Постанова № 80147129, 27.02.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/3821/19

н/п 3/640/947/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2019 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Муратова С.О., вивчивши адміністративний матеріал, що надійшов з Київського ВП ГУ НП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -

Встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР № 341282 від 24.10.2018, 18.10.2018 ОСОБА_1 висловлювалася нецензурної лайкою у бік свого чоловіка ОСОБА_2 у присутності неповнолітніх дітей.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 необхідно повернути до Київського ВП ГУ НП в Харківській області, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема: пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу. При складання протоколу особі роз'яснюються її права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП.

Згідно п. 8 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 за № 1496/27941, протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до абз. 2 п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підписати протокол про адміністративне правопорушення у ньому робиться запис про це.

Як вбачається з протоколу серії ГР № 341282 від 24.10.2018, що надійшов до суду у відношенні ОСОБА_1, підпису останньої у складеному протоколі немає, даних, що ОСОБА_1 відмовився від підпису протоколу та його отриманні, протокол не містить. Крім того, в матеріалах справи відсутні пояснення ОСОБА_1

Матеріали справи не містять інформації про одержання ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення. Належних даних щодо відмови ОСОБА_1 від отримання копії протоколу матеріали справи не містять.

Ані з протоколу, ані з матеріалів справи не зрозуміло, чи повідомлена ОСОБА_1 взагалі про складання такого протоколу, чи подавалися нею зауваження щодо складання протоколу, чи роз'яснювалися їй її права та обов’язки.

В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договорами», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов’язкова до застосування як джерело права.

Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 „Романаускас проти Литви” судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема, спосіб отримання доказів, було справедливим.

У справах «Малофєєва проти Росії»(«Malofeyevav.Russia»,рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У відповідності до ст. 245 КУпАП, суд має повно, всебічно і об’єктивно з’ясувати обставини кожної справи, вирішуючи її в точній відповідності до вимог чинного законодавства.

В п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (з наступними змінами та доповненнями), визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

Таким чином, з огляду на вказані недоліки в матеріалах справи, суд позбавлений можливості повно, об'єктивно та всебічно з'ясувати обставини справи, вирішити її у точній відповідності з законом за відсутності необхідних вихідних даних.

Крім того, до повноважень судді не належить вручення копії протоколу про адміністративне правопорушення особі, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

У відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, абз. 2 п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.

Однак, як зазначено вище, даних, що ОСОБА_1 відмовилася від підпису протоколу та його отриманні, протокол не містить.

Наведені обставини унеможливлюють об'єктивний розгляд справи по суті, оскільки неправильне, неповне оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення унеможливлює визнання судом здобутих по справі доказів належними та допустимими, в розумінні вимог ст. 251 КУпАП.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги ст. 256 КпАП України не виконані, у зв’язку із чим суд позбавлений можливості розглянути справу по суті, а тому зазначені матеріали слід повернути до Київського ВП ГУ НП в Харківській області для усунення виявлених недоліків.

Керуючись ст.ст. 7, 173-2, 245, 253, 256, 283, 284 КпАП України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Повернути адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - до Київського ВП ГУ НП в Харківській області для дооформлення.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Муратова