ № 609276, виданого в м. Кілія райбюро ЗАГС Одеської області від 20.08.1969 року - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 Різаєвича, ІНФОРМАЦІЯ_4

Як вказано в свідоцтві про смерть серії 1-ЖД № 239771, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 348, ОСОБА_3 Різаєвич, помер 05.12.2010 року.

Відповідно договору дарування житлового будинку від 17.09.2002 р., ОСОБА_7 подарувала ОСОБА_3 Різаєвичу житловий будинок, що знаходиться за адресою: Одеська область Кілійський район, м. Кілія, вул. Маяк, 281.

Відповідно до технічного паспорту, складеного «БТІ» 26.04.2002 р., житловий будинок по вул. Маяк, № 281 в м. Кілія Кілійського району Одеської областіскладається з: літ. літ. А - житловий будинок, житловою площею 26,4 кв.м., загальною площею 53,5 кв.м., господарських будівель: літ. Б – кухня, літ. В – лазня, літ. Г - гараж, 1-5 надвірні споруди.

Згідно акту депутата Кілійської міської ради від 28.12.2018 р., ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 проживала на день смерті із своїм братом, ОСОБА_3 Різаєвичем, ІНФОРМАЦІЯ_6, який помер 05.12.2010 р. за адресою: Одеська область Кілійський район, м. Кілія, вул. Маяк, 281, який належить померлому братові, де піклувалася та доглядала за братом, в зв’язку з тим, що був хворим, проводила його поховання.

Як вбачається з інформаційного листа від 17.12.2018 р. № 644/01-16, приватним нотаріусом ОСОБА_4 на підставі звернення ОСОБА_2 щодо оформлення спадщини, роз’яснено, що оскільки не подано правовстановлюючих документів на спадкове майно, за відсутності цих документів, необхідно звернутися до суду за вирішенням зазначеного питання.

Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно заповітів/спадкових договорів № 54933454 від 30.01.2019 р. сформованої приватним нотаріусом ОСОБА_4, інформація відносно ОСОБА_3 Різаєвича відсутня.

З інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину № 54933440 від 30.01.2019 р. сформованої приватним нотаріусом ОСОБА_4М, відносно ОСОБА_3 Різаєвича, інформація відсутня.

При розгляді і вирішенні справи судом враховано наступні положення законодавства:

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до роз’яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватись в судовому порядку. Як вказано в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.2009 року № 12/5-126, по об’єктах нерухомого майна, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будівлі, що складається бюро технічної інвентаризації.

Згідно ст. ст. 293, 315 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення віднесено до компетенції суду.

Виходячи з наведеного суд вважає доведеним факт належності ОСОБА_3 житлового будинку, який було збудовано до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів та доведеним факт прийняття спадщини тому задовольняє зазначені вимоги.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п.п. 4.15 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом також встановлено, що в зв’язку з тим, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, позбавлений можливості інакше ніж у судовому порядку оформити свої спадкові права, в зв’язку з чим його право на спадщину підлягає судовому захисту шляхом його визнання на підставі ст. 16 ЦК України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.12, 81, 207, 259, 263-265, 315 ЦПК, ст. ст. 16, 1262, 1268 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області про встановлення факту належності, прийняття спадщини та визнання права власності за спадщиною - задовольнити повністю.

Встановити факт прийняття спадщини, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, після померлого 5 грудня 2010 року ОСОБА_3 Різаєвича.

Встановити факт належності житлового будинку розташованого в м. Кілія Кілійського району Одеської області, вул. Маяк, 281 – ОСОБА_3 Різаєвичу, померлому 5 грудня 2010 року.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 право власності на житловий будинок розташований в м. Кілія Кілійського району Одеської області, вул. Маяк, 281 який відповідно до характеристики будинку, господарських будівель та споруд складається з: літ. А - житловий будинок, житловою площею 26,4 кв.м., загальною площею 53,5 кв.м., господарських будівель: літ. Б – кухня, літ. В – лазня, літ. Г - гараж, 1-5 надвірні споруди, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_3 Різаєвича, померлого 5 грудня 2010 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_8