Ухвала суду № 80154166, 20.02.2019, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/663/19

4-с/206/12/19

УХВАЛА

20 лютого 2019 року у залі суду у м.Дніпрі суддя Самарського районного суду м.Дніпропетровська Сухоруков А.О.,

розглянувши у відкритому судовому клопотання представника стягувача ОСОБА_1 про закриття провадження за скаргою Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" на рішення державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 про стягнення виконавчого збору від 03.01.2019 року по ВП №55309134 та про стягнення штрафу від 03.01.2019 року по ВП №55309134,

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2019 року представник Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» звернувся до суду зі скаргою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 про стягнення виконавчого збору від 03.01.2019 року по ВП № 55309134, визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 про стягнення штрафу від 03.01.2019 року по ВП № 55309134.

01 лютого 2019 року скарга призначена до розгляду.

20 лютого 2019 року від представника стягувача ОСОБА_1 надійшло до суду клопотання про закриття провадження за скаргою у зв’язку з тим, що дана скарга не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і є юрисдикцією адміністративних судів.

В судовому засіданні представник заявника ПАТ «Дніпрогаз» ОСОБА_3 просив задовольнити скаргу та скасувати постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та стягнення штрафу.

Представник за довіреністю Шевченківського ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_4 надав до суду заяву про розгляд скарги за їх відсутності.

Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи дійшов до наступного висновку.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За нормами статті 2 Закону № 1404-VIII (далі Закон), виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад, зокрема забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

За змістом пункту 5 частини першої статті 3 Закону постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами.

Тобто примусовому виконанню підлягають не лише виконавчі документи, видані судами в передбачених законом випадках на виконання судових рішень, але й постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Порядок розгляду скарг регламентований розділом VII Цивільно-процесуального кодексу України

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно із частиною 1 статті 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими статтею 450 цього Кодексу, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

У відповідності до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Отже, як право на звернення зі скаргою, так і порядок її розгляду та постановлення ухвали пов’язані з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України, та його примусовим виконанням.

Частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом № 1404-VIII, згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Водночас частиною другою статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З урахуванням вищенаведеного можна зробити висновок, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Аналіз наведених правових положень у сукупності з обставинами цієї справи дають підстави для висновку, що спір з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору та штрафу, прийнятих під час дії Закону N 1404-VIII, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, було видано виконавчий документ, що знаходився на примусовому виконанні у державного виконавця.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах ОСОБА_5 Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі N 127/9870/16-ц, від 20 вересня 2018 року у справі N 821/872/17, від 30 січня 2019 у справі № 161/8267/17

Таким чином, суд доходить висновку про задоволення клопотання представника стягувача про закриття провадження за скаргою, оскільки неможливий розгляду скарги ПАТ «Дніпрогаз» в порядку цивільного судочинства, а її розгляд віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 206, 255, 256, 258-261, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника стягувача ОСОБА_1 про закриття провадження за скаргою задовольнити.

Закрити провадження за скаргою Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" на рішення державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 про стягнення виконавчого збору від 03.01.2019 року по ВП №55309134 та про стягнення штрафу від 03.01.2019 року по ВП №55309134.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п. 15.5 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціювання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне судове рішення у формі ухвали складено 25 лютого 2019 року.

Суддя А.О.Сухоруков