Рішення № 80144163, 11.02.2019, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/12554/17

пр. № 2-о/759/12/19

11 лютого 2019 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,

секретаря судового засідання Черніченко К.О.,

за участю: заявника ОСОБА_1,

представника заявника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Київська міська рада про встановлення родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

у серпні 2017 заявник звернувся до суду з заявою, просить суд встановити юридичний факт, що заявник проживав разом з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 сім'єю, як мати та син протягом останніх п'яти років. Посилається на ті підстави, що після померлої залишилась квартира АДРЕСА_1. Заявник звернувся до державного нотаріуса Дванадцятої київської державної нотаріальної контори у м. Києві для подання заяви про прийняття спадщини та отримання Свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що належало померлій. На підставі поданої ним заяви, державним нотаріусом зазначеної вище державної нотаріальної контори було заведено у Спадковому реєстрі спадкову справу за номером №409/17 і заявнику було надано Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 31.07.2017 за №2527/02-31, у якому державний нотаріус рекомендував йому звернутись до суду у зв'язку з необхідністю підтвердження факту проживання однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини разом із спадкодавцем. Також вказує, що він та його дружина проживали однією сім'єю з спадкодавцем та повністю взяли на себе обов'язки щодо піклування за спадкодавцем як за членом сім'ї, забезпечували її всім необхідним, у тому числі ліками та медикаментами, та взяли на себе усі витрати, пов'язані з іх спільним побутом. Та здійснили належне поховання останньої, оскільки прямих родичів, та людей, котрі могли б піклуватись про неї не залишилось.

У судовому засіданні заявник та його представник підтримали заявлені вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в заяві.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив (а.с. 36, 42, 45).

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи окремого провадження, вислухавши пояснення заявника, свідчення свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно із ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів що мають юридичне значення.

Разом з тим, відповідно до роз'яснень п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкодавець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть за №274 від 21.12.2016 та свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_3 померла (а.с. 6, 12).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1, що належала спадкодавцю на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 07.08.2000 (а.с. 7).

В матеріалах справи наявна Постанова про відмову у вчиненні ноторіальних дій, в якій зазначено, що відповідно до ст. 25 ЦК України та п.п.4.1., 4.2. Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, свідоцтво про право на спадщину на майно померлої, може бути видане тільки після подання документів, що підтверджують родинні відносини спадкоємця зі спадкодавцем, або факт проживання однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. У зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують родинні відносини між померлим та заявником, як спадкоємцем за законом, він має право звернутись до суду.

На підтвердження факту проживання однією сім'єю з спадкодавцем не менш ніж п'ять років до дня смерті, заявником викликано до суду свідків на підтвердження факту утримання, піклування померлої та надано: копію паспорта померлої, Договір-замовлення №002071 на придбання предметів і послуг похоронного призначення від 23.12.2016 та Договір-замовлення №8.78011К на організацію та проведення поховання від 23.12.2016 (а.с. 4, 14, 15).

Згідно з роз'ясненями викладеними в п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 (з наступними змінами) «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний з'ясувати, які фізичні особи та організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 (з наступними змінами) «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», судам слід мати на увазі, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, повинні розглядатися за участю заявників і заінтересованих осіб.

Заявники й залучені до участі у справі заінтересовані особи мають право подавати докази на підтвердження обґрунтованості чи необґрунтованості заяви про встановлення факту, що розглядається судом, брати участь у дослідженні обставин справи, оскаржувати рішення і ухвали, вчиняти інші процесуальні дії, передбачені ЦПК України.

Заявник в своїй заяві вказав лише Київську міську раду як орган місцевого самоврядування, припускаючи, що інших спадкоємців немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Рішенням Конституційного Суду України від 03.06.1999 №5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Між тим, у судовому засіданні заявнику було запропоновано подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог, однак заявник зазначив, що додаткових доказів в нього не має.

Отже, заявник не надав до суду належних доказів про те, що останній та його дружина були членами сім'ї померлої в сенсі положень ст. 3 СК України, а навпаки свідки надали всі однакові свідчення, що заявник разом із своєю дружиною проживали поруч, допомагали коштами, їжею тобто доглядали, але не утримували, померлу у розумінні сім'ї як син та мати, тобто він не являється таким, що має право на четверту чергу спадкування за законом після смерті спадкодавця.

Повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо, крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, і що померлий взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги слід з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у вигляді грошових переказів, продуктових чи речових посилок тощо. Ні отримання непрацездатною особою пенсії, ні її окреме проживання від спадкодавця не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування на утриманні.

Тому, на підставі вищевикладеного, суд ввжає за необхідне відмовити у задоволенні заяви за недоведеністю фактів на які заявник посилався.

На підставі викладеного, керуючись вимогами, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року; п.п. 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 (з наступними змінами) «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»; ст. 3 СК України; ст.ст. 25, 1258, 1264 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 223, 229, 256, 259, 263-265, 268, 273, 417 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

у задоволені заяви ОСОБА_1, заінтересована особа: Київська міська рада про встановлення родинних відносин відмовити.

Враховуючи п.п. 15.5. п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Ул'яновська

Повний текст судового рішення складено 11.02.2019.