Рішення № 80153259, 28.02.2019, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/1323/17

Провадження № 2/483/8/2019

РІШЕННЯ

Іменем України

20 лютого 2019 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Чаус Л.В.

при секретарі Шилінкас О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача – міського комунального підприємства «Очаківводоканал» ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до міського комунального підприємства «Очаківводоканал» про стягнення заробітної плати та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

14 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до міського комунального підприємства «Очаківводоканал» (далі - МКП «Очаківводоканал»). Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що з 01 квітня 2016 року він працював на посаді заступника директора МКП «Очаківвводоканал». В період його роботи на підприємстві діяв колективний договір між адміністрацією та профспілковим комітетом на 2016-2018 роки, пунктом 6.12 якого встановлено мінімальну тарифну ставку робітника І розряду у розмірі 120% мінімальної заробітної плати, що відповідало вимогам Галузевої угоди, а відповідно до пункту 6.13 колективного договору, розміри тарифної ставки і схеми посадових окладів працівників встановлюються з урахуванням міжрозрядних, міжкваліфікаційних співвідношень, визначених Галузевою угодою. Крім того, відповідно до Галузевої угоди на 2017-2018 роки, коефіцієнт співвідношення мінімальної тарифної ставки робітника І розряду (місячної тарифної ставки) за видом робіт - експлуатація та обслуговування систем водозабезпечення та водовідведення до мінімальної тарифної ставки робітника І розряду, встановлено у розмірі 1,5.

Відтак, його посадовий оклад мав обчислюватися з урахуванням передбаченого законом розміру мінімальної заробітної плати, а також встановлених Галузевою угодою та колективним договором коефіцієнтів співвідношення мінімального посадового окладу до мінімальної заробітної плати, та з 01 січня 2017 року повинен був складати: мінімальна заробітна плата х 1,2 (мінімальна тарифна ставка (оклад) робітника І розряду) х 1,5 (коефіцієнт співвідношень мінімальної тарифної ставки робітника І розряду (місячної тарифної ставки) за підгалузями, видами робіт) х 2,5 (коефіцієнт співвідношень розмірів мінімальних місячних окладів керівних працівників, професіоналів і фахівців).

Однак, нарахування заробітної плати на підприємстві з 01 січня 2017 року проводилось не з мінімальної заробітної плати, яка на той час складала 3200 грн., а 1600 грн., що погіршує умови оплати праці, встановлені законодавством, угодою, колективним договором.

Посилаючись на викладені обставини, просив стягнути з МКП «Очаківводоканал» на його користь недоплачену заробітну плату за період з січня по липень 2017 року у розмірі 34951 грн. 64 коп., з перерахуванням податків з вказаної заробітної плати у розмірі 8466 грн., згідно наданого ним розрахунку, та зобов’язати виплачувати йому заробітну плату з розрахунку мінімальної заробітної плати, передбаченої Законом України «Про Державний бюджет на 2017 рік» та колективним договором підприємства на 2016-2017 роки.

Крім того, просив стягнути з МКП «Очаківвводоканал» 5000 грн. за моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях у зв’язку з позбавленням гарантованого законодавством України права на гідну оплату праці, що вносить дискомфорт у його життя, пригнічує самооцінку, спонукає до думок про неповноцінність та неспроможність добитись справедливості.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, зазначивши, що надані представником відповідача суду документи щодо змін та доповнень до колективного договору на 2016-2018 роки, в яких передбачено розрахунок мінімальної тарифної ставки робітника І розряду з 01 січня 2017 року у розмірі 120% прожиткового мінімуму, та про тимчасове введення на підприємстві стану фінансових труднощів на період з 01 січня по 31 травня 2017 року, зі збереженням на вказаний період коефіцієнту співвідношення мінімальної тарифної ставки робітника І розряду за видами робіт на рівні 1,35, замість встановленого Галузевою угодою коефіцієнту у розмірі 1,5, є підробленими та стан фінансових труднощів на підприємстві не вводився у передбаченому законом порядку.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала. Пояснила, що дійсно відповідно до умов Колективного договору на 2016-2018 роки було встановлено мінімальну тарифну ставку робітника І розряду у розмірі 120% мінімальної заробітної плати. Однак, відповідно до Галузевої угоди на 2017-2018 роки передбачено мінімальну ставку робітника І розряду в розмірі не менше 120 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У зв’язку з цим, на спільному засіданні профкому та адміністрації 27 січня 2017 року були схвалені зміни і доповнення до колективного договору, відповідно до яких мінімальну ставку робітника І розряду визначено у відповідності з умовами Галузевої угоди, тобто у співвідношенні до прожиткового мінімуму, а не до середньої заробітної плати. Крім того, послалася на введення у підприємстві з 01 січня 2017 року по 31 травня 2017 року стану фінансових труднощів, на період якого зберігалося застосування коефіцієнту співвідношення мінімальної тарифної ставки 1,35, а коефіцієнт 1,5, передбачений Галузевою угодою, почав застосовуватися з 01 червня 2017 року. Доводи позивача про надання нею суду підроблених документів спростовує як безпідставні.

Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного.

Позивач ОСОБА_1 з 01 квітня 2016 року працював на посаді заступника директора МКП «Очаківводоканал». Наказом директора МКП «Очаківводоканал» від 24 жовтня 2016 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи за систематичне порушення трудової дисципліни згідно з п. 3 ст. 40 КЗпП України. Однак, відповідно до рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 березня 2017 року, зміненого рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 07 червня 2017 року, звільнення ОСОБА_1 визнано незаконним, поновлено на роботі з 24 жовтня 2016 року та стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 жовтня 2016 року по 30 березня 2017 року у розмірі 31822 грн. 97 коп. та за моральну шкоду 300 грн., що підтверджується копіями вказаних судових рішень (а.с.51-60).

14 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звільнений з роботи за власним бажанням, що підтверджується копією його трудової книжки (а.с.120,121).

За змістом ст. 2 КЗпП України, ст. 43 Конституції України, право громадян України на працю передбачає оплату праці не нижче встановленого державою мінімального розміру.

З метою регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів на підприємстві, відповідно до ст. 10 КЗпП України, укладається колективний договір, в якому, у відповідності до ст. 7 Закону України від 01 липня 1993 року № 3356-ХІІ «Про колективні договори і угоди» (далі – Закон України № 3356-ХІІ), встановлюються, зокрема, нормування і оплата праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат, а також гарантій, компенсацій і пільг.

Згідно зі ст. 18 КЗпП України, положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації.

Частиною 2 ст. 97 КЗпП України передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

За змістом ч. 2 ст. 8 Закону України № 3356-ХІІ, угодою на галузевому рівні регулюються галузеві норми щодо нормування і оплати праці, встановлення для підприємств галузі (підгалузі) мінімальних гарантій заробітної плати відповідно до кваліфікації на основі єдиної тарифної сітки по мінімальній межі та мінімальних розмірів доплат і надбавок з урахуванням специфіки, умов праці окремих професійних груп і категорій працівників галузі (підгалузі); встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці.

Статтею 9 цього ж Закону визначено, що положення генеральної, галузевої, регіональної угод діють безпосередньо і є обов’язковими для всіх суб’єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду. Після закінчення строку дії колективного договору, угода продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором, угодою.

Як вбачається з матеріалів справи, на МКП «Очаківводоканал» діяв колективний договір між адміністрацією та профспілковим комітетом на 2016-2018 роки, що схвалений загальними зборами трудового колективу МКП «Очаківводоканал» (протокол № 1 від 04 липня 2016 року), який 21 липня 2016 року зареєстрований в управлінні соціального захисту населення Очаківської міської ради (далі - Колективний договір) (а.с. 10 - 17).

Відповідно до п.6.11 колективного договору, мінімальна тарифна ставка (оклад) для працівників, які виконують просту некваліфіковану роботу, було визначено у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України». У разі змін та доповнень до бюджету по мінімальній заробітній платі вносяться відповідні зміни та доповнення до колдоговору.

В п.6.12 колективного договору було зазначено, що з 01 травня 2016 року мінімальна тарифна ставка робітника І розряду встановлюється у розмірі 120% мінімальної заробітної плати, встановленої законом (п.2.1.4 Територіальної галузевої угоди), та коефіцієнт співвідношення мінімальної тарифної ставки робітника І розряду за видами робіт та окремими професіями – 1,35, згідно додатку №2 Територіальної галузевої угоди.

Пунктом 6.15 колективного договору передбачено, що на період подолання фінансових труднощів підприємства норми колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, зазначених Територіальною галузевою угодою, але не нижче від державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватися на період не більш як шість місяців, шляхом внесення в колективний договір доповнень.

Як вбачається з п. 3.1.2 Галузевої угоди, укладеної між міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Всеукраїнським об’єднанням обласних організацій роботодавців підприємства житлово-комунальної галузі «Федерація роботодавців ЖКГ України» та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування України на 2017-2018р.р. (далі – Галузева угода), мінімальна тарифна ставка (оклад) за просту кваліфіковану працю встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, а мінімальна тарифна ставка робітника 1 розряду – у розмірі не менше 120 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (а.с. 32).

Згідно з Додатком № 2 до Галузевої угоди на 2017-2018 роки коефіцієнт співвідношення мінімальної тарифної ставки робітника І розряду (місячної тарифної ставки) за видом робіт - експлуатація та обслуговування обладнання систем водозабезпечення та водовідведення до встановленої Галузевою угодою мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду, встановлено у розмірі 1,5 (а.с. 38).

