Ухвала суду № 80153417, 28.02.2019, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/1018/19

Номер провадження 1-кс/489/591/19

28.02.2019

У Х В А Л А

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Миколаєва Захарченко Д.В., при секретарі Погребняк О.О., за участю прокурора Кафтанова А.Л., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши клопотання начальника відділення Інгульського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого в.о. директора ДП "Дослідний завод інституту імпульсних процесів та технологій ОСОБА_5 наук України", не судимого, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 підозрюється в тому, що він являючись службовою особою, в.о. директора ДП "Дослідний завод інституту імпульсних процесів та технологій ОСОБА_5 наук України", в період з 17.01.2019 р. по 22.02.2019 р., використовуючи своє службове становище, вимагав у представника ТОВ "АНТАН-П" ОСОБА_6, неправомірну вигоду за прийняття позитивного рішення щодо укладання договору оренди складського приміщення, розташованого на території ДП "ДЗІІПТ НАН України", яку отримав 22.02.2019 р. о 10.40 год. по вул. Чкалова, 197 в м. Миколаєві, в приміщенні вказаного підприємства, в сумі 20000 грн.

22.02.2019 р. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.3 КК України.

Слідчим подано клопотання про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для запобігання ризикам переховування від органів досудового розслідування і суду, знищення, сховання або спотворення будь-яких із документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків та експертів у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Дослідивши надані матеріали, вислухавши думку учасників судового розгляду, вважаю, що надані прокурором докази доводять наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, що підтверджується показами свідка ОСОБА_6 про такі обставини, відомостями про виявлення в ході обшуку в приміщеннях підприємства очолюваного підозрюваним документів, щодо передачі в оренду ТОВ "АНТАН-П" приміщення та обладнання, а також імітаційних засобів у вигляді грошових коштів, переданих йому згідно показів свідка, в якості неправомірної вигоди, та слідів цих засобів на руці підозрюваного.

При вирішенні питання про обґрунтованість підозри, приймаю до уваги, що відповідно до позиції неодноразово викладеної у рішеннях Європейського суду з прав людини, з урахуванням практики якого застосовується кримінальне процесуальне законодавство України, відповідно до вимог ст.9 КПК України, зокрема у рішеннях "Феррарі-Браво проти Італії" від 14.03.1984 р., "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28.10.1994 р., "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30.08.1990 р., питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, а факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку та є достатнім, щоб такі факти або інформація, могли б переконати об’єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин.

При цьому, вважаю факти та інформацію, щодо причетності ОСОБА_3 до вчинення злочину, достатніми для переконання, як в тому що він таки міг вчинити цей злочин, а так для вирішення питання про доцільність застосування запобіжного заходу.

Також, вважаю доведеними обставини існування ризику, передбаченого ст.177 КПК України, який є підставою для застосування запобіжного заходу, а саме можливості знищити, сховати або спотворити будь-який із документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки кримінальне правопорушення вчинялось зі складанням ряду документів, до яких підозрюваний як керівник підприємства має доступ.

Вважаючи встановленими обставини існування вказаного ризику, який дає підстави для застосування запобіжного заходу, вважаю недоведеними ризики переховування від органів досудового розслідування і суду, незаконного впливу на свідків та експертів у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки прокурором не надано доказів існування таких ризиків, з боку підозрюваного, який не має намірів переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків та експертів, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що робить наявність таких ризиків малоймовірною, в зв'язку з чим не можливо прийняти ці ризики до уваги та розглядати їх, як підставу для застосування запобіжного заходу.

Крім того, згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази, обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні та у разі недоведення цих обставин відповідно до вимог ч.4 ст.194 КПК України, має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

При цьому, прокурором не доведена недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів до підозрюваного, оскільки доведений ризик не є настільки суттєвим, що сам по собі потребує застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи, відповідно до вимог ст.178 КПК України, відсутність відомостей про наявність у підозрюваного судимостей, наявність постійного місця проживання та роботи, міцних соціальних зв'язків, родини, утриманців, стану його здоров’я, його репутацію, що дає підстави для застосування до нього менш суворого запобіжного заходу.

При вирішенні цього питання, також приймаю до уваги, що відповідно до позиції неодноразово викладеної у рішеннях Європейського суду з прав людини, з урахуванням практики якого застосовується кримінальне процесуальне законодавство України, згідно вимог ст.9 КПК України, зокрема у рішенні "В. проти Швейцарії" від 26.01.1993 р., небезпеку існування будь-яких ризиків не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших ревалентних факторів, які можуть або підтвердити наявність такого ризику, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою, та у рішенні "Барило проти України" від 16.05.2013 р., щодо порушення п.1 ст.5 Конвенції при триманні під вартою особи, що як і підозрюваний, потребувала спеціального лікування і медичного нагляду.

Враховуючи вказане, вважаю можливим застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання, та які зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

Керуючись ст.193, 194, 196, 372 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання на строк 2 місяці, зобов'язавши підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого та прокурора.

Покласти на підозрюваного обов'язки:

- прибувати до слідчого один раз на тиждень;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання,

у разі невиконання яких, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя