Ухвала суду № 80154172, 27.02.2019, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. 25 Серпня, 192, м. Болград, Одеська область, 68702, тел. /факс: (04846) 4-31-21,

e-mail: inbox@bg.od.court.gov.ua, web:https://bg.od.court.gov.ua, код ЄДРПОУ: 02897690

27.02.2019

Справа № 497/279/19

Провадження № 6/497/8/19

УХВАЛА

про залишення подання без руху

27.02.2019 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання - Бекметова Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград подання старшого державного виконавця Болградського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження особи (боржника) ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу,

ВСТАНОВИВ:

25.02.2019 року старший державний виконавець Болградського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов’язань за виконавчим листом, в обґрунтування вимог посилаючись на те, що ОСОБА_2 є боржником у виконавчому провадженні №57211264 - щодо виконання рішення суду за виконавчим листом №2-ц-70/10, що був виданий 02.02.2010 року Болградським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 51304,55 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, та 2000грн - моральної шкоди, а також 6051,25грн. судових витрат, а всього, - 59355,80 грн.

Проте подання не відповідає вимогам ст.175ч.3п.п.2,4-10 та ч.5ст.177 ЦПК України і підлягає залишенню без руху.

Пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону України №1404-VIII “Про виконавче провадження” (далі – Закон) передбачено, що виконавець має право, в разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника – фізичної особи чи керівника боржника – юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно з ст. 377-1 ЦПК України (в редакції до 15.12.2017 року) питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішувалося судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця. Суд негайно розглядав подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Суд міг постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Ст. 441 ЦПК України (в редакції від 15.12.2017 року) регламентовано, що ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. В редакції вказаної статті не має вимог до місця знаходження виконавчої служби, адже вона знаходиться у розділі VI ЦПК України (Процесуальні питання, пов’язані із виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).

Проте, відповідно до ст. 446 ЦПК України (Підсудність справ) процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов’язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Крім того, у п. 1 Розд. ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень (в редакції від 21.03.2018 року) зазначено, що, в разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України вирішує суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, за поданням державного або приватного виконавця, який відкрив відповідне виконавче провадження.

Тобто, на теперішній час виконавці, які відкрили виконавче провадження мають право звернутись тільки до суду, який розглядав справу.

Згідно п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, в разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

В розділі «Ухилення боржника від виконання зобов'язань» узагальнення Верховного Суду України «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» від 01.02.2013р. зазначено, що з погляду значення словосполучення «ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п.5ч.1ст.6 Закону № 3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-XIV, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суд має з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

З огляду на зазначене вище, саме на виконавця покладено обов’язок доказування ухилення від виконання рішення.

Поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Питання щодо обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України порушується за наявності доказів ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням.

Матеріали справи мають містити докази обізнаності боржника про наявність виконавчого провадження, - доказ направлення на його адресу копії постанови про відкриття виконавчого провадження та інформації щодо інших дій, які вчинив державний виконавець для виконання судового рішення та отримання їх боржником.

Крім того, щодо подання: для нього існують певні вимоги, яких державний виконавець має дотриматись. Відповідно до п.2 розділу XIII Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України» (далі – Інструкція), подання готується на бланку відповідного органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Подання має обов’язково містити:

– для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника – найменування суду, до якого надсилається подання;

– відомості про виконавче провадження (найменування, дата, номер виконавчого документа, на підставі якого відкрито виконавче провадження, орган (посадова особа), який (яка) видав(ла) виконавчий документ, резолютивна частина рішення, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження, дата відкриття виконавчого провадження тощо);

– прізвище, ім’я та по батькові боржника (керівника юридичної особи – боржника), дату народження (число, місяць та рік);

– громадянство боржника (керівника юридичної особи – боржника) (за наявності таких даних);

– реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію і номер паспорта боржника (керівника юридичної особи) – громадянина України, який через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті (за наявності таких даних).

В разі виконання зведеного виконавчого провадження зазначаються його номер в автоматизованій системі виконавчого провадження, кількість виконавчих проваджень, включених до зведеного виконавчого провадження, загальна сума стягнення з урахуванням суми виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця тощо;

– обґрунтування ухилення боржника від виконання своїх зобов’язань (зобов’язань боржника – юридичної особи);

– резолютивну частину подання.

До подання додаються копії виконавчого документа, постанови про відкриття виконавчого провадження. В разі виконання зведеного виконавчого провадження до подання додається облікова картка на зведене виконавче провадження. За необхідності до подань державного виконавця, приватного виконавця можуть додаватися копії інших документів.

За наявності в поданні також зазначаються місце проживання (реєстрації) та інші відомості про особу, які відомі державному виконавцю, приватному виконавцю.

Статтею 174 ЦПК України регламентовано види та зміст заяв по суті справи. При розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Суд може зобов’язати державний орган чи орган місцевого самоврядування подати відповідну заяву по суті справи (крім позовної заяви). Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це за необхідне.

Статтею 182 Цього ж кодексу визначені форми заяв, клопотань і заперечень. Так, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом. Стаття 183 цього ж Кодексу містить загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення. Так, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення мають містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб’єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо). Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. За наявності в поданні також зазначаються місце проживання (реєстрації) та інші відомості про особу, які відомі державному виконавцю, приватному виконавцю. Складніше якщо ніякої інформації про боржника окрім прізвища ім’я та по-батькові немає, в такому разі у судді будуть підстави відмовити у задоволенні.

Відповідно до ч.1ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175,177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позову.

Оскільки дане подання надійшло до суду з недоліками (викладене не на бланку), суд дійшов висновку, що воно підлягає залишенню без руху до усунення недоліків.

Керуючись ст. ст.95,174,175,177, 182-185 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Подання старшого державного виконавця Болградського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження особи (боржника) ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу- залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків – десять днів з дня отримання нею копії даної ухвали.

Роз'яснити заявнику, що в разі не усунення у встановлений строк недоліків, зазначених в ухвалі, подання буде вважатись неподаною і повернута заявнику, що не є перешкодою для звернення до суду з цією ж заявою після усунення зазначених недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Суддя А.В. Кравцова