Рішення № 80151000, 06.02.2019, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2643/17

РІШЕННЯ

Іменем України

06.02.2019 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої - судді Саєнко О.Б., при секретарі - Кузьменко А.О.,

за участю:

позивача-Майстера Г.І., представника позивача- Вишаровської В.К., представника відповідача- Брилянт І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці Вінницької області справу за адміністративним позовом Депутата Бохоницької сільської ради Вінницького району Майстера Григорія Івановича до Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання незаконними рішень 19 та 20 сесії Бохоницької сільської ради 7 скликання від 10 та 19 серпня 2017 року , -

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року позивач Майстер Г.І. , як депутат Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області звернувся до адміністративного суду з позовом до Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області, в якому , після його уточнення (а.с. 32-34) просить суд визнати незаконними скликання і проведення сільським головою Савчуком І.Г. 19 та 20 сесії Бохоницької сільської ради 7 скликання від 10 та 19 серпня 2017 року та відповідні рішення.

Позов позивачем обґрунтовано тим, що 10 серпня 2017 року Бохоницьким сільським головою Савчуком І.Г. з грубим порушенням Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Регламенту роботи Бохоницької сільської ради та «Положення про постійні комісії Бохоницької сільської ради», без дотримання вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про статус депутатів без дотримання вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» була проведена «позачергова» 19 сесія Бохоницької сільської ради 7 скликання. Розпорядження про що було прийнято 01 серпня 2017 року, тобто за 9 днів до її проведення. Проте депутатів було повідомлено про дату сесії лише за декілька днів, що позбавило його можливості провести належні засідання комісій, вивченню ним документів та надання пропозицій.

На його зауваження при відкритті сесії, що проведення сесії у такий спосіб є незаконним, голова відповів, що проводити сесію саме таким чином дозволяється.

Вказує, що при відкритті сесії бухгалтером сільської ради ОСОБА_3 (яка не є депутатом) було запропоновано включити у порядок денний питання про проведення сесії без засідання належних комісій.

Вважає, що в порядку денному було три питання, які не вимагали ніякої терміновості і провести її була повна можливість у відповідності до законодавства.

Аналогічно була скликана і 20 сесія. Розпорядження про скликання 20 сесії 7 скликання Бохоницької сільської ради було прийнято 15 серпня 2017 року і вона була проведена 19.08.2017 з тими ж порушеннями: без засідання комісій, без дотримання строків, без належного повідомлення депутатів, без дотримання вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Вказує, що даному випадку в порядку денному було чотири питання, які не вимагали ніякої терміновості і провести її була повна можливість у відповідності до законодавства. Також бухгалтером сільської ради ОСОБА_3 (яка не є депутатом) було запропоновано провести сесії без засідання комісії.

Позивач вважає, що скликання і проведення позачергових 19 та 20 сесії 7 скликання Бохоницької сільської ради без належного оприлюднення та попередніх засідань комісії було протизаконним. Такі дії Бохоницької сільської ради позивач оскаржив до Вінницької райдержадміністрації, Вінницької обласної асоціації органів місцевого самоврядування, Вінницької районної ради. Такі дії Бохоницької сільської ради позивач оскаржив до Вінницької райдержадміністрації, Вінницької обласної асоціації органів місцевого самоврядування, Вінницької районної ради, у відповідях на звернення йому повідомлено, щодо актів органів та посадових осіб з мотивів їхньої невідповідності Конституції та ( або) законів України, то вони мають визнаватися незаконними у судовому порядку.

В судовому засіданні позивач та представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав зазначених у ньому, просять позов задовольнити; вважають, що прийняті незаконні рішення підлягають визнанню незаконними та скасуванню, оскільки сільський голова у подальшому також буте порушавати закон, виносить питання які йому вигідні на позачергові сесії, без обговорювання таких питання попередньо у комісіях.

Представники відповідачів Бесараб М.С., Савчук І.Г., Бахмат М.С., Бриліант І.О., в судовому засідання заперечували проти задоволенні позовних вимог з підстав того, що вказані позачергові сесії проводилися у законний спосіб, у зв'язку з виниклими нагальними питаннями, які потребували швидкого вирішення, оскільки виділилися бюджеті кошти у кінці року, і їх слід було освоїти на потреби громадян села; депутати присутні на сесій, за виключенням Майстера Г.І. проголосували «за» про розгляд таких питань без засідання бюджетної комісії , членом якої є позивач Майстер Г.І. Вважають прийняті рішення оскаржуємих сесій також прийняті у законним спосіб, тому не можуть бути скасовані.

