Рішення № 80154409, 27.02.2019, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/918/19

Провадження № 2/500/1670/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді Пащенко Т.П.

при секретарі – Топтигіної О.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Ізмаїл цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 14.11.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №844, обґрунтовуючи тим, що з листопада 2018 року фактичні шлюбні відносини між сторонами припинені у зв’язку з відсутністю взаєморозуміння, втрати почуттів поваги та любові. Спільне господарство сторони не ведуть. Спору щодо розподілу спільного майна подружжя на даний час немає. Позивачка вважає поновлення шлюбних відносин та примирення неможливими. У подружжя є неповнолітня дитина – син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спору щодо місця проживання дитини немає, дитина залишаються проживати разом із матір’ю.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечував проти їх задоволення.

Вислухавши позивачку, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ч.3 ст.109 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що сторони знаходяться в шлюбі з 14.11.2015 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-ЖД №243349, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області 14.11.2015 року, актовий запис №844 (а.с.4).

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ЖД №477960, виданим Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 16.06.2016 року, актовий запис №5533 (а.с.8).

Сторони сімейні стосунки не підтримують, разом не проживають, спільне господарство не ведуть. Спору щодо розподілу спільного майна подружжя та щодо місця проживання дитини на даний час немає, дитина залишається проживати разом із матір’ю, що з огляду на положення ст.82 ЦПК України є обставинами, які не підлягають доказуванню.

Згідно ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Оскільки сторони однією сім’єю не проживають, поновити шлюбно-сімейні стосунки наміру не мають, подальше сумісне проживання сторін і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивачки, а також відповідач позов визнав, наслідки визнання позову, передбачені ч.2 ст.206 ЦПК України відповідачу зрозумілі, суд вважає за можливе шлюб розірвати.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-82, 83, 95, 141, 200, 206, 247, 258, 259, 263 - 265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.110,112 СК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, до ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою: просп.Миру,6АДРЕСА_1, про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 14 листопада 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №844 – розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище «Прус».

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт громадянина України серії КМ №993631, виданий Ізмаїльським РВ ГУДМС України в Одеській області 12 січня 2016 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків – «НОМЕР_1», судовий збір у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: ОСОБА_4