Ухвала суду № 80152483, 26.02.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/3273/16-к

Провадження № 1-кп/127/943/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів Венгрин О.О., Каленяка Р.А.,

секретаря Коцюби І.П.,

за участю прокурора Панченка В.О.,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисників обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці клопотання прокурора Панченка В.О. про продовження запобіжних заходів у виді тримання під вартою обвинуваченим у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчинені злочинів, передбачених п. 9 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 396 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 396 КК України, відомості про які внесені 20.11.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015020010007860, суд -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яке призначене до підготовчого судового засідання.

Прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у виді тримання під вартою, мотивуючи тим, що ризики, передбачені п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися, запобіжні заходи відносно обвинувачених обрано правильно, підстав для їх зміни скасування немає, оскільки обвинувачені, перебуваючи на волі, можуть переховуватись від суду, можуть знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, можуть незаконно впливати на родичів загиблого потерпілого та свідків, продовжувати вчиняти нові злочини або іншим чином перешкоджати розгляду кримінального провадження в суді. Додатково прокурор зазначив, що ОСОБА_2 до затримання ніде не працював, з місця свого проживання у м. Вінниці зникав, має сім не погашених і не знятих судимостей. Крім того, досі не встановлено місцезнаходження автомобіля потерпілого, яким заволодів ОСОБА_2 Прокурор звернув увагу суду, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до затримання офіційно ніде не працювали. Обвинувачений ОСОБА_4 постійного місця проживання у м. Вінниці не мав.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_6 зазначив, що прокурором доведено ризики передбачені ст. 177 КПК України, тому з приводу вирішення клопотання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою покладався на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 щодо продовження дії запобіжного заходу заперечувала, мотивуючи тим, що ризики передбачені ст. 177 КПК України, стороною обвинувачення не доведені, а лише перераховано їх. Адвокат ОСОБА_5 зазначила, що стороною обвинувачення не надано доказів існування ризиків на час розгляду кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, підтримав думку свого захисника.

Адвокат ОСОБА_7 щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 заперечувала з тих підстав, що ризики зазначені прокурором не обґрунтовані. Зазначила, що у обвинуваченого є міцні соціальні зв’язки, а саме у обвинуваченого є мати, яка проживає сама та потребує догляду. Просила змінити запобіжний захід на більш м’який, а саме на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу або продовження строку обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Згідно рішень Європейського суду з прав людини автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 строку тримання під вартою суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинувачених переховуватися від суду, чинити тиск на потерпілу та свідків, продовжувати вчиняти нові злочини або іншим чином перешкоджати розгляду кримінального провадження в суді.

Також суд, враховує положення п. с) ч. 1 ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод», згідно якого: нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.01.2019 року обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжних заходів у виді тримання під вартою до 09.03.2019, з урахуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Суд при вирішенні питання щодо продовження обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 запобіжних заходів у виді тримання під вартою, враховує, що останні обвинувачуються у вчиненні злочинів, в тому числі і особливо тяжкого злочину, а обвинувачений ОСОБА_2 у вчиненні двох особливо тяжких злочинів, за які, в разі доведення їх винуватості, може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на певний строк, а обвинуваченому ОСОБА_2 – довічне позбавлення волі. Відтак, у суду є підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачені можуть переховуватись від суду. Обвинувачені до затримання не працювали, тому існує ризик, що вони можуть продовжувати вчиняти інші злочини. Також, існує ризик, що, перебуваючи на волі, обвинувачені можуть чинити тиск на потерпілу та свідків, з метою зміни їх показів. Крім того, у разі зміни їм запобіжних заходів на більш м’які, обвинувачені можуть іншим чином перешкоджати розгляду кримінального провадження в суді. Враховуючи також відсутність міцних соціальних зв’язків, наявність судимостей у ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на думку суду, жоден із більш м’яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених.

За таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 315, 371 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Панченка В.О. про продовження запобіжних заходів обвинуваченим – задовольнити.

Продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у виді тримання під вартою на 60 днів з 26.02.2019 до 26.04.2019 включно.

Продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою на 60 днів з 26.02.2019 до 26.04.2019 включно.

Продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою на 60 днів з 26.02.2019 до 26.04.2019 включно.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання та прокурору Вінницької місцевої прокуратури для відома.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач:

Судді: