Рішення № 80154290, 28.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2019 р. Справа№200/13858/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

04 грудня 2018 року шляхом надіслання поштою позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, у якому просив:

- визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 11 вересня 2018 року про відмову в призначенні пенсії за віком у відповідності до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов’язати відповідача зарахувати до стажу періоди роботи з 17 вересня 1984 року по 24 квітня 1985 року в Комбінаті побутового обслуговування населення м. Красноармійськ, з 14 липня 1986 року по 06 травня 2000 року на Красноармійському заготівельно-виробничому підприємстві «Вторресурси», з травня 2003 року по 30 квітня 2011 року відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов’язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 12 червня 2018 року про призначення пенсії за віком на підставі статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач протиправно не зарахував до стажу окремі періоди роботи позивача і, як наслідок, відмовив у призначенні пенсії за віком. Позивач покликалася на те, що всі записи про трудову діяльність в трудовій книжці вчиненні у відповідності до приписів чинного законодавства, а зміна прізвища підтверджена документально.

У відзиві на адміністративний позов відповідач позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні з наступних підстав. За приписами статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається після досягнення 60 років та відповідного віку жінками за наявності страхового стажу з 01 січня по 31 грудня 2018 року не менше 25 років. У разі відсутності, починаючи з 01 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами 1-3 цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами 1-3 цієї статті на дату досягнення відповідного віку. Наявність страхового стажу, передбаченого частинами 1-3 цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії. За відсутності страхового стажу, пенсії за віком призначаються після досягнення віку 63 роки за наявності страхового стажу по 31.12.2018 – від 15до 25 років. Відповідно до наданих документів страховий стаж ОСОБА_1 складає 8 років 02 місяці 08 днів. До страхового стажу позивача не були зараховані періоди роботи: з 17 вересня 1984 року по 24 квітня 1985 року в Комбінаті побутового обслуговування населення м. Красноармійськ, оскільки рік наказу про звільнення не співпадає з роком звільнення; з 14 липня 1986 року по 06 травня 2000 року на Красноармійському заготівельно-виробничому підприємстві «Вторресурси», так як запис завірено печаткою, назва якої не співпадає з назвою підприємства при прийомі на роботу, дані про реорганізацію підприємства відсутні; з травня 2003 року по 30 квітня 2011 року згідно даних індивідуальних відомостей про застраховану особу, наданих на прізвище «Бірюкова Любов Олексіївна», так як позивачкою не було надано документ, який підтверджує зв’язок між прізвищем «Бірюкова» та прізвищем «Гаврилюк».

11 грудня 2018 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження.

12 грудня 2018 року від відповідача витребувані докази.

11 січня 20190 року розгляд справи продовжено за правилами загального позовного провадження, від відповідача повторно витребувані докази.

29 січня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12 лютого 2019 року.

У судове засідання, призначене на 12 лютого 2019 року, сторони не з’явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Керуючись частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд визнав за можливе розглянути справу в письмовому провадженні.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 народилася 27 листопада 1959 року, що підтверджується копією паспорта громадянина України ВТ 142452 (а.с. 9).

12 червня 2018 року ОСОБА_1 подала до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області заяву про призначення пенсії за віком, яка була зареєстрована за №5065 (а.с. 39-40).

11 вересня 2018 року начальником Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». В призначенні пенсії відмовлено у зв’язку із відсутністю необхідного страхового стажу 25 років. Згідно рішення до страхового стажу не зараховані періоди роботи:

з 17 вересня 1984 року по 24 квітня 1985 року в Комбінаті побутового обслуговування населення м. Красноармійськ, оскільки рік наказу про звільнення не співпадає з роком звільнення;

з 14 липня 1986 року по 06 травня 2000 року на Красноармійському заготівельно-виробничому підприємстві «Вторресурси», так як запис завірено печаткою, назва якої не співпадає з назвою підприємства при прийомі на роботу, дані про реорганізацію підприємства відсутні;

з травня 2003 року по 30 квітня 2011 року згідно даних індивідуальних відомостей про застраховану особу, наданих на прізвище «Бірюкова Любов Олексіївна», так як позивачкою не було надано документ, який підтверджує зв’язок між прізвищем «Бірюкова» та прізвищем в паспорті за вищевказаний період.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно статті 92 Основного закону виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону №1058-ІV).

Закон №1788-ХІІ був ведений в дію з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 1 квітня 1992 року - в повному обсязі.

01 січня 2004 року набув чинності Закон №1058-ІV.

Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону №1058-ІV.

згідно абзацу 2 частини 1 цієї статті починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;

абзацом 3 частини 1 встановлено, що до досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку: 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

Згідно частини 2 цієї статті у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу:

по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років.

Частиною 4 цієї статті встановлено, що у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку. Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Судом встановлено, що на дату звернення за призначенням пенсії ОСОБА_1 виповнилося 58 років 6 місяців, тобто вона досягла віку, який надає право на пенсію за віком.

Відповідно до частини 2 статі 24 Закону №1058-V страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Система персоніфікованого обліку була введена в дію 01 січня 2004 року на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року № 401 "Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування" згідно постанов Кабінету ОСОБА_2 України №1854 від 12.12.2002 та №303 від 12.03.2003.

Згідно статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно пункту 1.1 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.93, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, в редакції наказу Міністерства соціальної політики №720/1642/5 від 06.10.2014 (далі – Інструкція), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Згідно пункту 4.1 Інструкції у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Згідно пункту 3.3 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 , зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі – Порядок), орган, що призначає пенсію, надає […] допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу І цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії: особам, які звертаються за призначенням пенсії.

Згідно частини 1 статті 7 Закону №1058-ІV загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, зокрема, за принципом державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом.

Доказом правильності оформлення трудової книжки та відповідність записів про роботу працівника фактично виконуваній останнім роботи, що у свою чергу є підтвердженням стажу роботи, є правильність оформлення трудової книжки.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно не зараховані до страхового стажу період роботи: з 17 вересня 1984 року по 24 квітня 1985 року в Комбінаті побутового обслуговування населення м. Красноармійськ, та з 14 липня 1986 року по 06 травня 2000 року на Красноармійському заготівельно-виробничому підприємстві «Вторресурси», оскільки записи в трудовій книжці оформлені у відповідності до Інструкції, а отже трудова книжка БТ-І №2001803 є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом трудового стажу позивача.

Щодо не зарахування до страхового стажу періодів роботи з травня 2003 року по 30 квітня 2011 року, оскільки згідно даних індивідуальних відомостей про застраховану особу, наданих на прізвище «Бірюкова Любов Олексіївна», так як позивачкою не було надано документа, який підтверджує зв’язок між прізвищем «Бірюкова» та прізвищем в паспорті за вищевказаний період, суд зазначає наступне.

На дату подання заяви про призначення пенсії позивач мала прізвище, ім’я та по-батькові – ОСОБА_1, що підтверджується копією паспорта громадянина України ВТ 142452.

Згідно картки платника податків, виданої 20 жовтня 2015 року Красноармійською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області, в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків ОСОБА_1 присвоєний реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1.

Статтею 21 Закону №1058-IV встановлено, що персоніфікований облік у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

На кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки, яка містить, зокрема, відомості про страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат.

Порядок відкриття та ведення персональної електронної облікової картки встановлений “Положенням про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування”, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 8 липня 2014 року за № 785/25562, в редакції постанови Правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 №8-1, (далі – Положення).

За приписами вказаного Положення в персональній електронній обліковій карті застрахованої особи обов’язково зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків такої особи.

В матеріалах справи міститься форма ОК-5 «Індивідуальні відомості про застраховану особу» на ім’я ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків якої співпадає з реєстраційним номером облікової картки платника податків ОСОБА_1.

Отже, відповідач при обчисленні стажу протиправно посилався на відсутність «документа, який підтверджує зв’язок між прізвищем «Бірюкова» та прізвищем в паспорті за вищевказаний період», оскільки підтвердженням такого зв’язку є форма ОК-5 «Індивідуальні відомості про застраховану особу на ОСОБА_3» та картка платника податків на ім’я ОСОБА_1, так як вказані документи містять однаковий реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Крім цього, позивачем були надані документи щодо зміни її прізвища в період з травня 2003 року по 30 квітня 2011 року та на дату подання заяви про призначення пенсії, а саме свідоцтво про розірвання шлюбу від 27 травня 2002 року, свідоцтво про шлюб від 07 листопада 2008 року, рішення від 06 квітня 2015 року та ухвала від 28 травня 2015 року Красноармійського міськрайонного суду Донецької області по справі №235/1035/15-ц, свідоцтво про шлюб від 07 жовтня 2016 року.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» та враховує положення «Рекомендації Комітету ОСОБА_2 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень», прийняті Комітетом ОСОБА_2 11.03.1980, а саме суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Разом з тим, пунктом 4 частини 1 статті 5 КАС України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень - вчинити певні дії.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов’язує суб’єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Позивач просить захисти його права шляхом зобов’язання відповідача включити до стажу період роботи з травня 2003 року по 30 квітня 2011 року, але дана вимога не може бути задоволена з огляду на наступне.

Страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За даними форми ОК-5 «Індивідуальні відомості про застраховану особу на ОСОБА_3» в період з травня 2003 року по 30 квітня 2011 року не за всі місяці були сплачені страхові внески, а тому весь цей період не може бути включений до стажу.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону №1058-IV за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, тобто обчислення страхового стажу віднесено до дискреційних повноважень відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що належним засобом правого захисту у даній справі буде зобов’язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Питання розподілу судових витрат вирішити у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 263, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: 85302, Донецька область, м. Покровськ, мікрорайон СонячнийАДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, будинок 13; код ЄДРПОУ 42169323) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії від 11 вересня 2018 року Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Зобов’язати Покровське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 червня 2018 року, зареєстровану за №5065, про призначення пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок за рахунок бюджет них асигнувань Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Повний текст рішення складений 28 лютого 2019 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Донецького окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Циганенко А.І.