На спільному засіданні профспілкового комітету та адміністрації МКП «Очаківводоканал» 27 січня 2017 року було прийнято рішення про внесення змін до колективного договору щодо оплати праці, що підтверджується копією змін та доповнень, зареєстрованих Управлінням соціального захисту населення Очаківської міської ради 10 березня 2017 року за № 44/7, та копією протоколу засідання від 27 січня 2017 року № 1 (а.с.44, 45, 111).

Відповідно до вказаних змін, п.6.11 колективного договору викладено у новій редакції, а саме: мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати.

Також внесено зміни до п.6.12 колективного договору, який викладено в наступній редакції:

- з 01 січня 2017 року мінімальну тарифну ставку робітника І розряду встановлено у розмірі 120% прожиткового мінімуму, встановленого законом (п.3.1.2 Галузевої угоди): 1600 х 120% = 1920 грн.

- коефіцієнт співвідношення мінімальної тарифної ставки робітника І розряду за видами робіт та окремими професіями згідно додатку №2 Територіальної галузевої угоди на 2017-2018 роки встановлено у розмірі 1,5.

Разом з тим, відповідно до п.3 змін до колективного договору, у зв’язку з відсутністю тарифів, які повністю забезпечують витрати на обслуговування послуг підприємства, вирішено ввести тимчасові труднощі на підприємстві терміном на п’ять місяців - з 01 січня 2017 року по 31 травня 2017 року, та залишити на вказаний період коефіцієнт співвідношення мінімальної тарифної ставки робітника І розряду за видами робіт та окремими професіями на рівні 1,35.

При ухваленні рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 77-80 ЦПК України про їх належність, допустимість, достовірність та достатність. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.

При цьому, згідно зі статтею 81 ЦПК України, обов’язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи позивача про те, що надані представником відповідача документи - протокол засідання профспілкового комітету та адміністрації МКП «Очаківводоканал» від 27 січня 2017 року та зміни до колективного договору є підробленими, суд вважає такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами.

Так, показання допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що влітку 2017 року вони бачили іншу редакцію колективного договору, суд оцінює критично, оскільки вказані свідки не пояснили суть розбіжностей у змісті вказаних документів.

Натомість, свідок ОСОБА_5, яка працює на посаді заступника начальника Управління соціального захисту населення Очаківської міської ради, в судовому засіданні пояснила, що колективні договори та зміни до них подаються на реєстрацією до управління в трьох примірниках, реєструються у спеціальному реєстрі та підміна вказаних документів є неможливою.

Крім того, відповідно до постанови слідчого СВ Очаківського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 від 30 листопада 2017 року, кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017150100000755 від 09 вересня 2017 року, що було розпочате за заявою ОСОБА_1 про підроблення посадовими особами МКП «Очаківодоканал» змін до колективного договору підприємства, закрите у зв’язку з відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до ст.ст. 7, 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2017 року у розмірі 1600 грн. та мінімальну місячну заробітну плату у розмірі 3200 грн.

Згідно ч. 6 ст. 6 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року №108/95-ВР (в редакції, яка діє з 01 січня 2017 року), мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Відповідно до ст. 14 вказаного Закону, договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному (генеральна угода), галузевому (галузева (міжгалузева) угода), територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях відповідно до законів. Норми колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, визначених генеральною, галузевою (міжгалузевою) або територіальною угодами, але не нижче від державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватися лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більш як шість місяців.

Отже, встановлений спеціальним законом і закріплений в договорі розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб є базою обчислення посадового окладу з урахуванням положень галузевої угоди та колективного трудового договору та посадовий оклад працівників обчислюється з урахуванням встановленого законом розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також встановлених Галузевою угодою та колективним трудовим договором коефіцієнтів співвідношення мінімальної тарифної ставки робітника І розряду за видами робіт та окремими професіями.

Таким чином, суд вважає, що розрахунок заробітної плати позивача правомірно проводився з 01 січня 2017 року у відповідності з вимогами діючого законодавства, Галузевої угоди та умов колективного договору, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зі збереженням на час фінансових труднощів у період з 01 січня 2017 року по 31 травня 2017 року коефіцієнта співвідношення мінімальної тарифної ставки робітника І розряду за видами робіт та окремими професіями на рівні 1,35.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача недоплаченої заробітної плати з перерахуванням податків та її виплату з урахуванням мінімальної заробітної плати, а також вимога про стягнення моральної шкоди, яка є похідною від вимоги про стягнення заробітної плати, є необґрунтованими та в їх задоволенні слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, приймаючи до уваги, що від сплати судового збору при зверненні до суду із цим позовом позивач був звільнений, судові витрати слід компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до міського комунального підприємства «Очаківводоканал» про стягнення заробітної плати та моральної шкоди, - відмовити у повному обсязі.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 28 лютого 2019 року.

Головуючий: