Рішення № 80154816, 27.02.2019, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/218/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Манжос Н. В.,

за участю секретаря судового засідання Припас А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Кілійська міська рада Одеської області про встановлення факту постійного проживання,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до Кілійського районного суду Одеської області 12.02.2018 року з заявою про встановлення факту постійного проживання.

Обґрунтовуючи подану заяву, заявник вказує, що 06.12.2006 року померла її мати ОСОБА_2. Після смерті спадкодавця залишилось спадкове майно, а саме: земельна ділянка, площею 3, 94 гектара, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД № 005884, що розташована на території Кілійської міської ради Одеської області. Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 23.04.2013 року по справі № 1513/3824/12 та ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 12.11.2014 року по справі № 502/2678/14-ц, якою виправлено описку в рішенні, встановлено факт належності державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД № 005884, померлій ОСОБА_2.

Як зазначає заявник, вона зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, однак останні 6 (шість) років, до дня смерті матері фактично мешкала з нею за адресою: м. Кілія Одеської області, вул. Київська, 102.

Також заявник вказує, що оскільки вона мешкала разом з матір’ю, то фактично прийняла спадщину у відповідністю до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України. Однак при зверненні до нотаріальної контори для прийняття спадщини, після смерті матері їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв’язку з пропуском шестимісячного строку.

На підставі викладеного заявник просить суд встановити факт проживання її, ОСОБА_1, разом з матір’ю ОСОБА_2, яка померла 06.12.2006 року на час відкриття спадщини.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, заявлені вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник Кілійської міської ради Одеської області в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Свідок ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, надала письмові пояснення згідно яких зазначає, що вона проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 по теперішній час. Зазначила, що ОСОБА_1 доглядала за своєю матір’ю ОСОБА_2, яка померла 06.12.2006 року, та проживала з нею по вул. Київській № 102 в м. Кілія Одеської області.

Свідок ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, надав письмові пояснення в яких зазначено, що ОСОБА_1 дійсно проживала тривалий час зі своєю матір’ю ОСОБА_2, а також доглядала за нею до дня її смерті та на момент смерті проживала разом з нею в м. Кілія Одеської області, вул. Київська, 102.

На підставі вищезазначеного суд ухвалює рішення за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою, в порядку передбаченому ст. ст. 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши подану заяву та надані докази по справі, судом встановлено наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії 1-ЖД № 079689 виданого повторно 31.05.2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області встановлено, що ОСОБА_5 народилась 14.01.1955 року, батьками записані ОСОБА_6 та ОСОБА_2, актовий запис № 25 від 26.01.1955 року, /а. с. 8/.

Довідкою за вих. № 88/03-66 від 31.05.2007 року наданою відділом реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області встановлено, що 14.01.1973 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області зареєстровано шлюб ОСОБА_7 та ОСОБА_5, актовий запис № 10. Також встановлено, що 30.06.1982 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області зареєстровано розірвання зазначеного шлюбу, актовий запис № 83. Після розірвання шлюбу присвоєні прізвища: йому – «Ципа», їй – «Ципа», /а. с. 36/.

Шлюб ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 (дошлюбне прізвище ОСОБА_7) ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, був зареєстрований 20.12.1986 року м. Кілія рай. відділ ЗАГС Одеської області, актовий запис № 243 від 20.12.1986 року, /а. с. 9/.

Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД № 005884 виданого 10.07.2000 року встановлено, що ОСОБА_10 на підставі рішення XIV сесії ХХІІІ скликання Кілійської міської Ради народних депутатів Кілійського району Одеської області від 27 квітня 2000 року № 128 передано у приватну власність земельну ділянку площею 3, 94 гектарів у межах згідно з планом, яка розташована на території Кілійської міської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 505, /а. с. 10/.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії 1-ЖД № 076276 року виданого 06.12.2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області встановлено, що ОСОБА_2 померла 06.12.2006 року, актовий запис № 357 від 06.12.2006 року, /а. с. 7/.

Заочним рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 23.04.2013 року по справі № 1513/3824/12 позов ОСОБА_1 задоволено частково, встановлено факт належності державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД № 005884, виданого на підставі рішення XIV сесії ХХІІІ скликання Кілійської міської Ради народних депутатів Кілійського району Одеської області від 27 квітня 2000 року № 128 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 505 на ім’я «Колеснік Марії Григорівни», - померлій 6 грудня 2006 року в м. Кілія Одеської області ОСОБА_2, /а. с. 11-12/.

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 12.11.2014 року по справі № 502/2678/14-ц виправлено описку в описовій та резолютивній частині рішення Кілійського районного суду Одеської області від 23 квітня 2013 року, ухваленого в цивільній справі № 1513/3824/12 а саме: виправити та вважати вірною серії державного акту – серію ІІІ-ОД, /а. с. 13/.

Актом депутата Кілійської міської ради Одеської області від 18.12.2017 року встановлено, що ОСОБА_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, але з 2001 року по 2006 рік до моменту смерті матері ОСОБА_2, мешкала за адресою: м. Кілія, вул. Київська, 102, /а. с. 14/.

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02.12.2015 року наданої державним нотаріусом Болградської районної державної нотаріальної контори Одеської області встановлено, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2, яка померла 06.12.2006 року, у зв’язку з пропущенням 6-ти місячного строку для прийняття спадщини , /а. с. 15/.

При вирішенні справи судом враховано відповідні положення діючого законодавства.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до п. 211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (втратила чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року) доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» в редакції від 11.12.2003 року визначено, що місце перебування це адміністративно - територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік та місце проживання це адміністративно - територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Оскільки з досліджених доказів достовірно встановлено, що заявник проживала спільно зі спадкодавцем до дня її смерті та доглядала її, суд вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 223, 247, 259, 263 - 265, 315, 354 ЦПК України, ст. ст. 29, 1220, 1261, 1268 ЦК України, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд

В И Р І Ш И В:

Заяву задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, разом зі спадкодавцем ОСОБА_2, яка померла 06.12.2006 року в м. Кілія Одеської області, вул. Київська, 102 на час відкриття спадщини.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення рішення.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_11