Вислухавши пояснення присутніх учасників справи, дослідивши та оцінивши докази у справі у їх сукупності, суд вважає, що позов у задоволені позові слід відмовити, виходячи такого.

Судом установлено, що позивач Майстер Г.І. є депутатом Бохоницької сільської ради Вінницького районну Вінницької області та входить до складу постійної комісії з питань планування, бюджету та фінансів ( а.с. 153)

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини в Рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, який, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Закон України «Про статус депутатів місцевих рад», відповідно до Конституції України , Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", інших законів України визначає правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - місцева рада) як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради.

Відповідно до ч.2 ст.2 цього закону депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов'язаний виражати ізахища ти інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Згідно до ст. 3 закону , депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради - представницького органу місцевого самоврядування та відповідно до цього Закону наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів.

У частині другої статті 19 цього Закону, закріплений перелік прав депутат місцевої ради, а саме- депутат має право:

1) обирати і бути обраним до органів відповідної ради;

2) офіційно представляти виборців у відповідній раді та її

органах;

3) пропонувати питання для розгляду їх радою та її органами;

4) вносити пропозиції і зауваження до порядку денного

засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань

та їх суті;

5) вносити на розгляд ради та її органів пропозиції з питань,

пов'язаних з його депутатською діяльністю;

6) вносити на розгляд ради та її органів проекти рішень з

питань, що належать до їх відання, поправки до них;

7) висловлюватися щодо персонального складу утворюваних радою

органів і кандидатур посадових осіб, які обираються, призначаються

або затверджуються радою;

8) порушувати питання про недовіру сільському, селищному,

міському голові, розпуск органів, утворених радою, та звільнення

посадових осіб місцевого самоврядування;

9) брати участь у дебатах, звертатися із запитами, ставити

запитання доповідачам, співдоповідачам, головуючому на засіданні;

10) вносити пропозиції про заслуховування на пленарному

засіданні ради звіту чи інформації будь-якого органу або посадової

особи, підзвітних чи підконтрольних раді, а також з питань, що

віднесені до компетенції ради, інших органів і посадових осіб, які

діють на її території;

11) порушувати в раді та її органах питання про необхідність

перевірки роботи підзвітних та підконтрольних раді органів,

підприємств, установ, організацій;

12) виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій та з мотивів

голосування, давати довідки;

13) ознайомлюватися з текстами виступів у стенограмах чи

протоколах засідань ради та її органів до їх опублікування;

14) оголошувати на засіданнях ради та її органів тексти

звернень, заяв, пропозицій громадян або їх об'єднань, якщо вони

мають суспільне значення;

15) об'єднуватися з іншими депутатами місцевої ради в

депутатські групи, фракції, які діють відповідно до регламенту

ради.

Згідно до роз'яснень, викладених у пункті 21 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 N 2 « Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», судам слід мати на увазі, що за правилами частини другої статті 171 КАС України ( 2747-15 ) право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи - суб'єкти правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто, особа (позивач) повинна довести факт застосування до неї оскаржуваного нормативно-правового акта або те, що вона є суб'єктом відповідних відносин, на які поширюється дія цього акта. Суд не може давати оцінку таким обставинам при відкритті провадження в адміністративній справі, а тому не має права відмовити у відкритті провадження у справі чи повернути позовну заяву з посиланням на частину другу цієї статті, якщо особа своє звернення обґрунтовує необхідністю захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Приписи зазначеної частини можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, якщо суд встановить, що оскаржуваний акт до особи не застосовувався і вона не перебуває у відносинах, до яких цей акт може бути застосовано. У такому разі суд не проводить перевірку нормативно-правового акта на предмет його протиправності (законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили).

З протоколу Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 10 серпня 2017 року 19 сесія 7 скликання, судом установлено, що на порядок денний були поставлені такі питання ( а.с. 5) :

1. Про внесення змін до бюджету сільської ради на 2017 рік (Доповідає головний бухгалтер ОСОБА_3)

2.Про затвердження проектно-кошторисної документації на реконструкцію каптажного джерела питного водопостачання по вул. Д.Нечая в с.Бохоники.

3.Про надання матеріальної допомоги на лікування.

4.Про передачу водопроводу по вул.Баженова і вул. Сонячна в с.Бохоники

5.Про заключення договору з ТОВ "Вінницяводоканал" на вивозку нечистот.

6. Про пропозицію депутата Авраменко В.В. по наданню допомоги на копку криниці.

З протоколу Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 19 серпня 2017 року 20 сесія 7 скликання, судом установлено, що на порядок денний були поставлені такі питання ( а.с. 9) :

1. Про внесення змін до бюджету сільської ради на 2017 рік.

2. Про внесення змін до програми "Підтримки та розвитку дошкільного навчального закладу "Дзвіночок" на 2017 рік.

3.Про внесення змін до програми"Розвитку культури на території с.Бохоники на 2017 рік ".

4.Про внесення змін до програми "Благоустрій населеного пункту с.Бохоники на 2017 рік".

5.Про проведення сесії сільської ради без засідання бюджетної комісії.

За ч. 1 ст. 2 КАС України ( в редакції на час виниклих правовідносин) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (п. 6 ч.1 ст. 3 КАС України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. .

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, …, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС).

Визначення поняття «справа адміністративної юрисдикції» наведено у ст. 3 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

З'ясовуючи питання про наявність чи відсутність публічно-правового спору за критерієм суб'єктного складу, суду необхідно виходити з правового статусу суб'єктів спору у відносинах, що передували його виникненню. Якщо у відносинах, з яких виник спір, орган публічної влади уповноважений вирішувати питання про права та обов'язки фізичних та юридичних осіб, то такий спір є публічно-правовим.

Визначаючи підвідомчість спору за критерієм предметності (об'єкту спору), слід встановити чи вчиненні оскаржувані дії, бездіяльність або рішення суб'єктом публічно-правових відносин в межах його компетенції або на виконання владних повноважень та чи зачіпаються при цьому права, свободи, інтереси позивача.

Згідно вимог ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, підставою для звернення особи до суду з позовом є переконання позивача у порушенні своїх прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу.

Водночас суб'єктивна оцінка порушення права не є абсолютною. В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності вчинення суб'єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто оскаржити такий акт інші особи не можуть.

Зі змісту протоколів оскаржуємих сесій, судом установлено, що прийняті на них рішення по поставлених до порядку денного питань, є індивідуальними правовими актами, тобто офіційно оформленим результатом волевиявлення органу державної влади, здійснюваний в односторонньому порядку і спрямований на виникнення певних юридичних наслідків, які стосується конкретно інтересів інших осіб, їх прав і обов'язків , а ні позивача, оскільки не породжує для нього жодного юридичного наслідку.

Так яку правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати (породжують) права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта, а відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги та приписи.

Тобто, відмінною ознакою дій суб'єкта владних повноважень є наявність в них змісту управління особою, здійснення щодо неї влади, шляхом впливу на її права і обов'язки.

Посилання позивача як на підставу звернення із даним позовом, є те, що депутатів було повідомлено про дати цих сесій лише за декілька днів, що позбавило його можливості провести належні засідання комісій, вивчити необхідні документи та надати пропозиції, оскільки він як депутат представляє волевиявлення громадян с. Бохоники, які за нього проголосували, суд вважає хибним.

Оскільки повноваження депутата місцевої ради, форми реалізації депутатом місцевої ради своїх повноважень у виборчому окрузі, сесійні та позасесійні форми роботи депутата місцевої ради у раді та її органах визначено Законом України "Про статус депутатів місцевих рад", положення якого не наділяють депутата місцевої ради правом звернення до суду в інтересах інших осіб.

Депутат місцевої ради має право реалізувати свої права щодо внесення пропозицій для розгляду їх радою та її органами, пропозицій і зауважень до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті, на розгляд ради та її органів пропозицій з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю. Саме у такий спосіб депутат місцевої ради реалізує своє право на участь у діяльності ради та у прийнятті радою відповідних рішень.

Враховуючи викладене, виходячи із завдань адміністративного судочинства, зважаючи на відсутність факту порушення прав та інтересів позивача з боку відповідача при проведені вказаних сесій та прийнятті оскаржуваних рішень, суд вважає, що відсутні підстави для вжиття заходів судового захисту таких прав, тому задоволені позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 241-246 КАС, Суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволені адміністративного позову Депутата Бохоницької сільської ради Вінницького району Майстера Григорія Івановича до Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання незаконними рішень 19 та 20 сесії Бохоницької сільської ради 7 скликання від 10 та 19 серпня 2017 року , - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду виготовлений 15.02.2019.

Суддя: