Рішення № 80153781, 11.01.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2019 року Справа № 160/8956/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27.11.2018 року позивач звернулася до адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги: визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо застосування при обчисленні розміру її пенсії по інвалідності пункту 7-2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.10.2017 року; зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату їй пенсії по інвалідності, обчисливши її відповідно до статей 27 та 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", без застосування п.7-2 "Прикінцевих положень" вказаного Закону, тобто в розмірі 100% пенсії за віком, з 01.10.2017 року, з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначила, що її страховий стаж складає 36 років 4 місяці 16 днів. Вона здобула право на отримання пенсії та її було переведено на пенсію за віком достроково із застосуванням п.7-2 «Прикінцевих положень» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із обмеженням її розміру відповідно до шкали ст.26 Закону. 27.02.2017 р. відбулося лише формальне переведення на пенсію по інвалідності. Фактичного ж переводу із пенсії за віком на пенсію по інвалідності не відбулось, адже і нині продовжується утримання з пенсії по інвалідності ще додатково за 16 місяців (з 27.02.2017 р. до досягнення нею пенсійного віку 29.06.2018 р. за достроковість 21%). Так, п.7-2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" жодним чином не може бути застосованим до пенсій по інвалідності, оскільки це суперечить вимогам чинного пенсійного законодавства. За таких обставин, позивач вимушена була звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 30.11.2018 року було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні за статтею 263 КАС України. Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Від відповідача 26.12.2018 року надійшов відзив на адміністративний позов. В обґрунтування заперечень посилається на те, що до 01.10.2018 року зменшення розміру пенсії за віком застосовувалось протягом усього періоду отримання пенсії незалежно вид її виду, а з 01.10.2018 року змінено термін застосування зменшення пенсії за достроковий вихід на пенсію. Зазначено, що зменшення розміру пенсії за віком застосовується до досягнення віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та протягом періоду, який дорівнює кількості повних та неповних місяців дострокового виходу на пенсію після досягнення жінкою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. Після завершення цього періоду розмір пенсії переглядається без застосування зниження пенсії з дня, наступного за днем завершення цього періоду.

Враховуючи вищезазначене, до змін в законодавстві позивач не мала правових підстав для скасування зменшення розміру пенсії за віком у зв'язку з достроковим виходом на пенсію, з 01.10.2017 року позивач у зв'язку з вищезазначеними змінами в законодавство отримала можливість отримувати пенсію в повному обсязі, без відрахувань але з 30.12.2021 року (пенсійний вік 58 р. 6 міс. (з 30.12.2018 р.) + 42 місяця (кількість місяців дострокового виходу)). Дії фахівців Пенсійного фонду України підтверджено також постановою Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 14.04.2017 року по справі № 213/1/17, яке набрало законної сили 10.05.2017 року. За таких обставин, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

02.01.2019 року від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що особи з інвалідністю ІІІ групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчислено відповідно до статей 27 та 28 цього закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону. Якщо у осіб з інвалідністю є трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, то пенсія по інвалідності призначається в розмірі пенсії за віком при відповідному стажі роботи. Ручні корегування необґрунтовані статтями 30, 32, 33 Закону 1058, тому порушують базу комп’ютерної програми, а тому позивач просила суд позов задовольнити в повному обсязі з викладених у ньому підстав.

Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що з 06.06.2014 р. по 29.12.2014 р. позивач отримувала пенсію по інвалідності III групи внаслідок загального захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV).

З 30.12.2014 року, відповідно до заяви позивача, переведено на дострокову пенсію за віком призначену достроково (після досягнення позивачем віку 55 років) згідно з п.7-2 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

27.02.2017 року позивач звернулась до відповідача із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком.

Своїм розпорядженням від 01.03.2017 року №148411 відповідач перевів позивача з пенсії за віком, (дострокову) на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком, з урахуванням незмінної складової - зменшення пенсії за достроковий вихід на пенсію.

Правомірність та обґрунтованість дій відповідача щодо застосування п.7-2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 01.10.2017 року при обчисленні пенсії позивача є предметом спору, який передано на розгляд суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Отже, нормативно-правовим актом, яким, зокрема, визначено підстави припинення пенсійних виплат, є Закон № 1058-IV. Інші нормативно-правові акти, у сфері правовідносин врегульованих Законом № 1058-IV, можуть застосовуватися за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.

Згідно з п.7-2 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (який діяв на момент переведення позивача на дострокову пенсію), до 1 січня 2015 року право дострокового виходу на пенсію за віком мають жінки, яким виповнилось 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи. У цьому випадку розмір її пенсії, обчислений відповідно до ст.27 та з урахуванням ст.28 цього Закону 1058, зменшується на 0,5% за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію. Зменшення розміру пенсії за віком застосовується протягом усього періоду отримання пенсії незалежно від її виду.

Відповідно ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

До досягнення віку встановленого абзацом першим ст.26 право на пенсію за віком мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку: 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року.

Відповідно до вимог п.7-2 Розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розмір пенсії Позивача обчислений відповідно до ст.27 та з урахуванням ст.28 цього Закону, зменшився на 21% за вихід на пенсію на 42 місяці раніше.

Складова, щодо зменшення пенсії за достроковий вихід на пенсію виникає під час використання відповідного права та залишається невід'ємною часткою пенсійної виплати та застосовується протягом усього періоду отримання пенсійної виплати незалежно від її виду.

Крім того, позивач дійсно звернулась до відповідача з заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком, відповідно до якої та з урахуванням зменшення пенсії за достроковий вихід на пенсію її було переведено з пенсії за віком, (дострокову) на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком.

Відповідно до ч.2 ст.33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону.

Пунктом 7-2 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» також передбачено, що зменшення розміру пенсії за віком застосовується протягом усього періоду отримання пенсії незалежно від її виду.

Таким чином, відповідачем правомірно застосовано зменшення розміру пенсії позивача по інвалідності в розмірі пенсії за віком.

За таких обставин, оскільки позивач вийшла на пенсію за віком до досягнення віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідачем відповідно до вимог ч.2 пункту 7-2 Розділу XV Прикінцеві положення зазначеного Закону, застосовано зменшення розміру пенсії позивача.

Крім того, суд враховує й той факт, що 14.04.2017 року постановою Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області по справі № 213/1/17 було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання перерахувати пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком без зменшення її розміру, зобов’язання виключити з розрахунку нарахування пенсії розмір заробітної плати, нарахований в період з 01.07.2000 року по 01.01.2005 року. Дана постанова суду набрала законної сили 10.05.2017 року.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про те, що позивачем не доведено неправомірність дій відповідача щодо застосування при обчисленні розміру її пенсії по інвалідності пункту 7-2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.10.2017 року, а отже у задоволенні позову слід відмовити повністю.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що даний позов не підлягає задоволенню повністю з викладених вище підстав.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 78, 132, 139, 205, 241 - 246, 250, 262, 263 КАС України,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 50026, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26 м.Дніпро, 49094, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя Кучма К.С.