Рішення № 80143726, 14.02.2019, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/7768/16-ц

пр. № 2/759/206/19

14 лютого 2019 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,

секретаря судового засідання Черніченко К.О.,

за участю: представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

у червні 2016 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 3775946 грн 85 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 56639 грн 20 коп.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 28.11.2012 між ПАТ «Сведбанк», який в свою чергу виступає правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» та факторинговою компанією АКБ «Вектор Плюс» укладено договір факторингу відповідно до якого банк відступив Фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу якої належить банку на підставі документації, разом з тим 28.11.2012 між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу відповідно до якого ТОВ «ФК «Вектор Плюс» відступає ТОВ «Кредитні ініціативи» свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, внаслідок чого відбулася заміна кредитора та позивач набув статусу нового кредитора за договором від 29.10.2007 №0050/1007/88-187 позичальником якого ОСОБА_2 відповідно до якого банк надав позичальнику 90000 дол. США 00 центів, а відповідач зобов'язалася повернути наданий кредит у сплатити проценти за користування у сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором, однак останньою належним чином не виконала в повному обсязі покладені на неї зобов'язання у результаті чого виникла заборгованість станом на 20.05.2016.

Позивач та його представник у судове засідання не з'явився, про слухання справи повідомлений належним чином, 21.06.2018 подав заяву про слухання справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а.с. 162).

Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з підстав недоведеності прав правонаступника, надавши копію рішення Святошинського районного суду м. Києва, яким ще у 2013 році їм було відмовлено у позовних вимогах із зазначених підстав і до цих пір не оскаржено.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 29.10.2017 між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №0050/1007/88-187 відповідно до якого банку надав позичальнику грошові кошти у розмірі 90000 дол. США 00 центів на строк з 29.10.2007 по 29.10.2017 та на умовах передбачених цим договором (а.с. 4-10).

28.11.2012 між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «ФК «Вектор Плюс» укладено догвоір факторингу згідно умов якого банк відповідно до умов даного договору відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах укладених з боржниками, зазначених у Реєстрі заборгованості боржників, право на вимогу якої належить банку на підставі документації, а фактор шляхом надання фінансової послуги банку набуває права вимоги такої заборгованості (а.с. 13-27).

На підтвердження прав правонаступника приєднано Витяг з договору факторингу від 28.11.2012 між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи», який не завірений належним чином, як передбачено ст. 95 ЦПК України (а.с. 27-35).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 01.07.2013 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Кредитні ініціативи» та клопотанні представника ТОВ «Кредитні ініціативи» про заміну позивача ПАТ «Сведбанк» на процесуального правонаступника ТОВ «Кредитні ініціативи» у цивільній справі за позовом ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з підстав недоведеності прав правонаступника позивача, яке вступило у закону силу і стороною не оскаржувалось, тобто не спростовувалось (а.с. 181).

Однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У вищезазначеній ухвалі доказів на підтвердження передачі прав кредитора ПАТ «Сведбанк» відносно позичальника за правочином відступлення права вимоги на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» суду не надано, а саме відповідно до наданого суду витягу з договору факторингу від 28.11.2012 між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» вбачається що згідно до п.10.8 даного договору до цього договору додаються додатки, що складають його невід'ємну частину, а саме: додаток №1-А реєстр заборгованостей боржників; додаток №1-Б реєстр заборгованостей боржників; додаток №2 форма акту прийому-передачі реєстру заборгованостей боржників; додаток №3 форма письмового повідомлення боржникам про відступлення клієнтом фактору прав вимоги заборгованості; додаток №4 форма акту прийому-передачі документації; додаток №5 акт прийому-передачі інформації згідно реєстру заборгованості боржників в електронному вигляді; додаток №6 акт прийому-передачі персональних даних в електронному вигляді; додаток №7-А та №7-Б; перелік кредитних договорів та договорів забезпечення. Вказаних доказів представником ТОВ «Кредитні ініціативи» суду не додано, крім того з наданих суду витягів з договорів факторингу не вбачається наступна можливість передачі права вимоги від ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» до ТОВ «Кредитні ініціативи» що також є порушенням включаючи вимоги ч. 1 ст. 1083 ЦК України.

Відповідно до п. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, беручи до уваги роз'яснення наведені Пленумом Верховного Суду України в п. 26 Постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» №2, п. 13 Постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» № 5 від 12.06.2009 , суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позову, у зв'язку з недоведеністю прав правонаступника як позивача по справі.

У зв'язку з тим, що суд дійшов ґрунтовного висновку про відмову у задоволенні позову, судом не вбачається підстав для відшкодування судового збору.

Керуючись ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України; п. 26 Постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» №2, п. 13; ст. 1083 ЦК України; ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 353, 417 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

у позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Враховуючи п.п. 15.5. п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Ул'яновська

Повний текст судового рішення складено 14.02.2019.